Лєгчейши способ и нє вше найлєпши

автор Д. Бучко 10. юний 2020

Центер за интерактивну педаґоґию и Министерство просвити, науки и технолоґийного розвою зоз заєднїцкима моцами орґанизую проєкт под назву Змоцнєнє язичних компетенцийох наставнїкох/цох хтори преподаваю на осем язикох националних меншинох. Тот проєкт ма задаток же би допринєсол витворйованю правох на квалитетне образованє школярох на мацеринским язику, насампредз тих хтори наставу виучую на єдним од осем язикох меншинских националних заєднїцох (руски, словацки, мадярски, румунски, горватски, албански, болгарски и бошняцки), през унапредзованє линґвистичних компетенцийох коло 3000 наставнїкох/цох хтори участвовую на он-лайн обуки. Конкретнєйше поведзено, циль того проєкту, медзи иншим, же би наставнїки були оспособени правилно хасновац фахову терминолоґию на своїм мацеринским язику за предмет котри викладаю у настави.

У фокусу предмети котри ше покладаю на закончуюцим испиту на концу осмей класи основней школи (математика, физика, хемия, биолоґия, ґеоґрафия и история). За кажди од тих предметох формовани  тим у котрим заступени по єден представитель осем спомнутих меншинских заєднїцох. Попри тим, по истим принципу, формовани и тим котри роби на унапредзованю общих язичних компетенцийох. Задаток тих тимох же би написали змисти, кажди за свой предмет, за он-лайн курс котри би наставнїки мали прейсц през три тижнї. Змисти на тим он-лайн курсу буду преложени на кажди з осем меншинских язикох, а за тоту потребу буду анґажовани лекторе.

Зоз нашей националней заєднїци до тей, анї кус лєгкей роботи, влапели ше наставнїки/ци зоз Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмяк” зоз Руского Керестура. Алє, прецо гварим же тота робота нє лєгка? Пре рижни причини. Перше, таки лєбо подобни проєкт потераз нє робени. Наставнїки котри пишу змисти за обуку нє маю ше нацо „опрец” лєбо упатрац, лєм на свойо власне искуство зоз настави. Друге, за потреби обуки треба видвоїц, зоз моря других, фахови поняца котри задаваю найвекши проблем кед ше прекладаю на язик националней меншини. Треце, цала робота ше окончує он-лайн. Саме по себе то нє очежуюца обставина, алє кед ше вежнє до огляду же донєдавна тирвал позарядови стан и же ше настава у школи ище окончує он-лайн цо вельо часу, мож повесц же зоз тоту додатну анґажованосцу наставнїки дакус и преобтерховани цо може уплївовац и на  квалитет самей роботи. Штварте, комуникация медзи наставнїками у тимох нє баш порядна, пре рижни причини, прецо ше сама робота предлужує. Пияте, обдумуюци тоти змисти, наставнїки муша водзиц рахунку же би ше витворели и шицки цилї, односно уровень здобутого конкретного знаня и схопносцох котри предвидзени за одредзени предмет зоз наставним планом и програму за перши и други циклус образованя цо, муши ше повесц, анї кус нє єдноставне, аж и за наставнїкох зоз вецейрочним искуством.

Пре тельо почежкосци дахто би себе подумал, чи и єст даяки хасен од того проєкту? Одвит би бул – вшелїяк же єст. Кед бешедуєме лєм о  нашей националней заєднїци, лєм у єдним смислу, тота робота дискутабилна. Насампредз прето же єден од главних цильох того проєкту же би наставнїки, а вец и школяре, правилно научели хасновац фахово термини и поняца зоз одредзеного предмету на своїм мацеринским язику. То нєобходне за школярох хтори сцу предлужиц свойо високе образованє звонка Сербиї, на своїм мацеринским язику  у матичней держави. У тим смислу, за руских  школярох и нєт вельо хасну, понеже ми нє маме високе образованє на „своїм” руским язику у других державох.

Медзитим, хасен за наших школярох хтори наставу виучую по руски, а зоз тим и за цалу нашу заєднїцу, заш лєм вельки. Уж кед маме право школовац ше на руским язику, мушиме ше потрудзиц же бизме го максимално вихасновали. Тот проєкт нам у тим помага. Шицки зме свидоми же руски язик, алє и други меншински язики, под моцним уплївом других язикох, насампредз сербского и анґлийского язика. Вше баржей ше у руским язику, окреме при школярох основношколского и штредньошколского возросту, хасную рижни цудзи слова за котри єст нашо руски слова, алє дакеди єдноставнєйше и лєгчейше похасновац пожичку, лєбо, ище частейше, єдноставно нє знаме як ше даяке поняце пове по руски. Розумлїве, анї наставни кадер нє вше имуни на таки пожички. У велїх наставних предметох хасную ше специфични поняца за котри єст назва по руски, алє ше цудза назва на якишик способ „одомашнєла”. Аж и наставнїком дакеди лєгчейше потолковац дацо хаснуюци цудзе слово.

Медзитим, то нє муши, и нє шме буц так. Шлєбодно мож повесц же длужносц наставнїкох котри наставу тримаю у руских оддзелєньох, же би правилно хасновали фахови поняца на мацеринским язику, а як пошлїдок того же би их и школяре так научели. Нє раз поведзене же знанє странских язикох указує ширину образованя и култури поєдинца, алє правилна бешеда на мацеринским язику основа и його образованя и култури, и духовносци, на концу. Кед уж маме руски назви за фахови поняца, чом бизме их и нє хасновали. На тот способ можеме „ожиц” велї руски слова котри на одредзени способ забути, лєбо занєдзбани. Источашнє, чуваме нє лєм сам наш язик, цо єден од символох нашого идентитету, алє и його богатство и ширину. Бо, на концу, шицко ше зводзи на, уж сто раз вигварене, „кед ше ми нє будземе старац о нашим язику, нїхто ше други нє будзе”.

(Опатрене 213 раз, нєшка 1)