Музика уметносц, а нє бизнис

автор л. костелник 5. октобер 2021

У векших городох звичайно мож чуц улїчних музикантох. Вони ту же би нас застановели у понагляню и прикрашели нам дзень, а тиж и же би промововали културу и уметносц того городу. Медзи такима музичарами и Дарко Афич зоз Руского Керестура хторого мож стретнуц на улїчкох Нового Саду дзе грає на ґитари и зоз своїм гласом украшує швидки способ живота Новосадяном.

Дарко Афич як улїчни музикант доприноши култури городу зоз мелодиями ґитари и з уродзеним талантом хтори нашлїдзел од родичох. Родичи го, як гвари, одмалючка учели слухац рокенрол, а упатрал ше и на оца хтори  тиж грає на ґитари. Нєодлуга го уписали до музичней школи одкаль одпочина Даркова гармония. У музичней школи грал на рижних концерох, а шпивал и на ,,Пупчецу” познєйше и на ,,Червеней ружи”.

– Вожел сом ше єдного дня по улїчкох Нового Саду, припатрал сом ше на людзох, анализовал дакус и заключел же шицки нахмурени. Думам же ґенерално таки часи же людзе нє розположени. Пришол сом до центру и чуєм мелодиї ґитари, грал на нєй якиш дїтко цо ме приємно нєсподзивало же ми голєм дахто виволал ошмих на твари. Тота хвилька ме инспировала же бим и сам таке дацо порушал – з ошмихом на твари гвари Дарко Афич.

ДАРАЗ ДОБРЕ НЄ МАЦ ОБЧЕКОВАНЯ

Як Дарко спомина, найбаржей му ше радую дзеци хтори застаню при ньому вєдно з родичами, а ма потримовку и од младих. Похопел же за успих важне яку ше музику грає на улїчки же би людзе могли зашпивац и потанцовац як цо композициї „EX YU”, шицким познати.

– По першираз робим тото цо сом нїґда нє робел, а то же нє мам нїяки обчекованя. У своєй глави сом вше здумовал як би то требало буц, як би требало випатрац итд. Мал сом вельку трему, алє сом себе гварел же и кед нїхто на мнє нє будзе патриц и кед нє заробим анї єден динар, будзем щешлїви. Вишол сом на улїчку з таким становиском, алє нормално же нє було так. З єдного боку, добре кед чловек нє ма нїяки обчекованя, та го вец и даяки найменши рух може обрадовац. Мотив ми першенствено бул – грац. Жадал сом уживац у тим цо робим, а кед ше ище дакому попачи, то лєм ,,плус” може буц. Страх нєстал кед сом ше ошлєбодзел – у довирию приповеда Афичов.

Дарка замерковал єден новосадски уметнїк з Петроварадину хтори малює. Достал поволанку пойсц до його ателєу, бо орґанизовал вєдно зоз своїма приятелями друженє за младих музичарох зоз улїчки же би мали нагоду упознац ше медзи собу и пробовац одграц дацо на його озвученю. Дарко дзечнє пошол и упознал ше з новима приятелями.  

НЄ ТРЕБА ПРЕЖИВЙОВАЦ, АЛЄ ЖИЦ

– Музика то уметносц, а нє бизнис. Пишем писнї и то почало релативно нєдавно, дас пред роком и вецей. Вецей пишем поезию, ище нє компонуєм, алє углавним пишем. Младим бим поручел же най робя тото цо любя, най буду тото цо су и най робя тото за цо су и створени, бо кед нє буду робиц тото цо любя, нє буду анї щешлїви. Нєшка у тим швеце чежко злучиц любов и роботу, алє ше ТРЕБА знайсц и жиц у тим живоце и уживац, нє лєм преживйовац, бо нє шицко у пенєжу – закончує Дарко.

Причина Даркового виходу на улїчку бул праве дїтко хтори го мотивовал на даванє людзом щирей и цеплей музики и атмосфери у тим ,,швидким” и ,,шивим” швеце. По його словох, вон ше чувствує як шветлосц у городу, а и у швеце, така шветлосц виволує ошмих преходнїком. То бул перши мотив, а други, як гвари, з финансийней причини, бо кед мож и заробиц, та одлично, а знова добре и кед нє – бо то нє причина буц нєщешлїви.

(Опатрене 90 раз, нєшка 1)