Можлївосц розвою и напредованя руских науковцох

автор ол. планчак сакач 12. април 2021

Єден з найвекших успихох НВУ „Руске слово” у прешлим року то  же Часопис за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц” катеґоризовани як наукови часопис од националного значеня з боку Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою Влади Републики Сербиї. Часопис „Шветлосц” у децембру 2020. року катеґоризовани як М54.

 Часопис за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц” домашнї наукови часопис за гуманистични науки, зоз чим руски науковци достали можлївосц розвою и напредованя, а статї з тей лїстини реферовани у Web of Science и у Journal Citation Report-у (JCR).

Як нам гварел директор НВУ „Руске слово” др Борис Варґа, змистове и визуалне реформованє часописа „Шветлосц” тирвало од 2018. року у консултацийох зоз Оддзелєньом за русинистику, кед редакция часописа „Шветлосц” прилагодзела и направела скоро шицки нєобходни технїчни и змистово адаптациї, по упутствох Акту о ушорйованю наукових часописох. Нови визуални випатрунок рамикох направел наш познати дизайнер Иґор Орсаґ.

– Кед зме реформовали „Шветлосц”, циль нам було же бизме коло того найстаршого интелектуалного часопису войводянских Руснацох позберали векшину релевантних менох з обласци науки у Сербиї, односно Войводини, зоз префиксом „руски” и же би науковци и виглєдоваче директно доприношели розвою рускоязичних установох и виданьох. Тото нам ше удало зоз врацаньом „Шветлосци” на лїстину наукових часописох Републики Сербиї. Могло би повесц же часопис „Шветлосц” нє лєм же на єдним месце позберал представнїкох домашнєй науковей заєднїци, алє ше ґу редакциї приключели водзаци академски мена з обласци славистики и русинистики зоз вецей жемох як цо то Италия, Словацка, Польска, Україна, Русия и Япон, котри нам тиж були нєобходни же би ше посцигло академску чежину. За Руснацох у Сербиї иснує стереотип же зме найобразованши народ, же маме найвецей високообразовани

др Борис Варґа

особи. А ми, у ствари, часто нє видзиме тото у пракси, бо науковци и виглєдоваче робя на рижних роботних местох, котри нє маю директни видлїви уплїв на руски институциї и квалитет дружтвеного живота заєднїци як такей. У „Шветлосци” тераз консолидовани змисти и мена з науковима званями, интелектуалци и писателє котри творя по руски, а то єден з конкретних прикладох кед бешедуєме о представнїкох рускей заєднїци як єдней з найобразованших – толкує Борис Варґа.

ДАКЕДИ И НЄШКА

Часопис за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц”, як єдинствена периодична публикация на руским язику, у своєй седемдеценийней историї виходзеня вше на своїх бокох друковал и науково прилоги и длуго бул єдина публикация з такима змистами при Руснацох, гвари одвичательни редактор часописа „Шветлосц” Микола М. Цап.

– Було то у чаше док русинистика як нова славистична дисциплина ище анї нє исновала, а роботи з рижних обласцох филолоґийних, линґвистичних и дружтвених наукох у часопису уж теди обявйовали найзначнєйши мена нашей и шветовей науки. Респектабилносц „Шветлосци” у наших и шветових славистичних розмирох вше була препознатлїви знак по котрим ше мерали досяги нє лєм нашей науки, алє и нашей заєднїци вообще. Так було у прешлосци, так то и тераз. Значи, гоч часопис по дефинициї нє бул узко специялизовани лєм за науку, вон тоту улогу нєпреривно мал и вше ю з найвекшим ентузиязмом окончовал. Резултати, розуми ше, нє виостали, и вони убудовани до фундаментох шицких наших институцийох котри у своєй програми маю идентитетску ознаку базовану на розвою науки и култури Руснацох. Єдина наша науково-образовна институция, Оддзелєнє за русинистику Филозофского факултета у Новим Садзе, прави приклад и найлєпша илустрация за тото. Часопис „Шветлосц” бул и остал єдна з найзначнєйших трибинох и порушовачох литературного, уметнїцкого, та и наукового живота при Руснацох, цо му императивно наклада нє лєм затримац континуитет виходзеня, алє и надалєй буц активно присутни у културним и науковим живоце Руснацох на тих просторох як и дотераз – здогадує и пояшнює наш други собешеднїк Микола М. Цап.

З оглядом на тото же часопис виходзи квартално, як нам гварел редактор Цап, вон и по тим єдинствени при Руснацох, бо дава нагоду заинтересованим автором, нашим и иножемним сотруднїком, еминентним професором и фаховцом з рижних обласцох гуманистичних наукох, штири раз до рока презентовац резултати своєй роботи у часопису з катеґоризацию М54.         Попри „Шветлосци”, таку можлївосц нашим автором понука ище лєм публикация „Русинистични студиї”, котру видава Оддзелєнє за русинистику у Новим Садзе, алє тота публикация виходзи лєм раз рочнє.

Часопис у континуитету обявює прилоги з русинистики и младих, нєафирмованих авторох, котри на ориґинални способ спатраю актуални питаня вязани за тоту обласц и трасираю драгу за нови, будуци виглєдованя. Тоти прилоги представяю ориґиналне доприношенє нє лєм нашей русинистики, алє и русинистики у шветових релацийох.

Микола М. Цап

– Ориґинални науково роботи, на основи Акта о ушорйованю наукових часописох и Упутства за пририхтованє рукописох за друкованє, у часопису за остатнї рок и пол обявели: др Оксана Тимко Дїтко, др Йосиф Вархол и Надїя Вархол, др Юлиян Рамач, мср Мирослав Кевежди, др Йоаким Стрибер, др Юлиян Тамаш, др Янко Рамач, мср Саша Сабадош, мср Ана Римар Симунович и Марина Сакач – гварел Цап.

НЄФОРМАЛНЕ ЗДРУЖЕНЄ ВИГЛЄДОВАЦКИ КРУГ

 – У Войводини и Сербиї младша ґенерация ище 2012. року порушала нєформалне здуженє Виглєдовацки круг, котрому ше з помоцу других орґанизацийох и установох як цо то Катедра, Завод и „Руске слово”, удало орґанизовац штири Науково конференциї за младих науковцох и професионалцох, та з помоцу Заводу и „Руского слова” видац штири цалком солидни науково зборнїки. Пията конференция у пририхтованю и отрима ше, наживо чи прейґ Зуму, 12. мая, а зоз ню ше рихта и пияти Зборнїк роботох, бо конференция пририхтована од прешлого року и пре пандемию нє була отримана. Виглєдовацки круг наш свойофайтови феномен, бо ше трима на ентузиязме поєдинцох, котри маю амбицию зоз тей идеї єдного дня створиц нєвладову орґанизацию, або ше аж и вибориц за установу на державним уровню под роботну назву Институт за науку войводянских Руснацох.

Єден таки подобни Институт за науку крайнє потребни войводянским Руснацом, гоч єдну вельку часц його сфери покрива Оддзелєнє за русинистику и Завод за културу войводянских Руснацох. Таки єден Институт за науку войводянских Руснацох могол би зберац нє лєм академских славистох, историчарох и новинарох, алє и антрополоґох, политиколоґох, психолоґох и други дисциплини з дружтвених, а може и природних наукох, як наприклад ИТ сектор, економия и други. Шицко тото треба же би обдумали з идеями младши ґенерациї, котри тераз маю можлївосц вецей путовац и прейґ рижних академских програмох студирац и специялизовац ше у иножемстве. У орґанизованю и запровадзованю тих идейох до дїла треба же би им помогли насампредз „Руске слово”, Катедра, Завод, Дружтво за руски язик, а найвекши проблем будзе обезпечованє средствох. И того будзе кед намири буду щири, а цилї ясни – заключує Варґа.

НАУКОВО РОБОТИ ШЕ РЕЦЕНЗУЄ

– По Упутстве за пририхтованє рукописох за друкованє, котре ше находзи у каждим чишлє „Шветлосци”, часопис обявює ориґинални науково, преглядни науково и фахово роботи зоз обласци филолоґийних, линґвистичних и дружтвених наукох. Роботи хтори уж обявени або понукани за обявйованє у даєдней другей публикациї нє можу буц прилапени, так як анї гевти хтори нє задоволюю науково критериюми. Кед робота уж була презентована на науковим сходу, або настала як резултат наукового проєкта, тот податок треба навесц у надпомнуцу на дну насловного бока тексту – гварел нам Цап.

Часопис „Шветлосц” обявює роботи авторох зоз Сербиї и иножемства. У „Шветлосци” ше обявюю роботи найвецей трох коавторох. Кажде може понукнуц лєм єдну роботу за обявйованє, без огляду чи є єдини автор, чи коавтор. Роботи у „Шветлосци” ше публикую на шицких славянских язикох и на главних шветових язикох, а рецензую их двоме квалификовани рецензенти – гварел нам Цап.

 

(Опатрене 72 раз, нєшка 1)