Лов на златну рибку

автор апал 15. октобер 2016

Велї постали спортски рибаре насампредз пре вельку любов ґу тому спорту, хтора источашнє и любов ґу природи. Нєт векшого задовольства, так гваря рибаре, кед риба добре „цвенка”. Окрем того, на води, голєм на хвильку, лєгчейше ше забува на каждодньови проблеми и бриґи. Медзитим, покля рибаре буду мац свою оазу?

З оглядом на специфичносц спорту, бо рибарство и привредни конар, проблеми у спортским риболове, мож повесц векши и чежко их ришиц. Насампредз же у їх ришованю нєобходни вельки пременки, та аж и пременки у роздумованьох.

СЛОВО ЗАКОНА, КОНТРА ПОДЛИХ ЗВИКНУЦОХ

Водоцеки на териториї  АП Войводини – Дунай, Тиса, Єґричка, поточки (на подручу Бачкей их єст шейсц), як и беґельска система ДТД, кед слово о спортским рибарстве, под юрисдикцию Риболовацкого союзу Войводини. У каждим другим смислу о нїх ше стара Явне подприємство „Води Войводини”.

На дзепоєдних водоцекох, хтори предвидзени зоз законску реґулативу, дошлєбодзене привредне рибарство. Каждого року заинтересованим физичним особом ше видава рочни дозволи за привредни, як и дозволи за спортски риболов. Цени велїм нє по смаку – спортски рибаре за дозволу дали 6 000 динари, а дозвола за привредни риболов, хтори видава ЯП „Води Войводини”, коштала 120 000 динари.

Спрам слова Закону, спортски рибаре, циґоньчкаре, би нє шмели влапиц вецей як три квалитетни риби, лєбо вкупно пейц кили на дзень. Медзитим, яки обставини зоз рибовим фондом, часто ше случує же анї тоти три риби нє мож влапиц, а дзе аж спомнути пейц кили. Зменшанє рибового фонду настало з нєдобрим ґаздованьом, односно нє водзеньом рахунка и нє чуваньом.

Душан Йованович

Душан Йованович

– Трицец роки, кед нє и вецей, знїщовани рибови фонд. Рибу ше ношело барз вельо, нє водзело ше рахунка же ше рибов фонд муши обнавяц. Крадоше нє вибераю средства як уловя рибу. Ту на Дунаю и околней беґельскей системи при Новим Садзе хаснує ше струя и бутан за ловенє риби. То нїґдзе у швеце нє допущене, та анї у нас. Нажаль, слаба нам чуварска служба, а и рибокрадоше добре орґанизовани, анї ше нє боя од чуварох. Часто ше случує же су порихтани на битку, та и на штрелянє. Окрем рибокрадошох, рибов фонд знїщели на свой способ и привредни риболовци. Лапаю рибу без огляду на забрани хтори постоя през рок на одредзени файти. Потим, поставяю вецей галови як им дошлєбодзує Закон – гварел предсидатель Риболовецкого союзу Войводини Душан Йованович.

Абсурд ище векши по тим питаню кед  на очигляд преходнїкох и гражданох Нового Саду, хтори ше любя шпацирац по Новосадким кею, рибаре розцагую свойо галови, цо им тиж Закон нє дошлєбодзує.

Прешлого року водзени три поступки у суду пре нєзаконїти риболов. Двоме рибокрадоше обвинєни так же буду покарани пенєжно, лєбо зоз гарештованьом.

ПЕТИЦИЯ

То була причина прецо Риболовецки союз Войводини порушал подписованє петициї за утаргованє привредного рибарства на домашнїх рикох. По тераз назберали 4 000 подписи, а як надпомнул предсидатель Союзу Душан Йованович, зоз Министерства за польопривреду ше ище чека одвит.

– До Министерства зме послали нашу вимогу же бизме бешедовали зоз ресорним министром Бориславом Недимовичом, алє зме по тераз ище нє достали одвит. Перше були виберанки, та нє було термини же би нас прияли, вец почали рочни одпочивки. Вше були даяки, най повем, вигварки. Предпоставям же тераз шицки робя и же пошвидко окончиме розгварку зоз министром и же нас вецей нє будзе иґноровац – гварел предсидатель РСВ Душан Йованович.

Зоз петицию ше вимага вименки Закона о защити и отримуюцим хаснованю рибового фонду зоз хторима би ше утаргло привредни риболов на рикох у Сербиї. З такима законскима предписанями, як надпомнул Душан Йованович, ище вецей бизме були блїжей ґу европским державом у хторих таке опредзелєнє длуго постої.

Дунай на часци од Бачкей Паланки по Чортановци чуваю шейсцме чуваре, цо очиглядно мало. Окрем того, як змоцнєнє анґажовани ище два особи як обезпеченє. Гоч чуваре добре опремени, маю авта и чамци, чежко виходза на край зоз крадошами.

Количество риби у Дунаю, як твер-дза спортски рибаре (алє гевти прави и чесни), рапидно зменшане. О яким количестве слово конкретно ше будзе знац по конєц идуцого року, кед будзе закончени проєкт мониторинґу хтори розпочало ЯП „Води Войводини”.

ОД ЧУВАРОХ ПО КРАДОШОХ

Кед слово о обставинох на наших риболовних теренох, обставини вшелїяки. Вербащанє ше уж роками трапя зоз заґадзеньом часци беґеля хтори преходзи през центер городу, а заґадзує воду  по цалей општини. По тим заґадзеню Вербас у верху нєславней таблїчки найвекших еколоґийних катастрофох у швеце. Прето вербаски спортски рибаре, кед сцу лапац рибу, хтору би жадали и руциц на плех лєбо до котлїка, муша пойсц налапац ю даґдзе индзей.

Коцурци од прешлого року нє маю свойо здруженє. Односно, тедишнї предсидатель задзековал, а нового нє вибрали, та хто сцел и далєй лапац риби, по дозволу мушел пойсц до Вербасу. Кед слово о дозволи, треба надпомнуц же велїм була драга, та свойо членство у здруженю замарзли по вигоднєйши часи.

Здруженє спортских рибарох „Коляк” зоз Руского Керестура од нєдавна ма нового предсидателя. На тоту функцую вибрани Михал Пашо, а пред тим ю окончовал Владимир Джуджар Цуки. Коляк чишлї 150 членох спортских рибарох.

Михал Пашо

Михал Пашо

– Число наших членох приблїжно исте як цо було и по тераз. Члени углавним зоз Руского Керестура, алє маме членох и зоз других местох зоз околїска. Очекуєм же нарок будзе вецей членох. Дозволи за тот рок були 6 000 динари за сениорох, 3 000 за пензионерох, хтори ище плацели и членски карти по 500 динари. Пионире по тераз були дакус занєдзбани и нє було их вельо, та зме им подзелєли членски карти задармо.  Но, заробели их прето же ше дзечнє уключовали до акцийох хтори зме мали на нашим терену – гварел Михал Пашо, предсидатель Здруженя спортских рибарох „Коляк” зоз Руского Керестура.

Як и индзей, и керестурски рибаре ше трапя зоз крадошами. Константни су проблем уж роками.

– Рибу ше краднє и зоз струю и зоз галовом. Крадоше ше анї нє боя од нас, бо знаю же ми нє маме компетенциї одняц им рибу и нєдошлєбодзени средства. Аж би и ми могли одвитовац як крадоше, кед бизме им дацо вжали. Чуварска служба на нашим терену нє постої. Дакеди зме мали, и добре робела, алє спрам нових предписаньох, вецей нє маме право анґажовац своїх чуварох. Можеме поволац чувара и полицию зоз Кули, хтори хто зна чи би пришли и кеди би пришли. Чуварска служба нє орґанизована добре, бо єден чувар анґажовани за вецей општини. З другого боку, роби лєм осем годзини, цо значи же беґель практично анї нє обезпечени од крадошох 16 годзини дньово. Кед ше порахує, и менєй, прето же тот єден чувар нє може кажди дзень сцигнуц на шицки терени. Вшелїяк же ше у тим напряме муши дацо пременїц – надпомнул Михал Пашо.

У беґельох коло Руского Керестура, за тераз риби ище єст. Добре ше лапа потьку и харчу. Алє, як надпомнул Михал, проблем на беґелю тот же ше барз розширела трава. Так повесц же прейсц по беґелю мож лєм по штредку. Можебуц же би ше вредни керестурски рибаре лапели до роботи и очисциц беґель, алє, нажаль, нє маю нєобходни машини з хторима ше то роби. То єдна файта заґадзеня води, хтора нє така опасна як заґадзенє од одрутних индустрийних водох хторе нєдавно ознова, по хто зна хтори раз, направело вельку чкоду на часци Велького бачкого бе-ґелю хтори преходзи през Србобран.

Причина тей еколоґийней катастрофи, хтора виволала вимеранє велького количества риби, нєпозната. Предпоставя ше же даєдна з вербаских фабрикох випущела до беґелю опасни одрутни води, цо ше уж вецей раз по тераз случовало.

Єдине ришенє у таких нагодох то же би ше зоз Коцура упумповйовало векши количества чистей води, алє и то нє тирваце ришенє. Тирвацше ришенє би було кед би ше конєчно зопарло константне заґадзованє беґельскей системи хтора преходзи през Вербас. Окреме кед би ше го вичисцело.

Як мож заключиц, спортским рибаром у Войводини, же би ришели шицки спомнути и нє спомнути проблеми, мало би була єдна златна рибка хтора би им сполнєла жаданя. У каждим поглядзе би мушели швидше реаґовац и винаходзиц ришеня, бо ше годно случиц же у водоцекох на тих просторох чежко будзе влапиц и обичну рибку.

БОГАТСТВО ВОДОЦЕКОХ

Найвекши водоцеки на подручу АП Войводини рики Дунай, Тиса и Сава. Дунай длугоки 2 857 километри и по длужини ше находзи на 21. месце на швеце и на 2. у Европи. Чече през дзевец держави (Нємецка, Австрия, Словацка, Мадярска, Горватска, Сербия, Болгарска, Румуния и Україна). Цек хтори преходзи през Сербию длугоки 588 километри.

Окрем спомнутих рикох, у Войводини єст ище вецей як дзешец рички и коло 50 поточки и даскельо озера. Нажаль, велї з нїх маю проблем заґадзеня.

(Опатрене 195 раз, нєшка 1)