Медиї, мрежи и инфодемия

автор и. сабадош 30. марец 2020

Наука, а и дзепоєдни нашо нє такой таки давни практични искуства, гуторя же у позарядових станох як тот актуални зоз епидемию и пандемию корони, потенциялна панїка и дезинформациї хтори ю спричинюю скоро подєднак опасни, як и сам вирус. Значи, у таких часох, у обласци информованя отримованє гиґиєни и санитарних стандардох нєобходни скоро подєднак, як и у шпитальох.

Тото цо, окрем очиглядного, основна розлика терашнєй ситуациї у одношеню на нєшка уж школски епидемиолоґийни приклад вариоли вери зоз седемдзешатих рокох прешлого вику, лєбо познєйшей НАТО интервенциї на концу дзеведзешатих, то общеприсутни дружтвени мрежи и їх огромни уплїв на найвиталнєйшу часц популациї – младих и ґенерацию штреднїх рокох. Явне информованє, гоч яке єднонапрямкове и ґу тому ище и контроловане (цо єдно зоз „нужних злох” у каждей позарядовей ситуациї), заш лєм ше теди одвивало през узвичаєни канали, з єдного центра, през медиї, по найширшу публику.

Нєшка класични медиї маю озбильну и нє вше лоялну конкуренцию на дружтвених мрежох. Чесну предносц над пресу, ТВ и радийом, мрежи маю у швидкосци и демократичносци. Медзитим, гоч су по велїм подобни, а часто их аж и кресца як „нови медиї”, дружтвени мрежи нє медий – сущносц и природа им иншаки. Вони нє канал през хтори ше порученє формуловане по одредзених стандардох од єдного посила велїм, вони цалком нови комуникацийни простор. Идеалисти гваря – нова Аґора, реалисти – пияц дзе мож приповедац гоч цо, а да ци нїхто нє може нїч. Скоро як таблоиди, поведза цинїки…

Змисти, у найширшим значеню того слова, по дружтвених мрежох ше ширя по подобних матрицох, як и вирус у природи. Маю жирячиско, шлїди преносу, а потим и директну трансмисию и проґресивни рост. Аж и сами поняца виралносци диґиталних змистох и вируленциї микроорґанизмох у основи маю исти латински корень. Заєднїцке им и тото же раз кед ше однєю, чежко их застановиц и ознова здобуц контролу. Гварим, змисти у найширшим значеню, бо ту попри информацийох єст и морйо полуинформацийох, дезинформацийох и ткв. фактоидох, информацийох хтори формално точни, алє у сущносци нїч нє знача. Аж и да  шицко тото цо кружи точне и правда иста, саме його количество проблем. Єден од постулатох теориї комуникациї гвари же звишок, ткв. „курнява информацийох” – сам по себе дезинформация. Єдноставно, людски розум нє може их тельо вельо и так швидко процесуовац и претровиц, цо за резултат скоро вше ма системни „ерор”. Маме и нове поняце за тот феномен – инфодемия, односно таке засипованє явного простору з инфомациями о одредзеней теми же, наместо же би помогли у єй розуменю и толкованю, заправо одмагаю и оддалюю ришенє проблему.

Медий зоз тей громади селектує, роштує, обрабя и публики пласує информациї. Обявене подписує, и за ньго одвитує, пред законом, фахом и публику. Прето є слуга, алє и охрана явносци самей од себе.

(Опатрене 59 раз, нєшка 1)