Менши рахунки, здравши животни штредок

автор а. медєши 12. марец 2021

У чаше кед панує вше менша доступносц конвенцийних жридлох енерґиї як цо нафта и ґаз, популарносц обновлївих жридлох енерґиї у експанзиї.

 Пре високи цени енерґентох и вельки рахунки за струю, окреме у жимским периодзе, людзе у Сербиї вше вецей роздумую о соларней енерґиї. Ясне же причини за таке роздумованє и еколоґийни, очуванє здравого животного штредку, з оглядом на тото же главни город Сербиї тей жими уж вецей раз преглашовани за найзаґадзенши нє лєм у Европи алє и у швеце, а у дзепоєдних жимских дньох, по особним видзеню, анї Керестур вельо нє заостава.

У Руским Керестуре ище вше нєт вельо обисца у хторих ше хаснує соларну енерґию, так же Чиричова фамелия, мож повесц, по тим питаню, за крочай опрез велїх.

Владимир и Бояна Чирич зоз Вербасу ше до Руского Керестура приселєли пред пейцома роками. Хижу купели прейґ Конкурсу за малженски пари за купованє хижи на валалє, и такой истого року на закрице хижи одлучели ше поставиц соларни колектори за зогриванє води.

УПИВАЮ СЛУНКОВО ЗАРЇ

– Кед зме ше приселєли до Керестура, 2016. року, перше зме положели соларни колектори за воду. Вельо зме ше о тим едуковали прейґ интернету, и шицко зме финансовали сами, без даяких субвенцийох з боку держави. Тераз маме два розлични системи. На закрицу хторе патри до двора маме положени соларни панели за струю, а на закрицу хтори обрацени ґу улїчки положени соларни колектори за зогриванє води, алє и за зогриванє обисца, и тоти два системи нє вязани єдна за другу – приповеда Владимир.

Соларни колектори за воду упиваю слунково зарї, претворюю их до цеплоти, а цеплоту прешлїдзую прейґ чечносци за преношенє цеплоти, односно прейґ мишанїни ґликола и води, хтора вжиме нє маржнє. Тота чечносц за трансфер цеплоти ше потим зоз помоцу пумпи дриля до такволаного вименьовача цеплоти, а хтори ше находзи у соларним бойлеру. При преходу тей чечносци през вименьовач цеплоти, вода у соларним бойлеру ше зогрива.

– Положели зме вакумски колектори хтори робя у шицких климатских условийох, та струю за зогриванє води за купанє и у кухнї нє хаснуєме, а на соларни бойлер нам прикапчане и централне зогриванє. Кед же нєт слунковей шветлосци, цо ше найвецей случує вжиме, вец нєобходне додатне зогриванє же би ше зограло воду, а у нашим случаю то догриванє води на пелет, або на струю зоз мрежи – приповеда далєй наш собешеднїк.

Прешлого, 2020. року, Чиричово на закрице поставели и соларни панели за струю. Як толкує Владимир, хтори и по фаху електро-технїчар и ма закончено тоту штредню школу, поставянє панелох нє компликоване, досц два днї же би ше роботу закончело. Панели нє чежки, та прето нє вимагаю змоцньованє кровней конструкциї, алє су длугоки, та му прето  була потребна помоц приятельох.

ОНЛАЙН СИСТЕМА

– Система хтору ми маме, такволана онлайн, нє ма акумулатори, значи шицку струю ше троши такой. Вона синхронизована зоз мрежу, односно, муши мац єй напруженє. Перше ше троши струю зоз наших панелох хтори продукую струю, а шицко цо захиби „поцагуєˮ ше зоз мрежи. Постої и офлайн система, вона ма акумулатори у хторим ше збера, „маґазинує” струя и углавним є предвидзени за викендици, а роби нєпреривно и кед нєт струї. Онлайн система туньша, бо нє ма акумулатори хтори драги и вельо их треба – толкує Владимир Чирич.

Кед слово о тим цо векшину найвецей интересує, а то мешачни трошки, Чиричово гваря:

– Наисце нам барз  зменшани рахунки за струю. Кельо точно, завиши од годзинох слунка през дзень. Зоз тима 12 панелами хтори маме, поведзме у юнию, юлию, авґусту, панели направя 14 до 16 киловати струї дньово. Док, наприклад у фебруару, тоти даскельо днї кед було слунка, мали зме коло 6 киловати струї дньово. Поведзме влєце, у тих трох мешацох, на мешачним уровню, рахунок за струю нам бул 1 000 динари. Значи було потрошене даяки 60 киловати на мешачним уровню и то 27 киловати тунєй струї и 33 киловати драгей. Понеже панели вноци нє активни, односно струю ше лєм троши, рахунки нє мож подполно звесц на нулу – гвари Владимир.

ЦЕПЛОТНА ПУМПА ЗОГРИВА ВОДУ

Влєце до системи за зогриванє Чиричово купели и цеплотну пумпу воздух-вода, хтора тиж роби на струю, алє тоту хтору сами випродукую.

– Вонкашня єдинка цеплотней пумпи випатра подобно як клима, лєм ма два вентилатори. Тота вонкашня єдинка уруцує воздух од вонка до себе, дзе компресор у цеплотней пумпи догрива тот исти воздух, а хтори потим автоматично догрива воду, и дриля ю през радиятори у обисцу.

Значи, тота цеплотна пумпа зоз помоцу струї зогрива воду, алє ма вельо лєпше одношенє уложеней и достатей енерґиї, як електрични греяч. За уложени єден киловат струї, тота пумпа продукує 4 киловати цеплотней енерґиї. Док, поведзме, електрични греяч за 1 киловат електро енерґиї да 1 киловат цеплотней енерґиї – толкує наш собешеднїк.

Цена єдного панелу за продукованє струї була коло 250 евра, док за зогриванє води коло 75 000 динари. На перши попатрунок, як гваря Чиричово, видзи ше же инвестиция нє мала, алє понеже су ище млади, прешвечени су же ше уложени пенєж о даскельо роки виплаци.

ПАНЕЛИ МАЮ ДЛУГИ ВИК

– У оглашкох зме нашли фирму хтора предавала половни панели. Були хасновани дас 2 роки, алє им ґаранция 10 роки, цо значи же им моц после 10 рокох нє опаднє за вецей як 10 одсто. Соларни панели хтори випродуковани и пред 50 роками ище вше добре функционую. Купели зме 12 панели, а цена єдного панелу за струю коло 250 евра. Инвертор, односно електронски претворйовач єднонапрямней до вименковей електричней енерґиї, хтори ми маме, може претвориц до 5 киловати струї, так же вон би могол ище тельо панели потримац. Єден панел за зогриванє води коштал коло 75 000 динари, а ми их маме два. По даяких рахункох, за наш соларни бойлер би требало додац ище єден панел, алє затераз так. Влєце тоти два панели можу зограц до 60 ступнї води у бойлеру, и то може тримац даяки два днї без проблема. Значи, досц нам за комплетну воду у кухнї и за купанє нас троїх – задовольно приповеда Владимир.

Кед слово о правним реґулованю поставяня панелох, нє потребни нїяки дозволи або подписованє контрактох, а як гваря Чиричово, роздумую и о докупйованю ище панелох за струю, алє лєм у случаю даяких законских вигодносцох.

КЕД БИ ШЕ НАЗБЕРАНУ СТРУЮ ВЛЄЦЕ, МОГЛО ХАСНОВАЦ ВЖИМЕ

– Цо ше дотика поставяня панелох за струю, за власни потреби продукциї струї, нє потребни нїяки будовательни дозволи и нєт нїяки контракти зоз Електропривреду Сербиї, понеже нє правиме звишок струї. Плануєме докупиц ище панели кед видзе даяки вигодни Закон о обновлївих жридлох енерґиї, хтори думам же у процедури, алє є ище нє прилапени. Тот закон би реґуловал статус одношеня продукователь-трошитель, односно, одредзовал би же цо зоз звишком киловатох през рок. Добре би було кед бизме назберану струю през лєто могли трошиц през жиму за цеплотну пумпу. Кельо одобрене киловати за годзину, тельо би ше могло поставиц киловати и у продукованю. Вироятно би одношенє було у реципроцитету 1 за 1, односно, кельо ше звишка струї випродукує през лєто, да тельо можеш потрошиц у даяким периодзе познєйше, наприклад, у шлїдуюцим мешацу. Нє обчекуєм даяки заробок з того, алє би було идеалне кед бизме на концу мешаца були на нули – заключує Владимир.

(Опатрене 241 раз, нєшка 1)