Музика наш идентитет

автор сен 23. октобер 2016

Роберт Загорянски зоз Руского Керестура одмалючка бул уключени до рускей култури – перше як рецитатор, потим як ґлумец, поета, а на концу як шпивач, цо му и остала велька любов. За найкрасши леґиньски глас на Фестивалу рускей култури „Червена ружа” ше того року змагал штварти раз и праве тераз дому пошол зоз чобольовом.

– Вшелїяк же чесц шпивац на „Червеней ружи” и освоїц чобольов. Увидзиме далєй цо будзе, чи ище будзем наступац на „Ружовей заградки”, чи то єдноставно лєм останє мой особни успих хтори длуго будзем паметац – так Роберт почал розгварку о свойому анґажованю у музики и єй месце у його живоце.

После основней школи хтору закончел у Руским Керестуре, Роберт ше опредзелєл за Семинарию у Суботици, иншак єдину католїцку школу у Сербиї. Гоч у тим периодзе живота чувствовал же ма поволанє за священїка, после штреднєй школи ше опредзелєл за иншаку браншу – уписал ше на анґлийски язик и литературу на новопазарским Интернационалним факултету у Суботици, хтори тераз закончує.

Праве у штреднєй школи ше почал занїмац зоз шпиваньом, а теди ше тиж, як гвари, залюбел до класичней музики.

– Суботица богата зоз културнима, та и другима змистами, понеже ма добри вязи зоз Мадярску. Поряднє ше отримую рижни концерти класичней музики, дзе приходза виводзаче зоз Мадярскей, та и Австриї. Таку музику сом полюбел у штреднєй школи, дзе нам аж и обовязне було ходзиц на концерти. Приємно и богато ше чловек чувствує кед слуха одредзени дїла за хтори зна же их викомпоновал даєден з велїканох як цо Бах, лєбо Моцарт – гвари Роберт.

Уж єден час го слабо мож видзиц як учашнїка на културних манифестацийох, та участвованє на „Червеней ружи” було праве ошвиженє. Як и сам гвари, за микрофон ше лапа углавним приватно, на караоке журкох, понеже ше тераз пошвецел законченю факултету и фаховому усовершованю.

– Пробуєм прейґ интернету достац сертификати за одредзени обласци и теми. То ми и гоби, робиц на себе. Пишем дипломску роботу з методики на тему як видео-бависка дїйствую на дзеци и як их мож применьовац за ученє анґлийского язика. Велї думаю, а и наисце так, же прейґ телевизиї лєгко научиц тот язик. Медзитим, вон досц комплексни у теориї и применьованю и прето сом ше дал до того – толкує наш собешеднїк.

Нєдостаток перспективи мож повесц же аж и мотивує младих же би баржей робели на себе, а у велїх случайох опция за лєпши живот то иножемство.

– Проблем зоз анґлийским, а и зоз другима язиками же ши углавним „осудзени” робиц у просвити. Нє маме даяку ширшу перспективу зоз язиком, а як видзим, у швеце ше зоз таким знаньом отвераю велї дзвери и можлївосци, чи то менаджмент, чи туризем и подобне. Любел бим пойсц до иножемства, достац роботу и почац твориц свой живот индзей, алє вшелїяк же бим вжал свой руски индентитет, язик, як цо то робя и други Руснаци – гвари Роберт и додава же руска музика за ньго – то идентитет.

– Руску музику слухам углавним кед ме лапи носталґия, лєбо почуствуєм поцешенє же припадам нашому народу. Думам же Руснаци правели свой идентитет на писньох, хтори зме вец претворели до шпиванкох. Маме и квалитетних авторох, шпивачох и композиторох и думам же маме потенциялу аж и парирац векшинскому народу. Розумим же треба чувац свойо коренї, алє дакеди треба пойсц и дакус висше од самого кореня же би дацо могло и розквитнуц – гвари Роберт.

113

(Опатрене 292 раз, нєшка 1)