Найчежше ше набуц у своїх

автор ан. медєши 16. май 2022

Тереска Пап, народзена Фа, зоз Руского Керестура до Нирнберґу (Нємецка) ше преселєла пред 16 роками, а тих дньох зоз своїм супругом Кристияном преславела исто тельо роки заєднїцкого малженства. Кристиян народзени у Нирнберґу, там ходзел и до сербско-горватскей школи, а за Керестур го вяжу окремни памятки, понеже його оцец Дюра Пап Керестурец, а мац Десанка зоз Босни.

Тереска свойого терашнього супруга упознала 2006. року и теди починаю єй пририхтованя за одход до Нємецкей. Пред одходом пременєла даскельо роботни места, а єден час робела и у дутяну, у Ґалускових, на такволаним Циґлашоре, хторого власнїки були єй родичи Янко и Мелания Фа. 

Дилему коло одходу нє мала, понеже, як и велї хтори емиґровали, лєпшу економску ситуацию у Сербиї нє видзела, и як гвари, и по нєшка нє побановала.  

– Теди кед сом ше преселєла до Нирнберґу, мала сом 30 роки. На одход сом ше одлучела, бо роботи у Керестуре нє було вельо, були и досц слабо плацени, а и ґенерално, економска ситуация у Сербиї була подла. Кристияна сом упознала у Керестуре, понеже ту приходзел през розпуст до родзинох, та зме ше на концу и повинчали – здогадує ше Тереска на свойо початки. 

И КУРС НЄМЕЦКОГО И РОБОТА

Спочатку, гвари вона, нє було лєгко. Перше препреченє єй бул язик хтори нє знала, алє, наглашує, курс язика бул так добре обдумани же ше лєм за шейсц мешаци могла цалком добре спорозумиц з локалним жительством. 

– Тереаз уж знанє язика главне условиє же би ше могло присц до Нємецкей, алє теди нє було так. То источашнє була и олєгчуюца и очежуюца ствар. Закон бул таки же накадзи ши пришол до Нємецкей, мал ши право шейсц мешаци на школу язика. Половку трошкох плацели ми, а другу половку держава. То була школа од 8 до 13 годзин у хторей ше учело найвецей язик, алє и рижни правила интеґрациї, рижни закони, устав и подобне. Такой о мешац сом нашла и роботу. Звичайно ше почина у погосцительстве, та и я почала робиц у ресторану, у кухнї. Ресторан бул барз добри, високо ранґовани, ґазда бул барз добри, а коло людзох сом научела и язик – здогадує ше Тереска. 

После роботи у кухнї, робела и у пекарнї, а тераз уж вецей як шейсц роки роби у фабрики за правенє козметики. 

– Робиме за велї  шветово познати бренди. Нє робим у продукциї, алє на мустрох за нови продукти и, любим свою роботу – гвари вона, а кед слово о роботох хтори у Нємецкей  у тей хвильки найглєданши, Тереска толкує:

МАЙСТРОВЕ И РЕМЕСЕЛНЇКИ У НЄМЕЦКЕЙ ШЕ БАРЗ ГЛЄДА

– Найвекши дефицит занїманьох то даяки ремеселнїцки, конкретни роботи – майстрове, муляре, водоинсталатере… Поведзме, даєдни колеґинї ше ми поносовали же сцели реновирац хижу, та на майстрох чекали пол рока. Тиж вельке поглєдованє за роботи у ИT сектору, понеже ше шицко диґитализує – приповеда вона.

Тереска и Кристиян маю и двойо дзеци, дзивче Леу хторa ма 14 роки и хлапца Елиаса (11). Обидвойо су вредни школяре но, як гвари, пандемия вшадзи, та и у нїх направела хаос у образовнeй системи.

– У Нємецкей школство випатра так же основна школа тирва 4 роки, потим ше дзеци роздзелює спрам успиху, та найлєпши успих потребни за ґимназию, после хторей ше директно мож уписац на факултет, потим „реалˮ школа кус слабша од ґимназиї, а штредня школа ище лєгчейша. После законченей тей штреднєй школи, можеш директно пойсц на даяке ремесло. Леа осма класа у реал школи, а Елиас пията класа у штреднєй школи. Под час корони шицко було досц шалєне. Супруг и я робели нєпреривно и думам же ми то досц помогло, бо вец маш якуш рутину, обовязку, маш ше з чим занїмац. Школа нам барз була очежана и компликована, понеже шицко ишло прейґ рижних апликацийох. Дзеци були вельо сами, но на щесце, послухни су и вредни, та ше добре знашли у тим шицким – приповеда наша собешеднїца.

Попри ученя язика и находзеня роботи, єдна од найважнєшйших ставкох на списку за прилагодзованє, вшелїяк и социялизация. Познате же цо чловек старши, чежше формує нови приятельства, окреме гевти глїбши, та панує думанє же нови познанства нїґда нє заменя тоти „правиˮ здобути у дзецинстве, або у вчасней младосци.

– Понеже мой супруг ходзел до сербско-горватскей школи у Нємецекей, мал досц товаришох з наших просторох, та зме ше з нїма и сходзели. За початок и то дацо, алє ци з часом захиби найсц „своїхˮ людзох. Найвецей ше дружиме зоз Славянами. У сушедним городзе єст єден кафич до хторого приходза шпиваче зоз Сербиї, но, то углавним народни шпиваче. Кафич ше отвера на 22 годзин, концерт почина коло годзини, та зоз вецей павзами зна ше закончиц и на 4 рано. Слабо зме там ишли, мушел би то буц даяки квалитетни виводзач же би я остала будна до 4 рано – у франти приповеда Тереска и додава же єй од шицкого цо у родним Керестуре зохабела, найбаржей хибели праве людзе, гевти найблїзши.

ДО ВАЛАЛУ ОБОВЯЗНО ДВА РАЗ ДО РОКА

– Хибела ми фамелия, родзини, пайташки… Требало ми часу звикнуц ше на тото. Приходзели зме до Сербиї кеди ґод зме могли, алє кед придзеш на два, три тижнї, нє можеш ше за таки кратки час набуц з людзми, нє можеш ше их засициц. Препущиш велї родзени днї, перши причасци, свадзби, преслави… Но, ми вше патрели же бизме голєм два раз рочнє пришли, та зме по два, дакеди и три тижнї оставали. Найчастейше приходзиме за Вельку ноц и през лєто. Ишли зме на путованя и до других державох, алє нас якош вше найбаржей цагало до Сербиї. Мой син барз люби ту присц, а дзивка уж уходзи до пубертету, та ю уж тераз менєй цага до Керестура. Но, ми ше порадзели же покля є малолїтна, голєм раз рочнє муши присц з нами до Сербиї. Треба же би дзеци знали свойо коренї и одкадз походза – толкує Тереска. 

А окрем отримованя вязи зоз „старим крайомˮ нє подло знац, або гоч лєм розумиц, и свой мацерински язик. 

– Руски язик, нажаль, нашо дзеци слабо бешедую. Понеже мац мойого супруга по походзеню зоз Босни, вон дома частейше бешедовал по сербски як по руски, та вон и з дзецми бешедує по сербски. Понеже мнє було досц чежко кед сом нє знала по нємецки, та сом Леу форсирала же би цо скорей звладала язик держави у хторей жиє. Видзело ше ми же єй будзе вельо одразу учиц и нємецки, и сербски, и руски, та сом ю зоз тим нє сцела обтерховйовац. Обидвойо дзеци розумя наш язик, алє найвецей бешедую по нємецки – гвари вона.

Без огляду на шицко, добре ми там, знашла сом ше, любим свою роботу, мам и пайташки, задовольна сом и зоз колективом, та думам же ше цалком до Сербиї нє врацим. А на концу, хто зна… Можебуц ме час демантує – закончує Тереска Пап. 

О ДИЛЕМОХ И СТАНУ У НЄМЕЦКЕЙ…

– Кед почали бешеди о обовязним вакцинованю у Нємецкей, почали зме роздумовац о тим чи ше можебуц нє лєпше врациц до Сербиї. Но, на щесце, закон о обовязним вакцинованю на концу нє прешол у Парламенту, та обовязне вакцинованє остало лєм за медицинских роботнїкох. За тоти 16 роки одкеди сом у Нємецкей, остатнї два, три роки, ше чувстувє опадованє стандарду. Почало з корону, а тераз ше пре войну чувствує и инфлацию. Гориво подрагшело, литра тераз два евра, но кед патриме же минималєц даяки 9 евра, або и 12, та то нє таке страшне. Велї приповедаю же ше економска ситуация будзе погоршовац, алє увидзиме. Думам же за тото будзе требац досц часу, понеже Нємци звикли на свой стандард, та то нє допуща так лєгко – гвари Тереска.

(Опатрене 379 раз, нєшка 1)