Нагоди за усовершованє и напредованє

автор м. зазуляк гарди
454 Опатрене

Остатнї роки нєраз зме чули же велї медицински роботнїки пошли робиц до иножемства, окреме до Нємецкей. Єден з нїх и Дане Макаї зоз Руского Керестура, хтори нашол роботу у єдним приватним шпиталю у Минхену. Гоч ма лєм 23 роки, уж ма стажу у медицинским фаху, а єдного дня би ше любел и дошколовац.

После штреднєй медицинскей школи Дане робел у старецким доме, потим и у клинїчним центру, у интензивней єдинки, а потим ше му указала нагода за роботу у иножемстве.

– У интензивней єдинки сом, як ше гвари, випекол ремесло, бо ту наисце мож шицко видзиц и научиц. То ми була єдна добра пракса и одскочна деска. Нємецки язик сом учел у школи, а док сом робел у Новим Садзе, надумал сом го ознова почац учиц. Школа до хторей сом ходзел сотрудзує зоз єдну нємецку аґенцию, хтора глєда роботу медицинским роботнїком, та ше ми опитали чи бим сцел пойсц. Понеже ми то и вшелїяк було у плану, прилапел сом. Вец пришло на шор зберанє документох, цо окреме у нашей жеми нїґда нє идзе єдноставно, та требало потрошиц и часу, и нерви, алє ше на концу виплацело – приповеда Дане як ше одлучел преселїц до иножемства.

МУЛТИНАЦИОНАЛНИ КОЛЕКТИВ

Од нашого собешеднїка дознаваме же лєм у Минхену єст 54 шпиталї, та прето и медицински роботнїки таки глєдани фах.

– Робим як медицински брат у приватним шпиталю у Минхену, нєдалєко од центру. Ту ше найбаржей роби операциї, а я на кардиолоґиї и васкуларней гирурґиї. Тот шпиталь наисце луксузни, а наш колектив мултинационални, та дакеди франтуєм же ми нємецки язик анї нє тре­ба, бо ше можем згвариц и по сербски. Условиє було же бим положел Б2 уровень нємецкого язика. Добре приповедам, алє заш лєм мушим ище усовершиц язик, окреме же праве у нашим фаху нє може буц нєпорозуменя зоз пациєнтами, лєбо колеґами. Нємецки язик наисце чежки, док сом, наприклад, италиянски вельо швидше звладал. На початку сом вельо поровновал, и сам язик, и ситуацию ту, алє тераз сом ше опущел и похопел же то нє вредзи. После нострификациї дипломи плануєм прейсц до интензивней єдинки, лєбо анестезиолоґиї, цо сом уж и робел, и цо ше ми пачи – толкує Макаї.

Попри роботи, Дане ходзи и до школи же би могол висц на испит, хтори му условиє за нострификованє дипломи.

– Потераз сом ходзел лєм на обични курс нємецкого язика, а тераз ше ту преплєтаю фахово поняца и язик, цо наисце добре. Слухам годзини онлайн и можем повесц же су хасновити. У Сербиї звичайно лєбо робиш, лєбо ше школуєш. Ридко хто ци на роботи видзе вочи же биш ше и школовал, напредовал. Ту иншак функционує и тото цо ше ми окреме пачи же це дружтво, околїско, дриля, дава нагоду за напредованє. То ми отворело очи и похопел сом же цошка цо прешло нє значи же муши буц так, алє треба глєдац и иншаки драги. Прето ше и я плануєм дошколовац, алє помали, идзем крочай по крочай – гвари вон.

ЦЕНЇ ШЕ ЗНАНЄ И ДИПЛОМА

Гоч Минхен вельки варош, Данейови то нє була барз велька пременка, понеже и у Сербиї робел у векших местох, а такой по законченю штреднєй школи рок пребувал у Швайцарскей. Жиє сам, алє як гвари, нє чувствує ше осамено.

– Ту єст барз вельо народи и часто у транспорту чуц бешеду на рижних язикох. Я вше повем хто сом и одкаль сом, алє людзом ту нє таке нєзвичайне кед чую же сом Руснак, праве прето же, гварим, у Минхену єст наисце вельо розлични култури и нациї. Нє думам же Нємци маю векшу предносц на роботи як ми. Важне указац же знаш роботу, а барз ше ценї и диплома. Можем повесц же ше ценї и знанє медицинских роботнїкох зоз Сербиї. То нє як у нас же ши у странки, лєбо маш познатих, та так прейдзеш на лєпшу позицию. Кед сцеш, наприклад, водзиц оддзелєнє, подрозумює ше же мушиш пойсц даскельо роки на обуку. Мушиш за тото буц фахово обучени и знац цо робиш. Гоч кельо маю пенєжи, людзе хторих стретам у шпиталю нательо єдноставни, маю достоїнство, манири и пенєж нє влада з нїма – начишлює Дане цо ше му пачи у новей жеми и додава же нє побановал же пошол.

– Любим видзиц нови ствари и вше сом сцел пойсц до иножемства. Система роботи и вредносци ту вельо иншаки, а хто ше нє пренаходзи у системи у хторей жиє, муши цошка пременїц. Розуми ше, нїґдзе нє квитню ружи, алє сом пришол зоз задумку же сом дзешка индзей годзен витвориц даяки свойо плани. Нашо проблеми нє можеме ришиц зоз одходом, лєм зоз самим собу, алє кед чувствуєш же ци система дава нагоду, треба ю вихасновац – наглашує Дане на концу тей розгварки.

ВОЛОНТЕР ОДМАЛЮЧКА

У Руским Керестуре Данея велї познаю як длугорочного волонтера у Каритасу. Одмалючка бул активни, а дома є научени же вше треба помагац. И природа його роботи така, та ше можебуц праве прето и опредзелєл за тот фах.

– Людзе часто лєм бешедую о дачим, а кед треба конкретно дацо зробиц, вец их нєт… Хиби ми волонтир­нє, та ше плануєм и ту анґажовац. Видзим же єст наго­ди, а и потреби – гвари вон.

ВИШИВАНЄ ЯК АНТИСТРЕС ТЕРАПИЯ

Дане од баби научел вишивац и то му тераз як єдна добра антистрес терапия.

– То нагода опущиц ше. Кед придзе чежши период, то ми розвага и як даяка терапия. Найинтересантнєйше ми вишивац традицийни мотиви – приповеда Дане о своїм нєкаждодньовим гобию.

 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ