Найважнєйше же би шицки були добре

автор м. тамаш 22. децембер 2020

Же бизме ше цо лєпше защицели од обераня, совитує ше же би ше контакти з другима зведло на найменшу миру. Людзе ше менєй дружа, а под час наиходзацих шветох фамелиї найвецей буду у своїх домох, сами вєдно, и тот час най препровадза интересантно, квалитетно и крашнє.

 О тим як най ше под час шветох орґанизую фамелиї  же би им було интересантно, же би ше члени нє оначели и зражовали, алє же би ше отримало, або злєпшало и змоцнєло фамелийни одношеня, гутори Соня Алексич, дипломовани психолоґ. Вона занята у МНРО ,,Белава птица” у Кули и авторка емисиї ,,Швет з другого угла” Програми на руским язику Радио Нового Саду ЯМУ РТВ, волонтерка є при Каритасу, авторка велїх текстох у Християнским часопису ,,Дзвони”, як и у Часопису за младих МАК.

– Циль шветох же бизме их препровадзели зоз свою фамелию, зоз своїма дзецми, младшима и старшима и думам же кажде з нас ма уж даяку традицию як преславює швета. Медзитим, важне мац на розуме и же би кажде мало свой час за себе. Нє треба дакого примушовац же би бул щешлїви, радосни, же муши стално мац ошмих на твари. Треба дац шицкому єдну нормалносц. Кажде ма право справовац ше так як чувствує и то треба прилапиц. З другого боку, под час шветох, добре же бизме були креативни, вецей зме вєдно як звичайно и треба же бизме ше пошвецели єдни другим. Можеме вєдно направиц колачи, вечеру, обдумац даяки бависка хтори будземе бавиц у кругу фамелиї, наприклад, направиц даяки наш филмски маратон… То лєм даяки приклади …. Важне же бизме ше пошвецели єдни другим и же бизме були ту єдни за других – гутори Соня Алексич.

КЕД ШИЦКИ УКЛЮЧЕНИ

Векше уключованє шицких членох фамелиї до роботох коло пририхтованя швета може принєсц лєпшу атмосферу, векше задовольство и щесце, алє нє вше лєгко услоглашиц интересованя рижних ґенерацийох.

Соня Алексич

– Пре швета ми часто под стресом, бо треба порихтац тото, треба порихтац гевто и вец зме досц нервозни. Ту такой и звада и прето барз важне же бизме були креативни и добре орґанизовани, бо ше вец шицко сцигнє покончиц без нервози и стресу. Кед слово о старших особох, вони можу направиц полудзенок за свою фамелию, можу дацо креативне робиц, як цо ручни роботи, гекланє, штриканє ботошох, триковох, або дацо з чим би були задовольни. Можу аж и зоз сушеду шедзиц и вєдно робиц ручни роботи. Можу ше прешейтац по вонку, физична активносц важна. Можу своїм унучатом приповедац рижни приповедки, як ше дакеди славело Крачун. Кед им дзеци у иножемстве, можу ше по скайпу видзиц и чуц зоз своїма. Важна и улога дзецох же би помогли своїм родичом же би и за нїх тоти швета мали смисел и же би ше нє чувствовали осамено – здогадує Алексичова.

Дакеди нє лєгко обкеровац „пражнїну”, або нервозу и напартосц медзи малженскима партнерами, а ище чежше найсц „заренко складаня” и злєпшац комукацию.

– Там дзе єст нєскладанє медзи малженску пару, то окреме було очиглядне под час полицийней годзини. Теди звекшане число фамелийних насилствох и после позарядового стану звекшане число розходох. Партнере хтори по теди жили на дистанци, ишли на роботу и домашнї проблеми „дриляли под тепих”, а у полицийней годзини мушели буц дома вєдно, ище ше баржей нє складали. Аж и людзе хтори скорей крашнє жили, пре стрес, страх, обовязку подзелїц роботи, тераз мали таке же ше  нє складю, же ше повадза. Пандемия виволала стрес при шицких, алє малженски пари хтори були моцни пред тоту ситуацию, тераз су ище моцнєйши. Вони знаю як вихасновац свою вязу як ресурс у хвилькох стресу, а найпотрафенши тоти пари хтори и пред епидмию мали проблеми. Прето ше препоручує же бизме одустали од критикованя партнера, алє треба хасновац „я поруки” у комуникациї, у смислу:  я ше чувствуєм повредзено кед ти, место же биш ми помогол коло полудзенку, патриш фодбал, а нє кричац и вадзиц ше, ти виновати/а, пре тебе сом нагнївана/и…

Єст таки цо нє можу анї вєдно, анї окреме, кажде себе.

– Барз важне вєдно препровадзиц квалитетни час, же бизме мали даяки заєднїцки активносци, алє барз важне и же би кажде мало свой час за себе. Цалком у шоре же би ви читали кїжку, а супруг патрел серию, або прешейтал пса, алє треба же бизме ше унапрямели на активносци хтори одвитую обидвоїм. Кед проблеми векши, треба поглєдац фахову помоц, єст малженски совитовалїща. Треба же бизме мали свой час, алє робиц и на часу хтори препровадзуєме вєдно. А кед ситуация виволює нервозу и кед ше вам видзи же „експлодираце”, кед сцеце кричац, вадзиц ше, станьце, удихнїце и место же бисце партнерови поведли „ти виновати за…”, треба повесц „я ше чувствуєм так и так, кед ти робиш тото и тото”, або „я би ше чувствовала лєпше кед биш ми помогнул…”– приклади хтори наводзи психолоґиня Соня.

КВАЛИТЕТНО ПРЕПРОВАДЗИЦ ЧАС

Маме особи хтори жию сами прето же то вибрали, а маме особи хтори жию соми прето же им партнер нє живи, або прето же фамлия на нїх забула.

– Ту вец розлика у чувству осаменосци, депресиї, нервози пре осаменосц и же су сами у своїх проблемох. Помага розварка з другима людзми, бо ше увидзи же ше и други людзе зочую з проблемами. Людзе хтори жию сами и хтори ше чувствую осамено, маю потребу зоз даским побешедовац, та гоч наволац и даяки кол центер, дзе робя психолоґове. Важне и же би мали даяки дньови порядок и же би себе пренашли цо вецей ствари хтори их интересую, за хтори скорей нє мали часу. Кед у питаню старши, барз би им значела розгварка зоз сушеду, зоз членами фамелиї, же би одпатрели даяки филм, або одслухали Службу Божу прейґ интернета,  дацо цо им интересантне, алє важне же би комуниковали з другима и же би ше нє заверали до себе. Вшелїяк же шлєбодни час мож пополнїц з даяким гобийом, та чи то допатранє хижного любимца, танєц, читанє, писанє, гоч яка форма хтора нам виволує радосц и ошмих на твари, пре хтори ше добре чувствуєме. То розвива нашу особносц, розвиваме свойо капацитети и злєпшуєме свойо физичне и психичне здравє, злєпшуєме свой имунитет и робиме цошка з чим зме задовольни,. През гоби виражуєме себе, свойо чувства и у тей хвильки зме тото цо зме – гутори Алексичова.

МЕНЄЙ АНАЛИЗОВАЦ, ВЕЦЕЙ ЖИЦ

У терашнїм чаше пандемиї, кед даєдни обласци привреди престали робиц, даєдни ше боя од одпущованя и чи буду мац з чого жиц.

– То нормални страх, алє роздумовац о тим цо ше може, а нє муши ше случиц, то трошенє енерґиї. Треба же бизме мали яку-таку контролу над своїм животом. То треба положиц з боку и о тим треба роздумовац аж кед ше то случи. Окреме кед ше на тото нє може вплївовац. Треба ше пошвециц тей роботи хтору маме и тому цо маме – совитує Алексичова.

Приход Нового року нас часто мотивує же бизме преанализовали прешли рок и же бизме плановали цо будземе далєй.

– Швето єдно виволанє, бо зме звикли у тот час роздумовац о  прешлосци и правиц плани за будучносц. Заокружованє цалосци хасновите у смислу: збуло ше, закончело ше, идземе далєй и унапрямуєме ше на нови поглавя у живоце. А кед будземе роздумовац же можебуц то могло так зробиц, або иншак, або же у будучносци будзем так и так, то чкодзи. Трациме хвильку терашньосци котра нам єдина на розполаганю. Вона ше вецей нє повтори, вецей єй нє будзе. Кед нєшка роздумуєме о других часох, ми отвераме себе за жалосц, за нервозу, робиме цо бизме нє мушели робиц. Хасновите заокружиц цалосц, лекция научена и прешлосц зохабиц там дзе би требала буц, а превипитованє и анализованє чкодлїве… Барз важне же би и цилї були реални, а нє огромни хтори нє можеме досцигнуц, бо вец руйнуєме свойо самодовириє. Треба мац на розуме же рок ма 365 днї и же кажди дзень нагода за витворйованє цильох. Фокусирайме ше на тото же би нам нєшкайши дзень бул красни. Треба исц крочай по крочай, а з часом доставаме вше векшу мотивацию и виполнюєме свойо цилї.

У таких обставинох яки тераз маме, треба же бизме Нови рок и Крачун дочекали з нашу фамелию, и з дзецми, а и зоз старшима, же бизме створели у своїх домох добре розположенє, красну атмосферу, бо то каждому члену фамелиї да моц же би лєгко крачал напредок.

 

(Опатрене 88 раз, нєшка 1)