Найвецей предаваю у посту

автор с. саламун, фото бранко воґаняц 29. децембер 2020

Позно вєшенї и пред Крачунским постом, у Дюрдьове рибу мож купиц на вецей местох. Найчастейше од накупцох на пияцу стреду и всоботу, як и у центру валала, углавним кажди дзень. 

Медзитим, швижу рибу зоз базену мож купиц найблїжей у Жаблю у рибарнї „Риботрейд” ДОО Жабель. Дїялносц Риботрейду унапрямена на виховйованє и предаванє сладководней риби, преважно потьки котрей у рибаловох маю найвецей. Їх рибалови, три комплекси  на поверхносци од шейдзешат пейц гектарох, котри ше находза у жабельским хотаре. Гоч тоти рибалови исную коло пейдзешат роки, Воґаньцова фамелия их хаснує остатнї седем. У нїх пестую вецей файти: потьку, амура, харчу, шуля, як и бабушку и америцку харчу. Пестую и файту толстолобика, медзитим, вон тераз ище вше млади, та го планую предавац од шлїдуюцого року. Рибу з рибаловох мож купиц у Жаблю у їх рибарнї котра ше находзи у їх обисцу, у улїци Войводи Мишича 124/а.

НАЙВЕЦЕЙ ШЕ КУПУЄ ПОТЬКУ

Роботни час їх рибарнї у Жаблю од седем рано по осем, та и дзевец вечар, шицко завиши од поради и потреби купцох. Свойо продукти нє виноша на пияц, бо чежко виполнїц законски предписаня и условия за предаванє риби. Та гоч маю комплетну документацию же риба вихована у їх рибалове и же є здрава, на пияцох ю нє можу предавац, анї зоз базенох. Рибу мож предавац лєм у окремних условийох котри можу обезпечиц установи котри отримую пияци, алє то ридко дзе єст, углавним лєм у векших городох.

Понеже ше рибу найвецей купує од конца октобра по конєц Вельконоцного посту и на Вельки пияток, у тим периодзе ю лєм и предаваю. Так економичнєйше, лєпше ю мож надпатрац и провадзиц єй численосц.

– Найвецей ше глєда потьку. Прето од вкупней риби котру кармиме аж дзеведзешат дзевец одсто потька. Просеково, купци найвецей глєдаю потьку од два килограми и тристо ґрами. У периодзе кед ше слави Святи Миколай, теди ше купує векшу рибу за Славу. Док ше на Вилїю и Вельки пияток купує риба за фамелию, та ше углавним глєда меншу, алє и то завиши яка велька фамелия. Углавним двокилово риби найпредаванши, а понеже так вимага тарґовище и я так темпирам же бизме за тоти датуми мали найвецей на предай – гварел власнїк рибаловох  „Риботрейд” ДОО Жабель Бранко Воґаняц.  

НЄ СЛАВИ ШЕ СЛАВИ, ТА РИБА МЕНЄЙ ИДЗЕ

Медзитим, гоч почала сезона кед ше найвецей купує рибу, пре епидемиолоґийну ситуацию того року вельо того застановене, а обток опаднул у шицких тарґовинских ланцох, та и у купованю риби.

Бранко Воґаняц

– Кажде хто прешлих рокох славел Славу, на хторей були до штерацец або пейдзешат людзе, того року славел або будзе славиц з углавним даскельома особами. Тота ситуация уплївує и на нас, продуковательох. Рахунок таки же, за єдну особу ше рахує коло пол килограма риби живей ваги, та мож лєгко вираховац кельо зменшана потреба за рибу. Вукупно, поглєдованє опадло за седемдзешат одсто – гварел Бранко Воґаняц.

Пре таку ситуацию власнїки рибаловох, як цо Бранко Воґаняц, виход зоз ситуациї глєдаю и у зменшаню цени своїх продуктох, алє то водзи лєм у єдним напряму, а то тот же ше после тей сезони будзе мац вельо менєй средства за укладанє до продукциї за шлїдуюцу сезону. Рибу котру нє преда може зохабиц и за розмножованє и продукцию младих, алє му то нє циль, гоч потьку хова од лїчинки, по крайнї продукт, односно по конзумну рибу.

Гевто цо тоту ситуацию прави ище траґичнєйшу у тим року, алє и иншак, же накупци, котри рибу предаваю на чарно, углавним ю купую од рибокрадошох и предаваю по нїзшей цени. Праве вони найвекша конкуренция рибарнїцом котри рибу предаваю леґално и цо ище важнєйше – швижу, живу и пред вами виняту з води.

Цена швижей риби зоз рибаловох „Риботрейд” Жабель: потька на мало тристо пейдзешат динари, на велько двасто шейдзешат, односно кед купуєце трицец килограми и вецей. Швижи амур на мало двасто трицец динари, на велько сто осемдзешат.

 У продкуциї риби на наших просторих ище вше барз вельки проблем рибокрадоше. Ґу тому и нєпорозуменє компетентних зоз висших державних институцийох и установох за помоц нє лєм кед слово о субвенцийох, алє и кед слово о дистрибуциї швижей риби на пияцох.  Увоз риби буквало знїщує отримованє рибарнїцох у нашей держави.

ПОТРЕБНИ ВЕКШИ СУБВЕНЦИЇ ЗА РИБАРСТВО

– Рибарство у Сербиї спод марґини. Тот конар польопривреди цалком занєдзбани, гоч рибу треба єсц, бо є значна и за здравє наших гражданох. Субвенциї мали. Мож повесц же доставаме менєй як двацец динари по килограму потьки, алє маме превельки трошок кед слово о документациї. Увоз барз вельки проблем. Нє можеме парирац трґовцом котри увожа рибу, понеже продукователє риби у иножемстве доставаю вельо векши субвенциї, та ю можу предавац по меншей цени. Наприклад, субвенциї за продукцию риби у Горватскей и Мадярскей за тристо одсто векши як у Сербиї – гварел Бранко Воґаняц.

Вон обачели и же нашо державянє воля куповац увозну рибу и од векших продуковательох як од  наших домашнїх, менших продуковательох.

– Нє ясне ми анї чом воля купиц замарзнуту як швижу  рибу. Ми нашу рибу пестуєме совисно, и мойо дзеци ю єдза, цала наша фамелия. Нє жадам ше виселїц зоз Жаблю, жадам ту остац жиц и продуковац рибу, як нєшка, так и ютре, и у будучносци, прето ми циль добре робиц – гварел власнїк рибаловох „Риботрейд” ДОО Жабель Бранко Воґаняц. 

Най здогаднєме, риба здрава намирнїца, богата є зоз протеинами, витаминами, минералами и здравима омеґа-3 маснима квашнїнами. Дохторе спозорюю же барз важне же би ше ю пестовало у чистим подручу, у чистей води и далєко од фабрикох. Омеґа-3 масни квашнїни од сладководних рибох найвецей єст у пеструшки, толстолобику, потьки и харчи. Препоручує ше же би ше рибу єдло голєм два раз до тижня, найменєй двасто ґрами по порциї.

(Опатрене 56 раз, нєшка 1)