Любя музику, а интересованя им розлични

автор и. чордаш 12. новембер 2021

Мелита и Андреа Рускаи зоз Сримскей Каменїци шестри хтори зоз своїм талантом и знаньом замерковани у велїх обласцох. Мелита нєдавно закончела и мастер студиї, а и Андреа при концу студийох, та их жадам представиц як два млади особи на хтори ше мож спатрац у шицким цо робя. 

Попри успиху на факултетох, шестри нє заобиходза и участвую и у културним живоце Руснацох, та так зме их замерковали у шпиваню. Обидва членїци Женскей шпивацкей ґрупи Руского културного центра у Новим Садзе.

 Мелита Рускаи народзена 1993. року у Новим Садзе, закочела основну школу „Йован Йованович Змай” у Сримскей Каменїци и основну мизичну школу „Йосип Славенски” на одсеку за клавир. На общи напрям у ґимназиї „Светозар Милетич” уписала ше 2008. року, а потим ше 2012. року уписала на основни академски студиї социолоґиї на Филозофским факултету у Новим Садзе. По законченю основних студийох, уписала ше на мастер студиї форензики, общого напряму, хтори того року и закончела.

ФАКУЛТЕТСКИ ДИПЛОМИ

За Мелиту факултетска диплома представя єй особни успих през хтори сама себе доказала же може. Док за доставанє роботи, кед слово о єй дипломи, ту приповедка дакус иншака.

– Цо ше дотика самей факултетскей дипломи, о хторей ше нєшка водза вельки полемики, мойо становиско же тота диплома мой особни успих през хтори сом доказала самей себе же можем тото поробиц. Мило ми же сом ше уписала на факултет и же сом закончела студиї, алє нє думам же диплома нєшка дацо пресудне за добру роботу, заробок и успих у живоце. Думам же єст вельо можлївосци хтори доступни и без факултетскей дипломи, окреме кед дахто упарти и добри у тим цо го интересує. Алє, вшелїяк же зоз диплому тоти можлївосци векши и же вона може принєсц лєм хасен и отвориц нови дзвери. Кед бешедуємє о роботи конкретно зоз моїма дипломами, ствари нє найкрасши. Можлївосци  єст, лєм з оглядом на тото же у яким дружтве жиємє, до нїх кус чежше дойсц. Но, я оптимиста и верим же роботу може пренайсц кажде хто ше сце запошлїц. Правда же то нє вше идеална робота, алє з часом сиґурно мож дойсц, кед нє до идеалней, вец голєм до добрей роботи – гутори Мелита и пояшнює же цо ю прицагло ґу форензики: – З оглядом на тото же форензика мултидисциплинарна наука, цо значи же у нєй злучени даскельо науки, самим тим єст и вецей поля хтори мнє заинтересовали. Так сом попри предметох хтори зме мали як часц студийней програми, нащивела и преподаваня хтори вязани и дотикаю ше социолоґиї, психолоґиї, права, алє и самей форензики. Тото цо мнє окреме зацикавело и цо бим могла видвоїц як досц интересанти курс то психолоґия циґаньства през хтори мож научиц тото цо у велькей мири применлїве у каждодньовим живоце – толкує Мелита.

Андреа Рускаи народзена 1996. року у Новим Садзе, закончела основну школу у Сримскей Каменїци, а як и єй старша шестра и вона закончела основну музичну школу на истим инструменту. По законченей ґимназиї „Светозар Маркович” у Новим Садзе, уписала ше на напрям еколоґиї на Природно-математичним факултету на хторим є тераз абсолвент. Вона люби препровадзовац свой час зоз приятелями, шейтац ше, шпивац, путовац и упознавац рижнородни култури. Андреа за себе гутори же є вельки ґурман и же ужива кед коштує нови єдла.  Андреи факултетска диплома барз важна, алє є нє пресудна.

– По моїм думаню факултетска диплома нєшка барз важна. Алє тиж так думам же и без нєй мож буц успишни у живоце. Велї и без дипломи успишни, а шицко дзекуюци волї, жаданю, упартосци и пошвеценосци тому цо робя – ґутори Анреа.

ШПИВАНЄ НЄ ЛЄМ ПРИХОД НА ПРОБИ

И Мелита и Андрея барз любя шпивац и участвовац у културним живоце Руснацох. Обидва су члени Женскей шпивацкей ґрупи Руского Културного центра у Новим Садзе.

– Шпиванє и музика часц мойого живота од народзеня, кед бисце ше опитали моєй мацери, вона би гварела же сом перше почала шпивац, а вец бешедовац. Нїґда сом професийно нє шпивала, анї сом нє ходзела на годзини шпиваня и усовершованя, алє сом одмалючка шпивала, ище у оводи, у Матки, у школским хору, на „Пупчу”, та и на „Червеней ружи”. На „Пупчу” сом, видзи ми ше 2002. року, достала награду за найлєпшу интерпретацию и думам же то бул „верх у моєй кариєри” – през шмих гутори Мелита и предлужує: – Єден час сом направела павзу зоз шпиваньом и кед ше формовала Дзивоцка ґрупа у РКЦ-у заш сом почала шпивац, так з гобия. Правда же зме пре корону, остатнї час нє мали вельо наступи, єден час зме правели и павзу з пробами, алє помали ше и тото нормализує. Шпиванє у тей ґрупи нє лєм приход на проби, алє и барз добре друженє, упознала сом дзивчата зоз хторима мам и велї теми за бешеду. Тоти медзисобни познанства у велькей мири вплївую и на атмосферу у ґрупи – гвари Мелита Рускаи.

И шестра Андреа одмалючка уключена до активносцох хтори у вязи зоз музику: – Задовольна сом як напредуєме з роками и барз сом щешлїва же мам нагоду шпивац зоз супер дзивками и женами як цо членїци Женскей ґрупи у РКЦ – толкує Андреа Рускаи.

Кед слово о културним живоце Руснацох обидва дзивчата маю подобне думанє, а то же културни живот богати зоз рижнима елементами у хотрим ше кажде може пренайсц.  

– Думам же Руснаци маю барз богати културни живот и же ше кажде може у дачим пренайсц, чи то шпиванє, гранє, танєц, ґлума, або даяка друга активносц: – гутори Андреа, а Мелита додава: – Кед слово о културним живоце Руснацох ту бим нє тупела дацо превельо. Културни живот сам по себе и шицко тото цо ше случує. За єдного социолоґа, то барз цикава тема, алє вец би тот текст пошол у цалком иншаким напряме, а то бим нє любела. Мило ми же фестивали хтори нащивюєм одмалючка обставаю, жаль ми же даєдни, як цо наприклад „Водова фест” нє обстал, алє ше наздавам же ґенерациї хтори приходза буду научени любиц свойо.

ШЕСТРА О ШЕСТРИ

Шицки любиме слухац кед ше нас хвалї, и так як нас други видза. Одлучела сом же у тим тексту два шестри опишу єдна другу, и укажу у чим су єднаки, а у чим розлични.

– Як бим описала свою шестру, гм… то єдно од гевтих „трик” питаньох! Нє ишла бим по гевтей сербскей присловки „Хвалите ме уста моја, поцепаћу вас”, бо нормално, шестра ми є и за мнє є найлєпша особа, а заш треба буц реални, гоч нє можем о шестри повесц тот цо єй зауважуєм приватно. Реална и обєктивна кельо можем буц, повем же Андреа єдна млада, позитивна особа. Нє вше нашмеяна, алє хто з нас вше нашмеяни – бешедує Мелита и додава: – Вона особа хтору нє так лєгко упознац прето же є заварти тип особи, за розлику одо мнє, алє зато кед єй раз постанєш симпатични, знаш же маш особу хтора будзе вше ту за тебе. Гоч ситуация добре, гоч нє, чи ше треба радовац, вислухац, поцешиц и дац совит, вона ту. Досц є толерантна, може вельо прецерпиц и повесц „нє важне”, алє кед капка прелєє погар, то тото, и у таких ситуацийох вецей нєт назад. Барз люби животинї, лєм пре єй емотивносц и пре тото же ше лєгко вяже за нїх, нє уписала ше на ветерину, цо думам же бул прави вибор за ню. Заш лєм, пребуванє у природи єй полнї батериї и ужива у тим, алє анї вибор еколоґиї нє бул подли за студиї. Ниа, то у даскелїх  виреченьох и то би бул реалистични опис, гварим, кельо шестра шестру може реално, нєпристрасно описац.

– Поведла бим же сом источашнє Мелитов найвекши и критичар, и фан. Вона барз динамична и енерґична, люби вше буц у руху, єдноставно поведзене – жена од акциї. Люби ше дружиц, приповедац и черац думаня зоз шицкима. Екстровертна є особа и зоз ню мож лєгко контактовац. Кед ше шалїм, гуторим же Мелита задлужена за одношеня з явносцу у нашим тандему, цо анї нє далєко од правди. Досц є директна и при нєй важи „Што на уму, то на друму”, нє стримує ше повесц тото цо дума, гоч ше то розликує од других, и то єдна з прикметох, хтори ми ше при нєй пача. Вше є порихтана завжац ше за особи хтори люби и кед сце єй приятель, знаце же ше вше можеце опрец на ню. Як и шицки шестри и ми два ше знаме повадзиц, алє думам же нам праве тото дакеди помага же бизме єдна другу лєпше розумели и ище баржей ше зблїжели. У шицким, гоч то нє барз обєктивне, думам же вона єдна з найлєпших особох хтору познам и нє меняла бим ю нїзач на швеце – през шмих закончує Андреа.

(Опатрене 226 раз, нєшка 1)