Майстрове маю роботи

автор злк 18. януар 2019

Електрични пошореня остатню децению тирваю углавним покля тирва и ґаранция, а по искуствох тих котри обновели технїку у остатнїх даскельо рокох, кед ше дацо погуби, нє виплаци ше оправяц. Понеже оправка вельо кошта, туньше купиц нове. З того виходзи же и майстрове маю менєй роботи, гоч ше уцицовачи, райбачки, фрижидери и далєй оправя.

У Коцуре даскелї майстрове оправяю пошореня и менши  апарати котри ше хаснує у обисцу и шицки маю роботи, понеже нашо людзе, окреме старши, нє звикли руциц апарат накадзи ше погуби, гоч му вишла ґаранция. Перше даю шансу майстрови же би пробовал оправиц тото цо погубене. 

Микола Мики Сакач уж коло 30 роки барз добри у тим ремеслу и єден є з майсторох котрого Коцурци найчастейше волаю кед им ше даєден апарат у обисцу погуби.

СКОРЕЙ АПАРАТИ ДЛУЖЕЙ ТИРВАЛИ

– Мойо основне занїманє електро-инсталатер и на початку сом и робел лєм тоту роботу, алє живот и чежки часи 90-тих рокох, кед сом остал без роботи, примушели ме же бим окрем уводзеня електричних инсталацийох до хижох почал оправяц и рижни пошореня. Можебуц и найвецей роботи було у тих чежких часох, понеже ше теди оправяло и гевто цо ше дакеди руцало, алє пре гиперинфлацию було чежко наплациц, так же роботи було вецей, а пенєжу менєй, алє ше робело. Людзе ме упознали и робота ше розробела, та анї нєшка нє можем постарчиц шицко – гвари Микола.

Апарати котри ше дакеди правело були вельо квалитетнєйши и правени су же би тирвали цо длужей, нє було тельо електронїки у апаратох и шицко могло оправиц.

– Уж длугши час на заходзе тот тренд же кед ше дацо погуби, нє оправя ше, купи ше нове, а помали тото почина и у нас. Єдноставно, так направене же кед ше дацо погуби, док ше купи нову часц, виплаци оправку,  видзе скоро як кед би ше купело нове. У нашей жеми финансийна ситуация при векшини чежка, та анї я нє можем наплациц тельо кельо би требало. Вше патрим же бим заробел, а и же би тому котри плаци нє було барз драге. Окреме старши людзе звикли шицко оправяц, а младшим ше нє дава динари за оправку, лєгчейше им на карточку, на рати, купиц нове, гоч би оправка коштала и наполи туньше – твердзи Мики Сакач.

ХТО ДОБРЕ РОБИ, МОЖЕ ЗАРОБИЦ

Мики Сакач нєшка роби у Ґеронтолоґийним центру у Вербаше як майстор на отримованю, та приватно роби тельо кельо сцигнє после роботи.

– Пойдзем после роботи на два три места дацо оправиц, а у чаше кед мнє и моєй фамелиї то було єдине жридло заробку, робел сом по цали дзень, дакеди и по 16 годзини дньово. З рана сом кладол инсталациї у хижох, а пополадню сом ишол оправяц апарати. Тераз, понеже сом заняти, нє старчим шицко, алє патрим же бим випочитовал людзох и пошол опатриц, кед нє тот дзень, вец ютредзень – гвари Мики Сакач.

Кед дахто добри майстор, глас ше швидко розшири, та Микия волаю робиц и у других местох, медзитим, по його словох, нєт ту заробку, бо драга до другого места кошта.

– Роботи звонка Коцура нє прилапюєм, бо и у Коцуре кед на єдно место мушим пойсц два раз, чежко же будзе заробку, бо трацим час, а кед ше случи же аж три раз пойдзем на єдно место, вец ту нєт „анї за цеплу воду”.  Наприклад, кед бим мал роботу у Савиним Селу, кед треба заменїц даяку часц, мушел бим пойсц до Вербасу купиц тоту часц, а кед урахуєме бензин зоз Коцура до Савиного Села, та до Вербасу и назад до Савиного, вец бим роботу мушел вельо вецей наплациц, а то людзом драге. У Коцуре мам муштериї при котрих уж знам яки маю шпоргет, лєбо райбачку, та ми на телефон лєм яви  цо му нє роби и такой знам же цо мам купиц – гвари Микола.

При купованю апаратох тарґовци даю ґаранцию и кед ше дацо погуби упуцую на овласцени сервис, медзитим, то нє зменшало обсяг роботи майстром котри оправяю таки апарати.

(Опатрене 428 раз, нєшка 1)