Наука черпа инспирацию зоз природи

автор сен 22. децембер 2016

Тей єшенї започати проєкт випитованя и применьованя принципох лїпканя хтори ше стретаю у природи за розвой нових, природних продуктох. Тот интересантни проєкт витворює Европска мрежа експертизи за биоадхезию (ENBA), а медзи нїма и науковци зоз Технолоґийного факултету у Новим Садзе, на чолє зоз др Ярославом Катоном.

През еволуцию природа розвила лїпкача хтори „поробя роботу” и у найчежших, та аж и на око нєможлївих условийох и ситуацийох. Инсекти ше пендраю по влажних, прахнявих, та аж и рухомих поверхносцох, хлїсти „виштрелюю до далєка” нїтки и так звладую жертву, а ящурки ше браня од гада так же му у секунди злїпя уста.

TOTU logo 2 blue 300dpiНовоформована Европска мрежа експертизи за биоадхезию (англ. European Network of Bioadhesion Expertise, ENBA), финансована з боку COST асоцияциї (Европске сотруднїцтво у науки и технолоґиї) позберала експертох зоз цалей Европи та аж и швета же би зоз здруженима моцами випитали и применєли принципи лїпканя котри ше стретаю у природи за розвой нових, природних продуктох. У цеку шлїдуюцих штирох рокох, вони попробую зрозумиц рижнородносц биоадхезивох, пренайсц способи за їх контроловану продукцию и понукнуц их привреди, медицини.

Ґрупа виглєдовачох зоз Нового Саду на чолє зоз др Ярославом Катоном, доцентом на Технолоґийним факултету у Новим Садзе, участвує у тим амбициозним проєкту. Основна обласц виглєдованя новосадскей ґрупи то Колоидна хемия, односно справованє макромолекулох (микро и наночасточкох) у розпущенїнох и на гранїци дотику двох фазох.

– Треба видзиц як природа „направела” тоти лїпкача и найсц способ направиц их чи на синтетични, чи полусинтетични способ. Лїпкача яки ше тераз хаснує у продукциї засновани на хемиї хтора нє чкодїва, алє є анї нє безопасна. Вшелїяк же традицийни технолоґиї, як цо наприклад индустрия древа, маю огромни интерес за нови лїпкача на природней бази, а дзепоєдним новим технолоґийним напрямом лїпкача засновани на природних аж и предусловиє же би зажили. На приклад, ткв. епидермалнии сензори. То миниятурни сензори, поведзме велькосци нохца, хтори кед ше нанєшу на цело даваю сиґнал о здравственим стану чловека и информациї бездротово преноша до медицинских центрох. Лїпкаче яке ми сцеме направиц то єден з основних крочайох у витворйованю тей новей технолоґиї епидермалних сензорох – гвари др Катона.

Значне и применьованє биоадхезивох у гирурґийней медицини, наприклад у вязаню тканьох. Як толкує др Катона, кед ше злїпи два тканї зоз лїпкачом яки ше тераз хаснує, воно вше будзе бариєра и стране цело за тоти тканї.

– Сцели бизме направиц таке лїпкаче хторе злїпи тканї, алє и оможлїви же би тканї „комуниковали” – гвари вон.

Мож повесц же прешли вик бул вик хемиї, а 21. вик биотехнолоґийох, хтори характеризує тренд врацаня ґу природному и черпаня инспирациї, идейох и прикладох з того цо Природа през еволуцию уж створела.  През реклами то найбаржей можеме обачиц у поживовей, козметичней лєбо фармацийней индустриї, а биоадхезиви, односно лїпкача засновани на природних лїпкачох годни буц револуцийне одкрице у науки и єдного дня заменїц индустрийни, медицински и комерциялни лїпкача.

Же би ше тот нови наукови приступ и його потенциялни ефекти представело фаховей, алє и ширшей явносци, ENBA у марцу 2017. року у Музею историї природи у Бечу отрима конференцию, дзе науковци, инжинєре и поднїмателє буду дискутовац о рижнородносци биоадхезивних системох, а публика годна опатриц интересантни вистави и презентациї  хтори им приблїжа найновши одкрица зоз тей обласци.

КЕРЕСТУРЕЦ НА ЧОЛЄ НОВОСАДСКИХ ФАХОВЦОХ

Др Ярослав Катона доцент на Технолоґийним факултету у Новим Садзе, а його основна обласц колоидна хемия. Основну школу и ґимназию закончел у своїм родним месце, Руским Керестуре, а потим студирал, дипломовал  и докторовал на Технолоґийним факултету у Новим Садзе. Два роки жил у Белґиї, дзе участвовал на проєкту у єдним вельким виглєдовацким центре, а потим ше врацел до Сербиї и почал робиц на матичним факултету. Условия за роботу нє идеални, алє як гвари, кед ше роби на медзинародним повязованю зоз другима фаховцами и институциями, квалитетно мож робиц и у Сербиї.

(Опатрене 339 раз, нєшка 1)