Матрикули – нєвичерпне  историйне жридло

автор саша сабадош
687 Опатрене

Кед сом дошол до прикладнїка кнїжки Радована Сремца „Руски фамелиї у Шидзе” (чий би приказ требал висц у наступним чишлє „Шветлосци”), почал сом роздумовац о числених препущених шансох хтори, нє и без моєй вини, направени у нашей заєднїци по питаню виглєдованя и представяня явносци наших найстарших церковних и державних матичних кнїжкох. Прето за початок сцем визначиц даскельо приклади вязани за розвой ґенеалоґиї, помоцней историйней науки хтора у нєшкайшим чаше ма огромну популарносц у швеце и хтора ше рапидно розвива. Вироятнє найпознатши на тим полю Ґенеалоґийни центер Юти зоз Зєдинєних Америцких Державох хтори уж децениями збера податки вязани за фамелийни историї и податки потребни за виробок фамелийних стеблох. Так на Интернету дзекуюци тому Центру доступни числени матични кнїжки народзених, повинчаних и умартих зоз цалого швета, та медзи иншим и матрикули грекокатолїцкей парохиї Покрову Пресвятей Богородици у Петровцох хтори ше чуваю у Горватским державним архиве у Заґребе.

Тиж так, остатнї вецей як трицец роки у СР Нємецкей ше обявюю реґистри фамелийох зоз местох у хторих по конєц Другей шветовей войни жили подунайски Шваби. Тоти публикациї, тиж базовани на податкох зоз матичних кнїжкох, предствяю драгоцини шлїд о иснованю єдней заєднїци на тих просторох хтора под вплївом историйних обставинох у найвекшей мири напущела свойо огнїска после двох викох пребуваня на просторе южней Панониї.

На роботи у Историйним архиве Зомбор, прешвечел сом ше же можебуц найпопуларнєйша файта архивного материялу хтори виглєдую заинтересовани гражданє праве матични кнїжки народзених, повинчаних и умартих. Мой особни упечаток таки же од 2017. року кед превжати матични кнїжки вязани за Руски Керестур за период од 1779. по 1916. рок, можебуц найменше интересованє виглєдовачох зацикавених за виробок фамелийного стебла праве зоз рускей заєднїци, цо нє значи же Руснаци нє сцу виглєдовац власне походзенє, алє же главни фактори ту найвироятнєйше завжатосц, оддалєносц Зомбора од наших валалох, як и нєдостаточна информованосц. Окрем формованя фамелийного стебла, податки з матрикулох ше часто глєда и пре други потреби, як цо то потреби реституциї, лєбо поступку здобуваня державянства даєдней зоз державох Европскей униї. По члену 40. Закону о матичних кнїжкох, матични кнїжки до хторих окончени остатнї упис пред сто роками придава ше компетентному историйному архиву. Цо ше дотика провиненциї матрикулох, ту потребне доплнююце толкованє. На просторох Южней Угорскей, конкретно Бачкей, за потреби держави матични кнїжки по 1895. рок водзели вирски заєднїци. З уводзеньом державней матичней служби октобра 1895. року, вони предлужели водзиц матрикули за свойо потреби, алє форму урядового документу од теди маю тоти кнїжки хтори водзи держава. У Сриме, наприклад, пре иншаку администрацию у Троєдней Кральовини Горватскей, Славониї и Далмациї (такволаней Троєднїци) вирски заєднїци єдини водзели матрикули аж по конєц Першей шветовей войни.

Матрикули значни за виглєдованє историї бачванско-сримских Руснацох находза ше на вецей местох. Вони у єдинкох локалней самоуправи (општинских и городских управох), грекокатолїцких парохийох, як и у историйних архивох, конкретно у Архиве Войводини, Историйним архиве Зомбор, Историйним архиве Городу Нового Саду и Историйним архиве „Срим“ у Сримскей Митровици. Преписи матичних кнїжкох хтори ше чува у Архиве Войводини диґитализовани и доступни су у електронскей форми виглєдовачом хтори порихтани нащивиц тоту институцию. У других историйних архивох увид до матичних кнїжкох у їх физичней форми тиж цалком шлєбодни.

Матрикули можебуц и найзначнєйше историйне жридло о иснованю нашей заєднїци на тих просторох и думам же велька чкода же су нєдосц виглєдани. Исную рижни способи представяня явносци податкох з матрикулох, од уж спомнутого друкованя кнїжкох по, можебуц и найпрактичнєйше, формованє веб-порталу зоз базу податкох о народзених, повинчаних и умартих од другей половки осемнастого по початок двацетого столїтия. И гоч потримовка руских установох такому евентуалному проєкту дацо цо би було добре дочекане, нє думам же подняце тей файти без такей потримовки нєможлїве. Таки проєкти вецей як популарни и на державних и на медзинародних конкурсох и єдна ґрупа ентузиястох позберана коло реґистрованого здруженя гражданох у можлївосци витвориц таку идею. Руснаци през цали период свойого существованя у Бачкей и Сриме нїґда нє були окреме числени и нїяк нє можеме повесц же подняце того типа нательо обсяжне же би за ньго були потребни роки усиловней роботи. Прето сом одлучел направиц свойофайтови преседан, и у тим тексту охабиц свою  и-мейл адресу же би ми ше на тот способ явели шицки зацикавени хтори порихтани участвовац у проєкту виробку ґенеалоґийней бази податкох Руснацох у Войводини.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ