Могло лєпше, алє добре же нє горше

автор ол. русковски, фото л. кухар 21. авґуст 2021

Початок оберачки яблукох у вербаских овоцнїкох плановане за други тидзень септембра и аґрономи уж тераз можу предвидзиц добри урожай яблукох, алє и бишалмох. Нажаль, то нє мож повесц за други овоцово култури котри уж пооберани, як цо то вишнї и кайси. А и ситуация у коцурских овоцнїкох ше нє вельо розликує од тей.

Под овоцовима културами у вербаским Польопривредним подприємству „Сава Ковачевич” єст вкупно 53 гектари. Од тей поверхносци, 32 гектари под вишнями, пейц под кайсами, на 12 гектарох посадзени яблука, а на поверхносци од 2,5 гектари находза ше бишалми. Поверхносц од 1,5 гектара засадзена зоз лїсковцами.

По словох аґронома за овоцарство з Польопривредного подприємства  „Сава Ковачевич” Бранка Оцоколїча, климатски условия того року були барз чежки за овоцарство.

– Здогаднїме ше лєм як було од 5–6. марца та даґдзе по 10. април, кед зме мали 13 ноци зоз винїмно жимну температуру… Залапели нас моцни позни ярнї мрази, дзе ше температура рушала у интервалу аж од -1, та по -8/-9 ступнї. Тот позни ярнї мраз наисце длуго тирвал. Я ше занїмам зоз продукцию овоци коло 10 роки и нїґда ми ше ище нє случело же би бул таки интензитет мразу, же би буквално рушел коло 9, 10 годзин вечар и тирвал по 7 годзин рано – толкує Оцоколїч.

Таке тирванє од 9, 10 годзини моцного мразу, интензивней неґативней температури, гвари вербаски аґроном, неґативно вплївовал на векшину овоцох, окреме на кайси у їх овоцнїкох, алє и на вишнї.

ПОДЛИ РОК ЗА КАЙСИ И ВИШНЇ

– Того року зме нє мали добри урожай кайсох, вимарзованє було 100 одсто. Тиж, тоти позни ярнї мрази вплївовали и на урожай вишньох, котри бул за 20 одсто менши од даякого стандардного, обчекованого, планованого урожаю того року.

Урожай вишньох бул менши, алє зато яблука у їх овоцнїку, так повесц,  нє почувствовали мрази. Гвари, сама физиолоґия яблука цалком иншака, дзе од пейц, шейсц квиткох, кед ше оплодза лєм два, то достаточно же би бул полни урожай и обчековани род.

– Сортимент яблукох котри заступени на наших поверхносцох то файта Златни делишес, котри плануєме почац оберац даґдзе коло 10. септембра, а тиж маме заступени и файти Айдаред, Ґрени смит и Йоноґолд. Обчекуєме наисце рекордни род яблукох. Визначел бим и бишалми, и за нїх ше тот рок затераз тиж добре указує, так же и за тоту файту овоцох обчекуєме добри урожай.

Цо ше дотика даяких климатских факторох, по Оцколїчовим думаню, остатнї  дижджи були праве спашенє за велї култури.

– Можем повесц же тоти 100 литри дижджу котри спадли, барз  значели нє лєм у овоцарстве, алє ґенерално и у землєдїлстве, насампредз  кукурици и  сої. У наших овоцнїкох зме опремени зоз систему капка по капка, и у зависносци од потреби рошлїни, з таким интензитетом наводнюєме.

ОБЧЕКУЄ ШЕ ДОБРИ УРОЖАЙ ЯБЛУКОХ

Проблеми зоз велькосцу самого плода яблука нє буду мац у овоцнїкох того Польопривредного подприємства, евентуално же одредзена часц плодох будзе дробнєйша, друга класа. Обчекую же 95 одсто урожаю яблукох буду плоди першей класи.

– Над нашима овоцнїками маме поставени и процивкаменцово мрежи, котри наисце досц помагаю. Того року на тим поднєбю нє було каменцу, алє мрежи зопераю и же би слунко спекло, або очкодовало лупу плода. Понеже, кед на плоду маце спечену лупу, то вецей нє перша класа, алє треца класа, а розлика у цени велька, аж и даскельо раз.

Зоз пласманом своїх продуктох, гвари Оцоколїч, нє маю проблеми. Цала продукция углавним унапрямена на вивоз.

– Остатнї два роки шицка овоц котру випродукуєме у наших овоцнїкох ше ґенерално вивожи. Чи то идзе прейґ поштреднїка, углавним вивоз идзе прейґ даякей фирми у Сербиї котрей предаме нашу овоц, а вони далєй вивожа за русийске тарґовище, европске тарґовище, и други.

По оберанє яблукох, у овоцнїкох вербаского Польопривредного подприємства „Сава Ковачевич” найактуалнєйши роботи то кошенє трави и интензивне наводньованє. Климатски условия, добри аґротехнїчни мири и други роботи заслужни же ше того року обчекує добри род яблукох котри, по думаню фаховцох, прейду и цифру од 70 тони по гектаре.

ЛЄМ АЙДАРЕД ОЧКОДОВАНИ

Пред даскельома мешацами зоз своїм овоцнїком нас упознал и Владо Дадо Фекете зоз Коцура, котри уж скоро петнац роки у тей роботи. У тим коцурским овоцнїку найвецей заступени яблука, кайси, грушки и шлївки, а яка ситуация з овоцами у тей хвильки, виприповедал нам наш овоцар зоз Коцура.

– Яблука того року крашнє зродзели, медзитим файта Айдаред змарзла, теди кед и кайси змарзли. Тота файта яблукох скорей квитнє, прето и пришло до вимарзаня, та урожай тей файти будзе вельо менши як други раз. Файти Червени делишес и Златни делишес котри познєйше квитню,  тоти ярнї мрази добре пребродзели, нє змарзли, їх єст и будзе плоди, лєм Айдаред очкодовани – гвари Фекете.

Ярнї мешаци, кед падали дижджи и спадла температура, принєсли и проблеми, а як бешедує наш собешеднїк, можебуц у тим периодзе нє бул достаточно ажурни кед слово о пирсканю и задня часц овоцнїка ше обрала зоз такв. „ґараву” храставосцу (чађава краставост).

– Процив пепелнїци и ґаравей храставосци потребне пирскац овоц през цали рок, найменєй и по двацец раз. Предня часц овоцнїка ми цалком крашнє випатра, алє у тей заднєй часци ше зявели покус шпляхи и точки по плодох, алє то пойдзе до палєнки. Мушим припознац же кед наишол тот ярнї мраз, нє думал сом  же охаби пошлїдки. Тераз аж кед ше зявели плоди, видзим яке преридзене – щири Дадо.

НАЙВАЖНЄЙШЕ ПРЕБРОДЗИЦ ЯР И ЯРНЇ ХОРОТИ

Моцне и цепле слунко, горучави яки тирваю окреме у остатнїм периодзе, маю як пошлїдок часточно опечену лупу на плодох, алє гвари вон же такого очкодованя анї нєт вельо. А остатнї векши количества дижджу котри спадли одвитовали древком, понеже пред тим була суша.

– Сущносц  на початку яблука защициц од храствосци, же би нє вошла до квитку, а и док плоди ище млади и малки. Познєйше, у юнию, юлию, кед ше пребродзи шицки ярнї хороти, вец шицко вельо лєгчейше отримовац. Алє углавним найгорше зяри… У тим периодзе сом пирскал можебуц кажди дзешец днї, а можебуц требало частейше, кажди шейсц, седем днї, и то добре пирскац. Так же, шицко знаме, а вше дацо нове и дознаме – з ошмихом толкує коцурски овоцар.

Прешли рок бул вельо лєпши, було и кайси, и грушки, алє Дадо у позитивним роздумованю гвари же анї нє може вше шицко дац свой максимум.

– Цена по дутянох видзим же барз добра, алє вироятно то яблука ище нє зоз наших поднєбйох. Чи су прешлорочни, чи увозни, алє цена им добра… А того року цена шицкому скочела. Шлївки и грушки ше тераз почало оберац, и шлївком тераз вельо векша цена як прешлого року. Яблука углавним предавам по пияцох, контракти нїяки нє правим. Затераз сом лєм догварел 15 тони яблука за палєнку, лєм ище нє знам яка цена будзе. Прешлого року рушело зоз 10 динарами, а дошло по 14 динари. Так же, яблука вшелїяк будзе, алє нє буду тунї… Могло шицко буц и лєпше, а могло и горше, та повеме же добре – гварел на концу продукователь овоцох зоз Коцура Дадо Фекете.

 

(Опатрене 52 раз, нєшка 1)