През написи наших визначних професорох, тих хтори на Рускей катедри на Филозофским факултету зохабели свой шлїд, предлужуєме у знаку штирох деценийох високого образованя по руски. Ксения Сеґеди 1981. року почала робиц як асистент приправнїк, од 1985. як асистент, од року як лекторка за руски язик, а од 2005. року, та по пензию, як висша лекторка за руски язик.

Почала студирац математику, алє уж на першим року професорка мр Ксения Сеґеди видзела же то нє будзе єй професия. Дала шицки испити хтори ше признавали и на других факултетох и преруцела ше на Филозофски факултет, на Катедру за русийски язик и литературу.

– Студентски днї були, предпоставям, подобни як и шицким другим, з тим же ми бегали зоз настави у центру на физичне аж на Лиман, а вец назад на наставу, цо баш нє було найприємнєйше искуство. Познєйше зме наставу мали у єдним малим, нєфункционалним будинку хтори ше находзел медзи ФТН-ом и нєшкайшим Филозофским факултетом, дзе зме були видвоєни и случовало ше же зме знали и зашпивац, окреме на годзинох одличного лектора польского язика, пана Леха Паждєрского – почина од початку, а кед постала асистент, почина и робиц, перше у єдней новосадскей школи, а вец и у валалє у Босни дзе преподавала русийски язик.

– Там ме „пренашли” професоре Юлиян Рамач и Юлиян Тамаш, и поволали же бим пришла робиц на Катедру. Так сом 1981. року почала робиц як асистент приправнїк, од 1985. як асистент, од року як лекторка за руски язик, а од 2005. року, та по пензию, як висша лекторка за руски язик.

ОД РАНА ДО ВЕЧАРА

– Тоти перши роки були досц чежки пре обовязки – предлужує професорка о часох док покладала испити и дипломовала, надпоминаюци же теди шицко ишло „по ключу”, та прето тото же є Рускиня и жена, була скоро у шицких целох на факултету, од комисиї за пописованє инвентару, та нависше.

– Кед сцигли нови колеґове на Катедру, замодлєла сом их най ме вецей нїґдзе нє делеґую и дзекуєм им же ме послухали. Окрем того, путовала сом до Беоґраду на постдипломски студиї на Применєней линґвистики и методики настави, на Славистики. Нажаль, мала сом павзу пре приватни причини, вец шлїдзи преруцованє на постдиломски студиї до Нового Саду, дзе сом аж року маґистровала при менторови др Предраґови Пиперови зоз тему „Prefiksi sa prostornim značenjem u savremenom rusinskom i ruskom jeziku.”

Кед слово о роботи зоз студентами, професорка наглашує же то було задовольство и попри шицких почежкосцох (нєдостаток учебнїкох, вельо годзини…). И нєшка ище нєт одвитуюци приручнїк, учебнїк за ученє руского язика як странского, т. є. од початку по найвисши ступень.

– Я ше наздавам, у ствари сом прешвечена же мр Александер Мудри док заменї тото мр опрез мена до др, и будзе мац вецей часу, закончи тоту роботу и обяви приручнїк. А дотля ше и младши колеґове  и колеґинї буду пририхтовац за годзини так як и я. Рихтала сом ше так як сом могла и знала, знаходзела ше, находзела метерияли и по учебнїкох за основну и штредню школу, по новинох, белетристики, интернету и применьовала знаня з методики хтори сом здобула док сом учела даскельо други странски язики. Но, то нє лєгко, бо кажди язик ма свойо специфичносци, хторих зме дакеди, и у мацеринским язику анї нє свидоми. Так ми поведзме, на даскельо таки специфичносци указал єден зоз нам барз милих студентох хтори учел наш язик, Канаме Окано, зоз Япону. Вон виучовал вецей славянски язики и поровнуюци их, спатрел и тото цо ми як бешеднїки и ношителє того язика нє вше можеме обачиц – гвари наша собешеднїца.

НАШ ЯЗИК ДРУГИМ ПОПУЛАРНИ

На Оддзелєню за русинистику професорка тримала вежби за такволаних наших студентох зоз скоро шицких язичних курсох. Тримала и курс Мацеринского язика за студентох Руснацох хтори студирали на других Оддзелєньох нашого факултета.

– Якошик чловекови вше мило кед дакого дачому научи. З „нашимa” студентами було задовольство робиц прето же их нє було вельо (нажаль, вше их менєй єст) и то практично була индивидуална робота. На тот способ мож вельо квалитетнєйше и вельо вецей поробиц, яґод кeд ґрупи векши. Одношеня, атмосфера на годзинох подполно иншака як кед ше роби у вельких ґрупох. Вони уж приходза з одредзеним знаньом и на Оддзелєню го преширюю и дополнюю, а то дава вецей можлївосци за креативносц з обидвох бокох. З другого боку, можебуц и найдлужей сом робела зоз студентами хтори нє Руснаци. Було ту, окрем Сербох и Мадярох, Словацох, Чарногорцох, єден Австралиянєц, уж спомнути Японєц хтори нєшка пише науково роботи по руски, и на тот способ презентує знаня о нашим язику и медзи другима линґвистами у швеце.

Робота зоз тима студентам иншака. Мушим повесц же руски язик бул и остал досц популарни за вибор, предпоставям же є як славянски язик и язик штредку досц блїзки Сербом, хторих єст и найвецей, та го зато вибераю. Звичайно сом ше на першей годзини опитала студентом прецо вибрали праве руски язик. Одвити були рижни: препоручели им пайташе, познати, колеґове зоз старших рокох, думаю же го лєгчейше науча и положа як даєден странски язик, познаю Руснацох, ходза до Матки… Так ше зявел и єден Мадяр, Карло, хтори грал, та ше упознал з младима у Матки.

Интересантне же ме вон барз нєсподзивал, самоинициятивно поволал екипу нашей телевизиї на годзини руского язика, похвалїц ше з тим як знаю по руски. Праве пре тоту рижнородносц, интересантно було робиц з тима студентами – гвари вона.

ОДДАЛО КЕД ПРИШЛИ МЛАДИ

– На курс ше дакеди приявели и по 80 студенти. То два раз вецей, да раз по 45 минути, годзини тижньово (за лектора допущене 12, за асистентох менєй). Робела сом од 7, 30, дакеди по 18 годзин, зоз евентуалну павзу за єдзенє. Понеже зме шицки на Катедри путовали, старали зме ше то збиц до двох, трох дньох. Помагали зме єдни другим, черали зме термини годзинох, и днї же би то шицким одвитовало. Да сом теди нє мала фасциклу зоз розпорядком до хторей учальнї и кеди мам пойсц, цо тримац, була би права катастрофа. Було наисце чежко док нє пришли млади, Анамария Рамач Фурман, Александер Мудри, Ана Римар Симунович, та зме подзелєли роботу.

Нажаль, на Оддзелєню нас вше нєт досц, вше зме мали вельо вецей годзини як цо то предвидзене. Маме мало студентох, та озда тримаю же нас нє треба вецей, а годзини ше трима як за двоїх, так и за трицецерих. И нє лєм у тим проблем. Мали зме барз добрих студентох хтори могли остац на Катедри, алє ше пре рижни причини то нє случело. Чкода.

Медзитим, на шицки почежкосци ше забувало кед до учальнї вошли студенти. Думам же праве одношенє моїх младших колеґох, та и мойо, ґу студентом и настави, допринєсло тому же би ше у таким чишлє приявйовали за ученє нашого язика, а то у велькей мири уплївує на одношенє факултетских целох ґу нашому малому Оддзелєню котрому ше, и попри шицких почежкосцох, удава обстац у датих условийох.

Члени Катедри зробели вельку часц роботи на чуваню нашого язика, маме Ґраматику, словнїки (закончуюци зоз найновшим Словнїком компютерскей терминолоґиї), пошвидко видзе нови Правопис… Катедра нашей заєднїци дава младих образованих людзох хтори у будучносци треба же би ше борели за обставанє нашого язика, бо вон основа нашого идентитета. Кед занєдзбаме язик, нє годни зме твориц анї у єдней обласци живота на своїм язику, то приведзе до асимилациї, и останє без смисла борба шицких тих хтори ше виками борели за наш идентитет. Ту нам будзе край. Праве прето думам же барз важна ствар хтора ше тих дньох ришує, а то доставанє медзинародного коду за наш язик у рамикох ИСО медзинародного стандарда хтори треба же би одобрел Зєдинєни совитодавни комитет за кодификацию язикох зоз шедзиском у Конґресней библиотеки у Вашинґтону.

Кед вони поробя свойо, вец нам остава лєм вше актуални проблем, а то мале число студентох. Прето модлїм младих Руснацох же би ше опредзельовали за виучованє свойого мацеринского язика, бо, по тим цо сом ту винєсла о числу студентох хтори нє Руснаци, виходзи же за його виучованє баржей заинтересовани шицки други, окрем нас – гвари на концу Сеґедийова, нєшка, у заслуженей пензиї, чита, вишива, штрика, гекла, ужива при Тиси и велїх других стварох за хтори нє було скорей часу.

– Поправдзе поведзено, анї сом у найкрасших снох нє шнїла же дакеди будзем робиц на нашей Катедри, односно на Оддзелєню за руски язик. Но, мушим припознац же сом ше на Факултету баржей ориєнтовала на наставу и же сом мало зробела у науки. Окрем маґистерскей роботи, хтора нажаль, нє публикована, мам даскельо науково роботи. Русинисти-лингвисти, 2007, u Monografiji „Русини/Руснаци/Ruthenians (1745-2005)” , Приставки с прoстранствeнным значeниeм в русинскoм и русскoм языках, 14 Международная научная конференция. „Язык и культура”, Киев, „Дїєслoвни прeфикси зoз прoстoрним значeньoм у язику Михала Кoвача” – Studia Ruthenica 1988-1989., Руски линґвисти, Studia Ruthenica, 2005, Питање међујезичке хомонимије и енантиосемије у настави русинског и руског језика (на материјалу глаголских префикса), Нови аспекти у настави језика, Косовска Митровица.

(Предлужи ше)

(Опатрене 117 раз, нєшка 1)