Лєдво чека ярнє уштухнуце пчоли

автор сас 1. октобер 2016

Роман ше зоз пчолами занїма уж пейдзешат роки, тераз у своїм седемдзешат седмим року ище вше отримує кошнїци, а першу, хтору достал од дїда, и нєшка хаснує. Тот рок бул барз подли, медзи найгоршима, бо було дижджу кед нє требало.

Роботу з пчолами Дюрдьовчань Павле Роман полюбел одмалючка, а учели го дїдо и оцец. Гвари же дакеди було вельо вецей меду, бо штредок у котрим жиєме бул чисти, нє пирскало ше, було вецей трави и желєнїдла.

Гоч жадал учиц за автомеханїчара, оцец го прешвечел же би остал на валалє и отримовал кошнїци, бо ту бул шорови заробок. Од вше любел шицко пооправяц, та и машини, трактори и авта, и так вироснул, зоз пчолами и у обрабяню жеми.

ЦО ОЧИ ВИДЗА, ТО РУКИ ПОРОБЯ

Єдно з Павлових гаслох то же цо очи видза, то руки поробя. Пчоли почал тримац, з тим же так то и нєшка, у загради у хижи дзе препровадзел дзецинство, а у дворе засадзени баґренов лєшик. Вон, як и його оцец и дїдо, барз люби и почитує пчоли. Нашлїдзел тото чувство, алє його син ше нє находзи у тим, гоч му помага, як и унукове. Унука Аня предава мед каждей соботи на пияцу у Дюрдьове. Тераз зоз сином трима штерацец кошнїци и мед предаваю през цали рок. Остатнї даскельо роки були барз подли, а тот нїяки.

– Мал сом и барз добри и барз подли роки, медзи найгоршима и тот, бо зме нє мали нїч меду. Влонї було лєм тристо кили. Пред дас трицец пейц роками з оцом сом винял найвецей меду, пол ваґона, пейдзешат метери – виприповедал Павле котри теди мал штерацец кошнїци, а оцец седемдзешат кошнїци.

Теди найволєли предавац на велько, бо ше пенєж достало на громаду, а остатнї роки лєм на мало. Здогадує ше и же 1986. рок бул добри рок за пчоларох. Того лєта зоз штерацец трох кошнїцох у загради виняли коло штиристо кили зоз баґрену, шейсто кили з лїпи и тисяч тристо кили меду зоз слунечнїку.

БОРБА ЗА КАЖДУ ПЧОЛУ

Роман Кошнїци вше правел сам, остатнї направел пред трицец роками и ище вше их хаснує.

– Медзи новима и старима моделами кошнїцох єст розлики, алє даремно шицко кед подли рок. Кед є добри, досц и ладичку положиц, та будзе меду – гвари вон.

Хробачка Вароу спомина як єдну з найгорших хоротох котра прави вельки проблеми. Дробна є и скака зоз пчоли на пчолу, а кед ю унєшу до кошнїци, вец є мали пчоли.

Здогадує ше же кед матка мала вши, целови, його дїдо направел пинцету и знїмал их. На щесце, тераз их нєт.

После пейдзешатих рокох почали куриц на пчоли, палєли конари з ядлїни, цо одбивало велї инсекти. Од Варои му три раз препадали пчоли, док ше нє нашло лїк.

 И попри шицким, нїґда нє плановал охабиц тоту роботу, гоч му вецей раз требало и по два-три роки же би ше заш поднял. Найвецей мал седемдзешат два кошнїци, алє найволєл кед ма штерацец.

У маю и юнию єст найвецей роботи и теди є по цали дзень при кошнїцох же би их добре допатрал. Медзитим, нє досц лєм робиц, треба провадзиц и цо ше случує у околїску. Павле зна же хто сце мед предавац до иножемства, муши буц член Союзу пчоларских орґанизацийох Сербиї. Лєм, вон вецей нє ма вельки амбициї як дакеди. Кошнїци и пчоли будзе тримац доґод є на ногох. Роби роботу котру люби, та му нє чежко анї на тоти роки.

НАЙЛЄПШИ И НАЙЗДРАВШИ КОЛАЧ  ЗОЗ ПРИРОДИ

12 Ana Unuka PavlovaПавле гвари же нє памета кеди бул хори, а у тим му сиґурно помогнул мед, хторого поряднє конзумує, та и нє може задумац єден дзень без нього. За ньго найлєпши колач кед на хлєб намасцени мед з маслом. Од дзецинства го любел и вше ношел у ташки на польо, а кед го порядно хасновал з воду, могол длуго робиц.

Року 1946. його оцец одселєл пчоли до Коцура, там ше преселєла цала фамилия и о два роки ше врацели до Дюрдьова, добре заробели, та купели хижу. Направели и монтажну древену колїбу, та ю вше поставели там дзе им кошнїци.

Павле барз люби природу, як дзеци ше радовал кед мал чувац кошнїци на пажицох. Здогадує ше же го оцец 1953. року, кед мал штернац роки, зохабел у Нештину на лїпи при лєше, бо оцец мушел кошиц з рису у наднїци. Теди дзеци скорей дозревали. На камиону кошнїци вожели по цалей Бачки, на Фрушку гору, на Параґово.

Дакеди мед предавали на велько до Зренянину, потим почали лєм у околних местох на пияцу, Темерину, Ґосподїнцох и далєй, а остатнї роки лєм у валалє на пияцу и з дому. У Романових мож купиц мишани мед за 500 динари по кили, а баґренов по 800 динари. Купує ше єднак, дахто патри на цену, а дахто на смак.

Наш собешеднїк гвари же ше вецей нє информує о пчоларстве, бо по тераз пречитал велї кнїжки, а пракса му затераз достаточна.

– Тот рок таки же рої будземе мушиц кармиц, будзе нам потребне сиґурно двасто кили цукру за жиму. У каждей кошнїци муши буц од дзешец до дванац кили меду, сирупу або цукру. Лєгко кед рок таки же квитки медза, вец ше и пчоли сами остараю о себе и як им нє мушим нїч рихтац – твердзи Павле.

ЗГОРЕЛ ШИЦОК МЕД И КОШНЇЦИ

През живот було и таке же єдного року бул час за вибранє меду, алє пре смертельни случай у фамилиї, то одложене за ютредзень. Медзитим, пре тоту одлуку остали без меду, кошнїцох и пчолох. За пейдзешат роки у пчоларстве, тоту подїю котра ше случела 1978. року, Роман видвоєл як найгоршу. Теди му задруґа спалєла штерацец кошнїци. Кошнїци були поставени на салашу при чловекови од котрого достал дошлєбодзенє, а обок була задружна жем, та ше питал и у задруґи, дзе тиж достал дошлєбодзенє.

– И попри тим, случело ше же згорели велї баґреново древка на салашу, а на местох дзе були кошнїци, жем од меду була червена як розпечени цегли – виприповедал Павле. Два роки гонєл суд и пресудзене на його хасен. Гоч ше пред тим, з тима цо му запалєли, жадал крашнє порадзиц, глєдал таке надополнєнє лєм же би себе ознова справел кошнїци, алє го вони нє слухали, вишмейовали ше з нього, нє сцели крашнє з нїм бешедовац. Пробовал вецей раз.

Тот рок му бул барз чежки. Вец, по пресуди, обвинєни мушел плациц вельо вецей як цо Павле пред тим глєдал, бо суд одлучел же би му заплацел подполну чкоду, кошнїци, пчоли и за препаднути мед. Теди направел шицко нове и обновел рой пчолох, алє тоту подїю нїґда нє забудзе.

ДОБРЕ ПАМЕТА ОЦОВО СЛОВА

Portret Pavle RomanПавле памета же кед мал седемнац роки, бул барз подли рок. Алє, чул на яки способ мож заробиц, та предложел оцови же би пчоли кармели з цукром и продукт предавали як мед. Барз добре ше здогадує як оцец на ньго махал з його грубим пальцом и точно цо му теди гварел.

– То ши ми тераз гварел и док ши живи, анї нє думай – гварел му оцец. Як тераз, так и теди було фалсификаторох меду. Здогадує ше же даєдни Румунє з Банату, док робели на велько, найвецей правели фасификат, а лимун кладли же би ше мед нє стварднул. Мед ма свой окремни запах, требал би буц густейши и нїяк блядей фарби.

РЕЦЕПТ ЗА ИМУНИТЕТ

Мед ше найвецей купує вжиме, а помишни з поленом барз є добри за имунитет и лїченє гарла. Павле нє бере полен од своїх пчолох, бо зна же є потребни младим, кед их вилягню.

Вон дзечнє дава рецепт мишанїни полену и меду за чуванє здравя, котри сам себе поряднє прави. Найлєпше го єсц през цали рок. Пейц деки полену треба положиц до кили меду, добре розмишац и єсц кажди дзень, по ложичку на празни жалудок. Тота мишанїна злєпша имуну систему цела.

Кед го пчола уджобнє, вон нїч нє роби, алє гвари же би требало виняц жадло и тото место потим обкладац зоз жимнима облогами. Гвари же чул же пчоларе длуго жию, бо су полни з отровом од уштухнуца пчолох, а вон з нєсцерпеньом чека кажде ярнє уштухнуце.

Од опреми уж длуго нє ноши нїч. Пчоли нє любя витор, та теди сцу частейше уджобнуц. Нє любя моцни запахи, дезодоранси и пахнячки, та кед их почувствую, и теди сцу нападнуц.

Добре знац и тото же пчола прави мед, а оса краднє мед, є и дави пчоли, ма моцнєйши отров, нє охаби жадло у целу и вецей раз уджобнє. Пчола охаби жадло на месце дзе укушела и вец здохнє.

(Опатрене 239 раз, нєшка 1)