Найудатнєйши рок потераз

автор Андреа МЕДЄШИ 25. юний 2021

Свойо кошнїци нє селя, алє их вше тримаю у загради, на окраїску валала, на мирней локациї дзе єст вельо желєнїдла

Часто мож чуц же ше зоз пчоларством найвецей занїмаю старши людзе, чийо знанє после їх „пензионованяˮ нє ма хто нашлїдзиц, понеже млади за тоту роботу нє заинтересовани. Медзитим, малженска пара Дюла и Кристина Фаркашово з Руского Керестура, демантую тото твердзенє и ґу пчоларстве ище як приступаю осторожно и з любову. Жию у мирним краю валала у хторим єст вельо желєнїдла, дзе на даскельо метери од хижи тримаю свойо 20 кошнїци, и наздаваю ше же у пчоларстве буду напредовац.

Шицко почало пред трома роками, кед вчас наяр, одлучели купиц два дружтва. Зоз нїх познєйше направели штири, а потим их вше вецей звекшовали. Же би ше занїмал зоз пчоларством, Дюла теди похопел же муши вельо учиц понеже, як гвари, пчоларство то єдна озбильна наука. Но, ученє и робота му нє  проблем, бо и сам припознава, же би о пчоларстве  могол бешедовац гоч кельо.

– О идеї же бим ше занїмал зоз пчоларством, роздумовал сом ище од давна, медзитим, требало назберац пенєжи за перши укладаня. Нє таке то тунє як цо сом думал. Перше требало купиц дружтва, цо коштало коло 100, 150 евра, по нєшкайшей вредносци, потим требало видвоїц пенєж за основну опрему як цо – пчоларски нож, калап, димилка, дрот, рами, фурканїца, сатни основи… – приповеда Дюла Фаркаш о своїх початкох, а окрем пенєжу, було ше потребне и едуковац.

ПОМАГА ИНТЕРНЕТ, АЛЄ И БЕШЕДА ЗОЗ ИСКУСНЄЙШИМА

– Найвецей сом ше едуковал прейґ интернету, алє ми и дзепоєдни старши, искуснєйши пчоларе з валалу досц помогли зоз совитами. Но, на концу, найважнєйша пракса, бо кельо пчоларох, тельо филозофиї… – гвари вон.

Велї пчоларе, пре пременку клими, твердза же кошнїци нєобходне селїц, алє Фаркашово свойо кошнїци вше тримаю у загради, на окраїску валала, на мирней локациї дзе єст вельо желєнїдла – там прави рай за пчоли. Маю 20 кошнїци, алє зоз 10 вибераю мед. Маю и 8 млади дружтва хтори ище у розвою, та чи и од нїх буду брац мед, ище увидза.

И док ше велї пчоларе зоз Сербиї поносую на мале количество баґренового меду хторе того року годни вифуркац, понеже баґрен у дзепоєдних крайох вимарзнул, Фаркашово зоз баґреном того року нє мали бриґи.

– Тот рок найлєпши одкеди ше ми занїмаме зоз пчоларством. Потераз нам баґрен, наприклад, анї нє медзел. Того року, по даєдних крайох вироятнє же баґрен вимарзнул, алє ту нє.  Но, клима ше наисце барз пременєла. Поведзме, жима була нє моцна, алє длугока. Вчас почал розвой пчолох, вец пришли дижджи, и вец почало роєнє, а кед ше дружтво вирої, чежко же будзе меду. Того року ше нам, наприклад, першираз случело же нам пчоли сцекли. То була моя гришка, понеже сом их огранїчел зоз матичним решетком скорей як цо требало. Гоч, поправдзе, вше сом то робел и нїґда нє було проблеми, алє того року ше и хвиля у тим периодзе така потрафела. Длуго нє могли виходзиц зоз кошнїци и вец ше зароєли.  Влапели зме их, алє понеже уж було пред вечаром, єден рой зме положели до векшей кошнїци, и тот рой нам остал, а други, з меншого нуклеусу, над раном сцекол – приповеда Дюла и толкує же пчола функционална аж на температури понад 12 ступнї, и теди виходзи зоз кошнїци. З другого боку, векшина рошлїнох на хтори пчоли злєтую активни аж кед температура прейдзе 20 ступнї.

–  За пчоли баґрен найлєпши на 25 ступнї, кед спройно и без витра. Теди лучи нектар, бо вон вше розквитнє, алє нє лучи нектар. Прешлого року нє лучел нектар остатнї три днї пред тим як преквитнул, та лєм древа старши од 20, 30 роки замедзели. – приповеда наш собешеднїк.

БАҐРЕНОВ МЕД ШЕ НАЙБАРЖЕЙ ГЛЄДА

Баґренов мед найглєданши и лєгко го попредац. Прешлого року тот мед досцигнул историйну цену од 6,7 евра по кили, або коло 790 динари. Того року, по податкох Союзу пчоларох Сербиї (СПОС) цена баґренового меду ше руша од коло 1 000 динари за килу, а брегови,  пажицови и лїпов мед аж по цени од 1 300 и 1 500 динари за килу.

– Баґренов мед предаваме за 700 динари за килу, а пажицови за 600 динари. Мед затераз предаваме лєм дома, и оглашуєме ше прейґ Фейсбуку. Учленєли зме ше до СПОС-у, медзитим, ище вше нє маме вельо меду же бизме го предавали на велько.  Баґренового треба мац найменєй 300 кили и вец вони орґанизовано приходза по ньго. Тото цо ми маме, можеме и дома попредац нашим людзом – приповеда Кристина хтора задлужена за тарґовину з медом и додава же потераз прополис правели лєм за себе, а того року го планую и предавац.

Того року, по першираз, Фаркашово конкуровали и за субвенциї, хтори виноша 800 динари по кошнїци, а достава ше и попуст  коло 50 одсто на рижни пчоларски материяли. Фаркашово роздумую и о доставаню РС числа хтори представя реґистровани обєкт пчолара, а зоз хторим ше наступа на тарґовищу. Медзитим, понеже за таки поцаг потребне мац вецей як три тони меду, и окремни санитарни просториї зоз рижнима стандардами, тота одлука кус почека.

КУПЕЦ ШЕ МУШИ САМ ИНФОРМОВАЦ

Предсидатель Союзу пчоларских орґанизацийох Сербиї, Родолюб Живанович, за медиї на початку тогорочней пчоларскей сезони виявел же Сербия прешлого року вивезла 2 700 тони меду, а увезла 600 тони меду вельо слабшого квалитету. Вон додал же тарґовище подполно шлєбодне и же увоз слабого квалитету меду цалком леґални, алє же купци тоти хтори би ше требали информовац о тим яки мед купую, окреме кед знаме же купци зоз Европи за наш домашнї мед плаца 7,4 еври за килу, а нашо увознїки плаца мед по цени од 1,7 еври за килу.

 

(Опатрене 244 раз, нєшка 1)