Млади и церква

автор Иван Лїкар 11. юний 2021

У приповедки зоз о. Юлияном Рацом о барз малей заинтересованосци младих за церкву, пришол сом на идею направиц онлайн упитнїк на тоту тему, же бизме видзели думаня и становиска младих Руснацох. Кед ше здогаднєме наших предкох, им церква и школа були основни фундаменти живота и кед би того нє було, хто зна дзе бизме були нєшка. Руснаци вше були у цудзини, нє мали свою державу, алє школа их образовала и пририхтовала за дальши живот, а церква духовно отримовала же би ше нє розишли. Нєшка млади маю иншаки становиска.

Упитнїк бул наменєни шицким младим од 15 по 30 роки. Вкупно участвовали 132 особи, од того 73 дзивки и 59 леґинє. Одволали ше млади зоз Руского Керестура, Нового Саду, Коцура, Дюрдьова, Петровцох, Вуковару, Миклошевцох, Вербасу, Заґребу, Горнього Брегу, Бачкей Тополї и Нового Орахова.

Од вкупного числа випитаних, 111 вирнїки, а 21 нєвирнїк. Зоз ґрафикону „Як часто ходзиш до церкви” да ше видзиц же аж половка з нїх нє ходзи, потим було поставене питанє пре яки причини, цо мож видзиц у ґрафикону „Прецо нє ходзиш до церкви?”, а видвоєл сом и даскельо други причини:

– Паноцец длуго трима казань.

– Зробела сом цошка цо сом себе ище нє пребачела, та каждираз кед пойдзем, чувствуєм ше барз брудно и нє можем патриц на паноца, других вирнїкох, гевтих шицких Святих.

– Думам же вериц до Бога и модлїц ше мож и без ходзеня до церкви, думам же то безпотребне.

– Прето же ше вецей патри хто яки придзе и хто кельо раз идзе до церкви, як цо пре праву причину кед ше идзе до истей.

– Церква постала бизнис институция.

Пре рижни причини нє одходу до церкви, було поставене и процивне питанє, „Прецо ходзиш до церкви?”. Найчастейши одвити були пре мир, спокой, традицию, прето же любя, звикнуце, красне чувство, маю потребу. Алє єст даскельо хтори бим сцел видвоїц:

– Чувствуєм ше повязанше з Богом.

– Вира до Бога, молитва и причасц (еухаристия) ми барз важни у животу.

– Пре духовну моц котру применюєм у каждодньовим живоце.

– Помага ми роздумовац и змириц ме тиж так, вше ми пребудзи морални компас.

– Подзековац Богови на його помоци.

– Же бим ше помодлєл за тих хторих вецей нєт и за своїх найблїзших.

Зоз споведаньом одпущуєме свойо грихи, кед ше за нїх щиро покаєме. Теди ше почувствує вельке олєгчанє на души, лєгчейше рушиц далєй през живот. Но, анкета дала шлїдуюци резултати: 2 одсто ше споведа часто, 45 одсто ридко (два раз до рока), 48 одсто ше нє споведа, а 5 одсто маю власни думаня од чого можеме видвоїц:

– Висповедам ше у умней молитви. Хто крегки у духу и думкох, требало би най поглєда помоц у церкви и од паноцох…

– Нє верим же ми Бог пребачи грихи лєм кед их повем паноцови.

Од випитаних младих, 29 одсто чувствує потребу ходзиц до церкви, 37 одсто дакеди, 30 одсто нє ма потребу ходзиц до церкви и 4 одсто ма власне думанє:

– Остатнї период чувствуєм вельку монотонию у служеню.

– Думам же вирнїк нє значи же мушим исц до церкви.

Попри шицким тим, анї активносц младих у даяких церковних збуваньох, секцийох и подобне нє велька. Од 132 випитаних особох, 27 одсто участвує, а 73 одсто нє участвує у церковних активносцох; на шлїдуюцим ґрафикону можеме видзиц хтори то активносци:

Зоз того упитнїка можеме видзиц же одход до церкви и духовно ше воздзвиговац у нєшкайшим чаше при младих нєпопуларне. Можебуц то и до родичох хтори свойо дзеци нє научели ходзиц до церкви, алє тиж так, попри велького розвою технолоґиї и рижних можлївосцох на интернету, млади жию у виртуалним швеце и часто су нєсвидоми цо их окружує. На концу сцем подзековац шицким хтори ми помогли и участвовали у упитнїку.

 

Цо на тоту тему гвари парох новосадски о. Юлиян Рац

Свидоми сом же у Новим Садзе єст вельо младих хтори през тидзень ходза до школи и на факултет, а за викенд одходза дому. През тидзень нє маю часу, пре преподаваня и други обовязки… Я анї нє обчекуєм же би ходзели до церкви кажди дзень, алє их обчекуєм же би на нєдзельових Службох Божих и на швета, як цо Бог заповеда, участвовали кед су теди у Новим Садзе. То основна християнска Заповид и єден є зоз чежких потупеньох кед ше иншак справуєме. Без Служби Божей, у хторей зме як заєднїца вєдно коло Исуса позберани, ми нє можеме духовно жиц. И без вири нє можеме, алє нам праве теди хиби тото заєднїцтво зоз Исусом. Чи ше нам пачи паноцец, чи нє, або маме даяки други оправданя, то нє шме буц параван нашого оцудзеня од Бога. То барз важне за каждого кед є свидоми же є нє лєм цело, алє и душа!

(Опатрене 164 раз, нєшка 2)