МАК-ОВ ЛЕКСИКОН – КРИСТИНА АФИЧ

автор МАК-ова редакция
537 Опатрене

Кристина Афич з Руского Керестура, соло шпивачка, кантавторка, поетеса… З єдним словом, права уметнїца. Велька є любителька и познавателька музики, ґу тому люби и вариц, грац на ґитари, анимировац дзеци, буц присутна у природи, путовац, а дзекеди и „забуц дзе єй домˮ…

Як ше розвивал твой музични смак од дзецинства по нєшка? 

– Мой музични смак ше през одрастанє вельо менял. Найчастейше сом слухала тото цо було на ЦД-ох, або цо було на компютеру. Було вариянти же сом слухала класичну музику, тото цо паметам, то бул Вивалди и його Штири рочни часци. Було периоди металу, реґе музики, док през живот найчастейше ме провадзи рок музика.

Цо тих дньох найвецей слухаш?

У тейхвильки виглєдуєм джез, соул, боса нову и тоти дакус експерименталнєйши звуки. Можем повесц же през роки старим як вино. Ище вше ме нє интересує турбо фолк.

На хтору писню, спот або филм без винїмку пущаш слизи?

– Ууфф… нє сцем указац свойо слабосци, алє цо ше дотика филму, дефинитино „Dead poets societyˮ, „La vita e bellaˮ… Цо ше дотика шпиванки, наисце нє можем видвоїц даєдну окремну. Кажда ме потрафи теди кеди треба.

Хтори кнїжки або писателє на це зохабели наймоцнєйши упечаток?

– Любим читац шицко. Окреме видвоюєм поезию, понеже ми то цошка найблїзше и наймилше.. Любим читац Єсенїна, Диса, Таґору, Неруду итд, итд…

Облюбени спорт?

Облюбени спорт ми пендранє по 5. спрат горе-долу, даскельо раз на дзень.

На цо найвецей трошиш час на интернету?

На интернету найвецей трошим часу на рецепти, читаню даяких текстох, на Пинтерест, на Ю’тюб, музику, споти итд.., або кед ци придзе на 3 рано уключиц аларм на телефону, и до конца патриш як з кромплю зограц обисце (наисце ше бешедовало же мож).

Сайт хтори препоручуєш?

Препоручуєм сайт „Udemyˮ, на хторим мож найсц рижни курси з рижних обласцох.

Гобиї?

Вше ми то було чудне питанє и нїґда сом нє знала чи правилно на ньго знам одвитовац. Любим шпивац, грац, анимирац людзох (дзеци), любим путовац, любим пойсц даґдзе и цали дзень „забуцˮ дзе ми дом. Барз любим препровадзовац час у природи, любим лапац риби, любим ше застановиц и поопатрац уметнїцки дїла у наприклад авзлоґох. Нє мам гобиї, водзи ме лєм одредзени способ живота, дзе любим же би  ми спонтаносц диктовала живот, та ше так нєшка будзем вожиц на чамцу, а ютре ше ролерац… „Не питай…”

Путованє за паметанє?

– Кажде путованє ма свою приповедку и свойо красни и цми боки, алє бим любела визначиц мою драгу по Италиї. Менянє штирох гайзибанох, нєрозуменє язика, на лифту на други коляй зоз векшим куфриском од самей себе, у єдним моменту ше губи гайзибан, нє знам дзе сом, цо сом, нїхто нє сце бешедовац по анґлийски… Алє ево, може ознова!

Концерт/представу хтори нїґда нє забудзеш?

– Нїґда нє забудзем представу хтора ше вола „Кажда красна стварˮ Данкана Мекмилана. Представу сом патрела у Народним театру у Зомборе, а то єдна монодрама на камерней сцени хтора бешедує о преходносци живота, апелує на свидомосц о менталним здравю и, медзи иншим, публика тиж участвує у представи, цо публику отримує же би нє заспала. Представа барз динамична, жива, постоя сцени на хтори нє мож нє заплакац, алє ше и гласно шмеяц. Интересантне же на досц чежки сцени у представи, людзе хтори „моцниˮ, напущели салу, озда прето же их то дотхло. Вшелїяк, препоручуєм!

Три историйни особи хтори биш поволала на вечеру, яке єдло биш им порихтала и о чим бисце бешедовали?

– Волала бим Бетовена, направела бим му капущанїки, и дописовали бизме ше прейґ нотеса. Моцарта бим волала на вино, а Дебиси би ме сам одведол на вечеру. Кед же бешеда о вельких диктаторох, обкеровала бим их.

Од чого ше боїш?

– Боїм ше од преходносци часу. Нї од чого другого ше так нє боїм як од того.

У чим ши найлєпша?

– Думам же сом добра у анализованю людзох, знам вислухац и верим же сом добра у музики.

У чим биш ше любела опробовац, а ище ши нє?

– Любела бим ше опробовац у скулпторстве. То цошка цо ме окреме прицагує, а нє знам чом!

Цо любиш думац о себе, а цо думаш же други думаю о це?

– Нє знам цо други думаю о мнє, а анї ме то дацо окреме нє интересує. Верим же шицко робим найлєпше як знам и можем, а людзе (поготов на валалє) барз любя зоз мухи направиц слона. Даєдним людзом то єдина духовна пожива хтора их отримує у живоце. О себе любим думац же вредзим и же и мойо думанє важне.

На цо найвецей трошиш пенєжи?

– Найвецей пенєжи трошим на автобуски карти, швидке єдзенє и виход на варош.

Яки совит биш дала младим?

Кажди дзень, до конца свойого живота рошнєш и учиш. Нє допущ себе най престанєш „роснуцˮ у пубертету. Даєден дзень можеш дац 110 одсто од себе, а даєден дзень менєй. Як нє исти кажди дзень пред нами, так анї ми нє можеме вше буц „добреˮ.

МАК-ов лексикон прешлїдзуєм Марини Роман

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ