Музика як емотивне и духовне задовольство

автор м. зазуляк гарди
359 Опатрене

Визначни успихи и талант пиянисти Дарка Варґу провадзели зме од його перших крочайох у музики, та до пред даскельома роками кед докторовал у ЗАД. Дарко тераз жиє на Флориди, дзе роби як корепетитор на факултету, а нєодлуга би требал дойсц и по место професора.

Кед закончел основне и штреднє музичне образованє, потим и Факултет музичней уметносци у Беоґрадзе, Дарко ше уписал на мастер студиї на Флориди у Зєдинєних Америцких Державох. Докторовал 2018. року на ЛСУ у Батон Ружу у Луизияни, а тераз ознова жиє на Флориди, у Вест Палм Бичу, дзе роби на Флорида Атлантик Универзитету.

– Одкеди зме ше ту преселєли, робим як корепетитор на факултету, а тераз од авґуста вироятнє будзем тримац и преподаваня. Робим на тим же бим дошол по место професора. У тим барз ключне и довириє, и же биш бул у добрих одношеньох зоз цалу институцию, сотрудзовал зоз шицкима, робел на проєктох хтори добри и за факултет. Тераз сом корепетитор за оперски студио, корепетирал сом и велї закончуюци дипломски испити, граєм и за театер, за мюзикли, углавним, шицко цо треба, а кед постанєм професор, тота позиция подрозумює вецей ствари. Професор клавира нє преподава лєм клавир, алє и камерну музику, корепетицию, даскельо предмети хтори вязани за гранє итд. – толкує Варґа.

СЕДЕМ РАЗ ШЕ ВИХОДЗЕЛ ПОКЛОНЇЦ

Єден час робел и у приватней музичней школи за рижни возрости, през викенд грає у церкви, тиж и кед го поволаю на даяки концерти у школох, на других факултетох итд. Тиж так, часто ма и свойо солистични концерти, а по конєц рока ма заказани штири.

– Найвекши и найважнєйши будзе тот дзе будзем грац солистични концерт на факултету, як їх член. Углавним сам глєдам дзе бим могол отримац концерт, на основи того дзе сом уж робел з даским, лєбо по препорученьох. Медзитим, на факултету ми сами понукли же бим го отримал. Кельо ше рекламує концерт, тельо єст и людзох – гвари вон и додава же нє зна кельо точно солистични концерти отримал од початку своєй музичней кариєри потераз, алє кед би пробовал записац, сиґурно би их було вецей як сто.

Як визначує Варґа, найвекша награда на наступу тота кед чувствує окремну енерґию медзи нїм и публику.

– Кед єст вельо людзох у сали, теди єст черанка енерґиї и то вироятно и тото прецо робиме наступи. Поведол бим же наступ хтори ми остал у паметаню тот кед сом грал з оркестром у Луизияни 2017. року, потим кед сом ище у штреднєй школи грал на змаганю у Ческей, у Праги, дзе сом ше дас седем раз виходзел поклонїц. То ми остало як цошка барз интересантне. Америцка публика така же достанєш аплауз же биш вишол раз, два раз и вец вони як у кину ставаю и виходза, а думам же у Европи публика дакус цеплєйша – заключел наш собешеднїк после своїх числених наступох, а на питанє чи пред наступом ма даяки ритуали, гвари:

– Ритуали пред концертом сом дакус пременєл, односно, прилагодзел. Скорей сом вежбал по остатнї момент, думал сом же то найлєпше, а тераз нє робим нїч тот дзень кед концерт, бо, кед сом робел мешацами пред тим, озда сом порихтани. Отримованє концерта вимага вельо енерґиї, то нє мож анї потолковац, а кед цали тот дзень вежбаш, потрошиш ше пред тим и на концерту нє можеш дац шицко од себе – визначує вон.

ЧЕСЦ НАСТУПАЦ НА ДНЮ РУСНАЦОХ

Варґа ма вецей як пейдзешат награди, а мала го нагоду слухац и публика у Горватскей, Мадярскей, України, Словацкей, Ческей, Италиї, Белґиї…

– Любел бим ожиц познанства зоз Европи, же бим ше повязал з нїма, грал и там, лєбо приведол дакого ту. Тиж так и зоз нашу руску заєднїци, бо док сом бул хлапец, Руснаци ми вше помагали. Сцел бим спомнуц Олґу Карлаварис, хтора провадзела мойо успихи за ТВ Нови Сад, прейґ Славка Ороса и Иринки Олеяровей, бо сом достал стипендию Националного совиту… Того року сом участвовал и на Централней преслави Националного швета Руснацох. Була ми чесц же ме поволали, а и мило же ше после телїх рокох здогадли на мнє. Наздавам ше же будзем поволани ознова, а можебуц и даяки концерт направиме у будучносци – наглашує Дарко и на концу визначує же кед єден дзень нє грає, то таке як кед би нє поробел даяку основну ствар, бо праве музика його емотивне и духовне задовольство.

Нагода за уход до комерциялней музичней индустриї

Дарко толкує же му у Южней Флориди, дзе тераз жиє, права нагода же би  ше пробовал занїмац и зоз комерциялну музику.

– То праве место за музичну индустрию, нє лєм класичну музику, алє и комерциялну, за музични бизнис. Лєм, треба ше пребиц и почац, а за тото треба буц и на правим месце, и у правим чаше. Мам роботу хтору любим, ище кед постанєм и професор то будзе цалосц, алє бим ше любел опробовац и у комерциялней музичней индустриї – припознава Варґа.

После дзешец рокох у Сербиї

Дарко аж дзешец роки нє бул дома, у Бачкей Тополї, Новим Орахове. Праве тих мешацох ше му конєчно поспишело нащивиц Сербию зоз супругу Синтию. 

– Щиро, було иншак як сом задумовал. Велї ствари ше пременєли. Повед бим же тераз у Сербиї шицко подобне як у Америки. И ту уж шицко єст. Було наисце емотивно после телїх рокох видзиц родичох. Нажаль, були зме лєм дзешец днї, алє будзе ище нагоди – гвари вон.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ