Наживо лєпше, алє форми ше и надополнюю

автор Мирон ГОРНЯК КУХАР 22. април 2021

 

У прешлим року настава у школох, та и настава виронауки була, а и тераз є и онлайн и нєпоштредна, та ше здобуло одредзени искуства хтори треба вихасновац за доставанє цо лєпших резултатох. За нєпоштредну наставу ше гвари же є лєпша, алє и гевта онлайн ма свойо добри боки

Школяре у дюрдьовскей основней школи „Йован Йованович Змай” на годзини виронауки, у другим полрочю, ходзели до школского будинку. За розлику од першого полрочя кед настава, пре епидемийну ситуацию, була онлайн прейґ ґуґл учальнї, школяре ше врацели до школских лавкох и поряднє ходзели на годзини виронауки.

Як виявела вироучителька Лидия Кухар, годзини ше отримую раз у двох тижньох як блок настава и таки способ роботи ше указал як добри.

– Онлайн настава була цалком цошка нове за шицких, требало часу звикнуц ше на нови и иншаки способ роботи, алє школярох можеме похвалїц и повесц же и у ґуґл учальнї були активни и поряднє окончовали свойо обовязки.

През розгварку зоз нїма видзиме же вони баржей любя ходзиц до школи на годзини виронауки, як их провадзиц од дому прейґ компютеру, алє єст и таких котри баржей полюбели онлайн наставу – гварела Кухарова.

ЗАДАТКИ ДАКЕДИ МОЖУ БУЦ ЛЄГЧЕЙШИ

Єдна з нїх школярка шестей класи, Ивана Пеичова котра гварела:

– Кед бим могла виберац медзи онлайн наставу и наставу у школи, вибрала бим першу наставу. Попачел ми ше таки способ ученя. Вельо ми лєгчейше задатки котри наставнїца пошлє до ґуґл учальнї поробиц з дому, як исц до школи. Настава у школи тиж так ма свойо предносци, там можеме вельо вецей бешедовац на одредзену тему, виношиц свойо думаня, робиц по ґрупох, цо окреме любиме – потолковала школярка Ивана.

По словох Кухаровей, заш лєм, и школяре и наставнїки ше зложели же красше учиц у школи, же квалитет годзинох вельо лєпши, же мож провадзиц напредованє каждого школяра и же ше вельо вецей научи на таки способ.

Попри настави у школи, школяре можу присуствовац и на практичней настави котра ше отримує у церкви. У нїзших класох ше на таких годзинох школяре уча як ше справує у церкви, правилно жегна, руша по церкви и подобне, а у виших класох ше практична настава хаснує за применьованє наученого ґрадива. Школяре ше радую практичней настави, та вец треба цо частейше орґанизовац таку файту годзинох.

 

ЄСТ ВЕЦЕЙ УСЛОВИЯ ЗА ДОБРИ РЕЗУЛТАТИ

Як гварела Ксения Бесерминї, вироучителька у Коцуре, виронаука функционує як и други предмети у школи. Значи, нїзши класи маю наставу наживо, поряднє, а од пиятей по осму маю онлайн.

Ксения трима виронауку у Коцуре и Бачким Петровцу за католїкох, гоч там барз мала ґрупа школярох, а вкупно єст 150 школярох. Могли ше опредзелїц за виронауку, лєбо гражданске воспитанє, з тим же ше векшина опредзелєла за виронауку, чи за нашу грекокатолїцку, чи за православну.

– Жива настава, так повесц, то права ствар за едукацию, а онлайн ма предносц же мож прейґ интернету послац надосц рижни материяли, лєм питанє кельо дзеци то совисно поопатраю и поробя. Їх свидомосц о потребох и одвичательносци ше розликує. Потим, нє маю шицки дома потребну технїчну опременосц. И то єден нєдостаток. Ище и кед ше их нє оценює, вец их у дзепоєдних случайох нє мож анї прициснуц на одредзени способ, односно мотивовац.

Попри тим, виронаука звичайно остатнї предмет по розпорядку у єдним дню, при висших класох окреме, то так. Кед даєдна годзина седма, на концу, вец дзеци вистати и гоч хтора да то годзина, гоч кельо же дахто трудзи же би то було интересантне и поучне, чежко витвориц добри резултати.

При нїзших класох то иншак, пре вирус корона иншаки розпорядок, та, наприклад, того року виронаука нє на концу роботного дня.

Наживо ше мож и лєпше дружиц, социялизация лєпша, та и мотивация иншака – заключела Ксения Бесерминї.

УЖ ПРОСТЕЙШИ ФОРМИ СПОЗНАНЯ – ЗЛОЖЕНИ ЗА ПОХОПЙОВАНЄ

Науково психолоґийно патрене, главни психични процеси, хтори у интеракциї, то мотивация (воля), чувства (емоционални живот) и спознанє (коґниция). Спознанє то здобуванє, чуванє, отримованє и хаснованє знаня. Спознанє творя перцепция (обачованє), увага, ученє, мемория, язик, думанє и свидомосц (чловек ма свидомосц о себе, з тим же ше вельо того случує и нєсвидомо).

Зоз того видно пред яку зложену роботу ше находза и школяре и наставнїки кед сцу дацо научиц, а окреме кед треба дацо научиц о Богу и духовним живоце.

Уж єдноставнєйши, початни крочаї у спознаню одредзеного зявеня, як цо перцепция, обачованє – през слух, вид, пах, смак, дотик и ориєнтованє, указую ше як зложени за похопйованє и о нїх єст розлични теориї. Дакеди и барз розлични.

Дзе и як вец зоз висшима процесами спознаня, як цо увага, ученє, паметанє, язик, думанє и свидомосц. Заш лєм, досц того ше о шицим тим и зна. Чловек зоз своїм розумом може одкривац тайни того швета, та и того цо божеске.

Попри тим, маме и совисц (глас Бога у нас), о чим ше нажаль мало бешедує, лєбо вообще нє бешедує, окрем на виронауки.

Ту и претканосц думкох, чувствох и жаданьох, односно волї. Наприклад, за чувства мож повесц и же су „цепли”, лєбо „горуци” думки.

Чловек спознава нєпоштредно и поштредно, прето и настава може буц така, односно наживо и онлайн, а треба хасновац шицко цо нам помага.

НА ЛЕНИЇ НАСИЛСТВА

Створели зме дружтво медзисобней мержнї и дошли до лениї за  насилство – гварел судия Миодраґ Маїч, цо пренєсли медиї на початку того тижня.

Искуснєйши християнє знаю же уж початни неґативни думки треба сперац и одруцовац, бо кед ше их занєдзба и пущи, познєйше их вше чежше мож контроловац, а приходзи ше и до ситуациї кед запаную з нами зоз чежкима и траґичнима пошлїдками. Неґативни думки часто нє мож звладац зоз своїма силами и прето ше треба модлїц. Точнєйше, вше ше треба модлїц.

Дзепоєдни тоти правилносци мож научиц у дзецинстве и младосци и то треба вихасновац на виронауки.

(Опатрене 37 раз, нєшка 1)