Мак, одпорна и подзековна пошлїна

автор aн. медєши 9. юний 2020

Керестурски загради, пред вецей роками, украшовала єдна з найкрасших и найдекоративнєйших рошлїнох – мак. Нєшка ше го вельо менєй пестує, и попри тим же є одпорни на рижни хороти, же ма вецейнїсту применку, та гоч з нього єст аж и заробку

Владо Горняк зоз Руского Керестура єден спомедзи малого числа людзох хтори у своєй прекрасней загради, окрем овоцох и желєняви, одлучел зашац и мак на поверхносци од 20 ари. Перши квитки призначел початком мая, а як гвари, того року мак наисце красни.

– Саме пестованє маку нє таке компликоване и нє вимага вельо роботи. Роботи коло маку єст найвецей кед дозреє, одприлики од 25. юлия по 1. авґуст. Того року мам го на 20 арох, и тераз сом першираз тельо зашал,  иншак сом мал коло 10 ари. Мак мож шац и вєшенї и на яр, то иста файта, медзитим я го шеєм вєшенї, початком октобра, понеже вяри скорей дойдзе, та го вец нє лапаю лєтни горучави – толкує Владо. 

И попри тим же мак нападаю рижни чкодлївци, бактериї и инсекти, окреме вчас на яр у априлу, кед ше кармя з младим лїсцом, вон свой мак ридко кеди пирска зоз инсектицидами або гербицидами, бо як гвари, мак пестує так як научел ище од свойого оца.

– Пирскал сом мак од ушох одприлики пред мешацом, кед бул ище мали, алє тераз го нє пирскам, бо є уж пред дозреваньом. Окрем ушох, лапаю го и дзепоєдни инсекти як мохоткава буба и рижни бактерийни охореня, зявюю ше и дзепоєдни шпляхи на маковей главки, алє нїч то у сущносци нє завадза плоду, та прето ридко кеди пирскам мак – гвари наш собешеднїк.

Мак ше обера од штредка юлия, ручно, понеже зоз тракторску механїзацию мож преджобнуц маково главки, та нашенє вичури. Индустрийни мак, по словох нашого собешеднїка, зна буц горки прето же є нє премивани, а же би ше поверхносц таку яку вон ма цо швидше поробело, потребне нє таке вельке число вредних рукох.

– Кед мак дозреє треба зрезац маково главки, оламац их на ставцу, а кед ше вибера нашенє, главки треба орезовац и висипац нашенє. На єдним кореньчку можу буц од 4 до 8 главки маку, а кед ше го копе мак ше муши преридзиц, и зохабя ше го на длужини мотики єден од другого. Индустрийни мак поробени на комбайну и нє премити є, та вец рижни инсекти оставаю у нашеню, и прето таки мак зна буц горки. Шицко робиме ручно, копеме и пареме ручно, и нє хаснуєм нїяки хемийни средства процив коровча. Тиж ручно и оламуєме. Праве теди єст и найвецей роботи – кед ше копе и паре, кед ше режу главки и кед ше вирезує мак. Но, я нє вирезуєм мак як скорей цо ше робело, за тото би требало наисце вельо часу, алє го поджамим, препущим през селектор и вец го вимиєм. Кед красна хвиля анґажуєм до 10 наднїчарох, та ше за два днї шицко пороби. Патрим мак зняц цо скорей же би ми запор або даяки каменєц нє принєсли чкоди – приповеда Горняк.

ПРЕДАВАЮ И ДОМА И НА ПИЯЦУ

Горняково мак предаваю найвецей дома и на пияцу, а як гваря, вельо раз и пред Крачуном попредаю шицко, та ше нє каждому уйдзе з того главного состойку бобалькох.

– Мак найвецей предаваме на пияцу, алє приходза людзе и до нас до обисца. Углавним до Крачуна попредаме шицко, а вельо раз нам анї нє останє. Яка будзе цена того року нє знам, алє влонї сом мак предавал за коло 500, 600 динари по кили. Дакеди ше то предавало на литру, медзитим тота литра дараз була 800 ґрами дакеди и вецей, понеже мак ма волумен алє нє ма таку чежину. То завиши яка будзе хвиля. Кед нагло придзе слунко, осуши го, и вец вон нє „натиє” як би требало – визначує на концу Владо Горняк и додава же гоч ше скорей могло предац и маково главки, вон нє дошол до одвиту хто одкупює тоту часц рошлїни.

ТРАДИЦИЙНА НАМИРНЇЦА

По найстарших записох у Месопотамиї мак хасновани як „рошлїна вешеля”, а у античней Греческей атлетичаре тоту рошлїну хасновали пред змаганями зоз вином и медом же би були моцнєйши. Нажаль, познате же ше маковину дараз давало дзецом за лєпши сон, же би старши на мире могли робиц на полю.

Сиґурне же тераз скоро шицки любя колачи „на грубо” або рейтеши, галушки з маком, а и нашо националне єдло бобальки з маком.

(Опатрене 91 раз, нєшка 1)