Лєм за сцерпезлївих

автор а. медєши 4. децембер 2020

У Сербиї з рока на рок єст вше вецей поверхносци засадзени зоз лїсковцом, та гоч ше на перши урожай чека по даскельо роки, искуства велїх продуковательох тей дефицитарней овоци гуторя же зоз добрим заробком познєйше мож врациц уложени пенєж, час и труд.

Под лїсковцом у Сербиї тераз посадзени коло 4 000 гектари, у Войводини найвекши поверхносци реґистровани у Шидзе, Кули, Шабцу и Вершцу, а повехносци ше звекшую и пре наявени приход италиянского кондиторского ґиґанта „Ферераˮ, хтори уж одкупює лїсковци од коло 200 продуковательох.

Чи ше продукция лїсковцох у Сербиї виплаци? Kельо єст роботи коло тей овоци? Яки укладаня, а яки заробок мож обчековац? Свойо искуство подзелєли двоме Керестурци – Павле Малацко и Саша Виславски, та и попри тим же їх лїсковци ище вше нє у полним урожаю, обидвоме тримаю становиско же би продукция лїсковцох могла буц добра инвестиция.

САДНЇЦИ НЄ БУЛИ НАЙЛЄПШИ

Павле Малацко перши у валалє посадзел лїсковци, ище пред 8 роками, на поверхносци од кoлo гoлт и пoл (0,8 гектари). Средства достал по конкурсу од Розвойного фонду АП Войводини, алє зоз першима саднїцами нє мал позитивне искуство.

–  Пред коло 8 роками, од Розвойного фонду АП Войводини сом достал безкаматни кредит на 6 роки, з тим же перши три роки бул ґрейс период, а камата була 1 одсто. Теди сом купел жем, мал сом и своєй, и одлучел засадзиц 460 древка лїсковцох – започина Павле и предлужує:

– Саднїци теди коштали 10 евра, финансовала их держава, и по предрахунку уплацела єдней фирми зоз Суботици, а вони ми тоти саднїци потим випоручели. Медзитим, од тей фирми сом достал досц подли садни материял, и пре тото сом менял коло 30 одсто древкох. Дзири за садзенє теди уж були викопани, требал спаднуц и шнїг, та сом нє мал вибору. Посадзел сом таки материял яки сом мал, гоч було видно же то були подли саднїци. Да сом их нє посадзел, страцел бим цали рок – приповеда о своїх початкох Малацко.

И РОБОТИ, И УКЛАДАНЯ

Саша Виславски, даскельо роки познєйше од Павла, 2014. року, посадзел 420 саднїци на єдним гектаре. Його лїсковци каламени, та гоч ше по перши полни урожай муши сцерпиц коло 10 роки, по його думаню, и теди  мож обчековац перши урожай, цо  завиши и од квалитету саднїцох, квалитету жеми, як и од аґротехнїчних мирох. Же продукция лїсковцох по перши урожай подрозумює и надосц роботи, алє и укладаня, потвердзує и искуство наших собешеднїкох…

–  Коло лїсковцох єст досц и роботи, и укладаня у тих перших 10 рокох, окреме кед чловек шицко роби сам, як цо я робел – започина Виславски и предлужує:

– Велї думаю же то досц лєм посадзиц, та чекаш же кеди позбераш урожай. Кед ше нє роби машински, треба покошиц, виплєц, або попирскац коровче, треба залївац. Понеже мам зашату траву, у тей трави зиходзи и коровче хтори треба попирскац. Пирскам помедзи шори, и лєм широколїсни коровча же би ми трава остала – приповеда Виславски, а о початних укладаньох гвари:

– У старту найвекши трошок ми була ограда, за хтору ми требало коло  5 500 евра, а хтора ма коло 750 метери. Нє мал сом часу сам вилївац слупи, набавяц дроти, анї позберац людзох хтори би ми у тим помогли, понеже сом заняти, та сом тоту услугу наручел од фирми хтора ше зоз тим зaнїмa. Кед бим тото могол сам одробиц, вироятнє би ме поставянє огради туньше винєсло. Цо ше саднїцох дотика, черякасти лїсковец вельо туньши, коло 2 евра, док каламени, хтори я мам, коло 7 евра. Так же, саднїци и ограда ме винєсли коло 7 000 евра, без системи за залїванє, понеже сом студню уж мал вибиту на тим месце – толкує Саша, хтори тиж нє мал добре искуство зоз саднїцами, з тим же у його случаю проблем були крадоше.

– Мал сом проблем зоз крадошами хтори ми вицаговали саднїци, аж ми и дрот поштригали, та ми сарнї вошли и направели чкоду, алє ше и то дало ришиц. – гвари вон.

И попри тим же шe чекa нa врацанє уложеного капиталу, цo и найвекши нєдoстаток продукциї лїсковцох, експлоатацийни период лїсковцох заш лєм длугоки, дакеди и до 70 роки. Урожай лїсковцох у полним роду по стеблу виноши од 8 по 12 кили, а половка пойдзе на лупу. У зависносци од рижних факторох, по гектаре мож випродуковац од 2,5 по 3,5 тони лїсковцох.

– Кед лїсковец почнє опадовац, концом авґуста, плациме наднїчарох кажди дзень, а потим пакуєме лїсковец до мрежастих мехох и вишаме на пойд же би ше осушел, понеже му плоди теди ище вше влажни. Дас 2,3 мешаци ше суши, а потим може пойсц на щиканє. Шицко завиши яка цена. На мало ше предава од 700 по 900 динари за очисцени лїсковец, а на велько то од 500 по 700 динари за килу. Найдрагше сом предал по 1 100 динари за килу на велько, а найменєй по 500 динари. 

Того року сом мал полни род, односно 3 тони нєочисценого лїсковцу на 0,8 гектари – толкує Павле, и додава же услуга щиканя лїсковцох кошта 35 динари по кили, цо значи же за його 3 тони лїсковцох кельо випродукує, за тоту услугу муши видвоїц 100 000 динари. Пре тот додатни трошок, планує купиц и машину за тоту наменку.

ЛЇСКОВЦИ ЄСТ КОМУ ПРЕДАЦ

Кед слово о тарґовищу, найвекши европски продукователь лїсковцох Италия, а найвекши вивожнїк лїсковцох до Европи Турска. Аж и италиянски кондитори увожа лїсковци за свойо потреби. Цо ше дотика Сербиї, наша держава увожи коло 90 одсто тей овоци, а нєраз мож чуц поносованє продуковательох же ше зоз Турскей до Сербиї увожи лїсковец вельо подлєйшого квалитету, хтори прето збива цену домашнього, квалитетнєйшого.

– Кед сом пред 6 роками надумал посадзиц лїсковец, теди то була дефицитарна роба у Сербиї, а думам же ище вше така ситуация. Поглєдованя єст, лєм тераз чи кондикторским идустрийом и вельким фирмом вигоднєйше куповац домашнї лїсковец, чи им туньше увезсц зоз Турскей, нє знам, то ше ище увидзи, алє я ше наздавам же пласман и поглєдованє будзе. Затераз, ище вше лєм провадзим цени як ше рушаю, знам яки бим  требал мац приход, а чи будзе таки и у пракси, увидзим. Но, заш лєм, и далєй стоїм за тим же то добра инвестиция, и после телїх рокох и дзень-нєшка бим уложел до лїсковцох. Думам же шицко будзе у шоре, лєм треба буц сцерпезлїви – прешвечлїви Саша Виславски.

Зоз його твердзеньом согласни и Павле Малацко, хтори як кус искуснєйши продукователь задовольни зоз тогорочним квалитетом и урожайом од 3 тони.

– Я мам стeбласти лїсковец, з нього можебуц дакус менши урожай, алє и менєй роботи єст зоз нїм, прето же ше черякасти муши орезовац кажди рок. Лїсковец мож предац на велько одкупйовачом, або на мало за предавальнї здравей поживи або за пияци, а предава ше го або у лупи, або пощикани. Зоз кили нєочисценого лїсковцу, у найлєпшим случаю, достанє ше 40 одсто очисценого. Вецей раз сом предал нєочисцени лїсковец, бо сом пораховал же док виплацим щиканє и превоз, та ми єдноставнєйше видзе так – гвари Павле, а за конєц тим хтори можебуц у дилеми чи ше лапиц до пестованя лїсковцох, совитує:

– По моїм думаню, хто може чекац по перши озбилньєйши род, и може кус по кус укладац, думам же лїсковец добра инвестиция. Хто нє у такей можлївосци, препоручел бим най посадзи яблука, грушки або кайси, понеже таки овоци тирваю до 20 роки. Мнє мойо лїсковци озда и над’жию, та вец останю моїм дзецом, цо и була єдна од причинох прецо сом ше опредзелєл праве за тоту овоц – гвари Павле.

(Опатрене 79 раз, нєшка 1)