Место под слунком

автор м. задрепко 26. авґуст 2019

Знаце гевтих людзох хтори кеди-нєкеди поведза „Ей, кед я бул млади…” цо ше звичайно предлужи до… Була лєпша музика, знало ше шора, здравкало ше каждому, у автобусу ше ставало старшим, лєбо дацо з подобного репертоара. Напевно знаце дакого такого, аж сом прешвечени же и ви були єдна зоз тих особох, голєм раз. Е, з тей нагоди будзем писац о шицких медзи нами хтори голєм раз заяйкали „ей, кед я бул млади, на Штранд ходзел културни швет”. Вибрал сом Штранд понеже жиєм у Новим Садзе, алє исте вироятно важи и за Паличке озеро, лєбо гоч хторе друге валалске купалїще лєбо городску плажу, а хтору „превжали дзиви и одогнали питомих”. Вец питоми почали йойчац, гнївац ше и дуриц, алє мало цо поробели же би себе нашли друге место за одпочивок, уживанє, купанє и лєтнї пополадня. Зона комфора, дуренє, нє мам праве толкованє, алє, ниа, „вжали нам плажу, бидни ми”.

А реалносц цалком иншака, и, слава  Богу нєбесному же так. Реалносц така же у Войводини, а и ширше, єст тельо дзиви плажи же бисце кажди дзень у сезони могли исц на другу, и нє обишли бисце их шицки. А людзе почали на таки плажи приходзиц баш прето же сцели сцекнуц од „дзивих”, „комерцияли”, и цо ци я  знам чого. Даскелї ше перши одшмелєли же нє буду шедзиц дома, алє себе найду место, даяки свой куцик. За нїма почали приходзиц други хторм ше чувствовали подобно и ниа, достали сце нову дзиву плажу дзе ше збера екипа хтора роздумує на подобни способ. Вироятно ше зяви и дахто хто предава пиво, вино, чарни и жолти сок, потим на шор сцигню и пампушки, кукурица и, нормално, роштиль. Нормално же ше вец зяви и дахто хто пове, „Ето, знїщели нам и тоту оазу”, лєбо дацо подобне, алє думам же то цалком нормална ствар. Єдноставно, там дзе єст людзох, єст и гевтих хтори би сцели заробиц, нєт ту нїч спорне. Кед то дакому завадза, вше може найсц треце, пияте, лєбо хто зна хторе место, дзе му будзе добре. То цалком ок, понеже кажде може найсц себе место под тим печацим Слунком, лєм треба же би ше дакус таргнул. Реално, найлєгчейше шедзиц, йойчац же дакеди було лєпше и нїч нє робиц. Обвиньовац других, то ище лєгчейше, алє ту нєт нїчого конкретного, нєт резултату, нїч ше нє меня и нїч нє напредує. Так же, шлїдуюци раз док подумаце же бисце ишли на Штранд, наприклад, алє Боже мой, там гужва, вашар и людзе хтори ми нє одвитую, уключце дакус интернет, розпитайце ше, шеднїце на бициґлу и найдзце свой куцик мира и радосци, бо вам го нє найдзе нїхто окрем вас самих.

(Опатрене 89 раз, нєшка 1)