МАК – символ єдней ґенерациї

автор Лидия Вереш 1. април 2022

МАК иснує уж 50 роки дзекуюци ґенерацийом котри препознали значносц же би наша заєднїца мала и часопис котри будзе повязовац младих зоз наших местох. Же ше МАК будзе волац праве так, здумал Владимир Кочиш, наш визначни писатель.   

– Кед вишол конкурс за назву часопису уж сом жил у Новим Садзе. Бивал сом у хижи у центру Нового Саду и мал сом єдну заградку. До нєй сом шал мак, нє же бим мал хасну од нього, алє зато же сом барз любел видзиц його квет. Кед мой мак вироснул и преквитнул то було видно зоз Булевара и наисце прекрашнє випатрало. Мак тиж так символ нас, Руснацох, алє и других народох котри жию на тих просторох, як цо, наприклад, Мадяре и Словаци. Велї нашо писнї шпивали о маку. Перши писньочки котри зме учели у оводи були праве о маку, так же сом нє мал дилему як будзе глашиц мой предклад. Кратко и ясно, „МАК”. Сама назва тиж так синтетизовала тото цо ше глєдало з конкурсом, три идентификациї – младосц, активносц и креативносц – здогадує ше наш собешеднїк.

За свою идею бачи Владо достал годзинку Дарвил на котрей було уґравоване „Кумови МАК-у 1972”.

– Годзинка Дарвил мала свойо мено, мала свой бренд и як така вона була оправданє же ши наградзени за цошка цо ши здумал и цо це будзе провадзиц полни пейдзешат роки – визначує вон.

ЛИТЕРАТУРНИ СЕКЦИЇ И МАК

У гевтим чаше шицки нашо места мали свойо литературни секциї. Наш собешеднїк у Новим Садзе водзел литературну секцию при Дружтве „Максим Горки”. Тота секция мала од 15 до 20 писательох котри пришли зоз рижних бокох: зоз Миклошевцох, Петровцох, Керестура, Коцура, Дюрдьова. Шицки члени тей секциї допринєсли тому же би ше МАК почал формовац и у обласци литератури.

– Початком седемдзешатих векшина нас котри зме почали сотрудзовац зоз МАК-ом уж зме були уключени до явного живота Руснацох. Литературни секциї, котри споминала Ирина Гарди Ковачевич, були барз важни за початок правеня концепциї МАК-у. Думам же барз важне же Иринка була перши редактор МАК-у, бо од першого редактора направени даяки напрям котри ше и дзень нєшка шлїдзи. Вона пренашла прави мотив же би прицагла младих, а вец ишло шицко лєгко. Други як приходзели на єй место уж мали „рецепт” по котрим треба робиц – толкує Кочиш.

ЄДЕН З НАЙВИРНЄЙШИХ ПРЕДПЛАТНЇКОХ

Бачи Владо за себе люби повесц же є єден од найстарших предплатнїкох на МАК, бо го достава од першого числа. МАК прецерпел рижни пременки, алє ше отримал, цо найважнєйше. Пременєли ше часи, и креативносц у нєшкайшим чаше вельо иншака як цо була початком седемдзешатих, алє то нє зопера нашого собешеднїка же би кажде нове число МАК-у зоз вельким почитованьом поопатрал од першого по остатнї бок. Як сам гвари, найволї читац литературу, алє тиж так барз люби кнїжки и афирмациї котри МАК видал, як и опатрац фотоґрафиї котри маю даяку свою приповедку.

На концу нашей приповедки бачи Владо винєсол даскельо идеї котри би любел же би зажили у МАК-у.

– Любел бим кед би у МАК-у було вецей литератури. Думам же би требал буц и єден бок предвидзени за упознаванє младих. Знам же у нєшкайшим чаше вельо лєгчейше пущиц порученє прейґ дружтвених мрежох, алє би було крашнє же би млади свойо порученя охабяли и на тот способ. Тиж так, думам же би було добре кед би МАК концом рока, лєбо початком нового видал календар подїйох у року, кед у питаню стретнуца и проєкти младих – препоручує Владимир Кочиш, МАК-ов кум.

(Опатрене 85 раз, нєшка 1)