Науково и популарни статї

автор мгк 25. юлий 2019

Як уж спомнуте у першим предлуженю, до продукциї духовней литератури уключени найвецей священи особи, алє и лаїки дали и даваю вредни  доприношеня. За озбильнєйши роботи и проєкти потребна орґанизацийна и финансийна потримовка и Церкви и держави.

Отец Роман Миз бул и надпросекови прекладатель. Прекладал зоз польского, росийского, билоруского и латинского язика на українски, руски и сербски язик. У його прекладох вишли штири окремни кнїжки. Бул сотруднїк шейсцох авторитативних енциклопедийох и лексиконох, як цо то Енциклопедія українознавства, Енциклопедія української діаспори, Encyklopedia of Ukraine, Leksikon Podunavskih Hrvata-Bunjevaca i Šokaca. На їх бокох обявел дзешатки одреднїци. Вон сам зложел Енциклопедийни прегляд поняцох християнскей култури (Нови Сад, 2011). Понад тисяч науково­популарни статї обявел у коло пейдзешат руских, українских и сербских часописох, при чим у даєдних руских новинох и часописох („Руске слово”, „Нова думка”) мал свойо рубрики, цо ше без прерви обявйовали по цали роки, а познєйше даєдни з нїх виходзели и як окремни кнїжки.

КАЛЕНДАРИ И МОЛИТВЕНЇКИ ПОПУЛАРНИ У НАРОДЗЕ

Кед слово о молитвенїкох по руски, у остатнїх сто рокох видали их вецей авторе, а окрем спомнутих, перши бул о. Спиридиона Петрановича под назву „Християнски вояк”, котри вишол 1916. року, у Заґребе. Далєй, мож спомнуц о. Дюри Биндаса „Молитвенїк за руски дзеци”, котри вишол 1938. року у виданю РНПД. У новши час то и „Молитвенїк” хтори пририхтал и уметнїцки илустровал о. Михаил Холошняй – Матїйов, а видала Грекокатолїцка парохия Рождества Пресвятей Богородици у Дюрдьове 2007. року. Парохия Дюрдьов видала и вредни „Зборнїк карпаторуского церковного шпиваня”, з нагоди 250-рочнїци приселєня Руснацох до тих крайох.

Остатнїх деценийох и рокох, у народзе популарни практично применлїви Руски християнски календар у виданю НВУ „Руске слово” и часописа ”Дзвони” и Календарчки о. Михайла Режака.

ВАЖНА ПОТРИМОВКА ВЛАДИЧЕСТВА

У своїм огляднуцу на духовну литературу по руски у остатнїх 100 рокох, историчар др Янко Рамач констатовал же за Руснацох грекокатолїкох Крижевскей епархиї по розпадованє Австро-Угорскей видана лєм єдна кнїжочка – катехизис др Дионизия Нярадия „Правди католицкей вири”, хтори мал два виданя (Жовква 1912; Беч 1920).

По його словох, на сновательней схадзки РНПД 1919. року ясно винєшене же воно будзе видавац и духовну литературу, цо воно и робело у чаше медзи двома шветовима войнами. Векшу часц насловох духовней литератури пририхтал владика Д. Няради, алє нє мож повесц же у медзивойновим чаше Крижевске владичество мало орґанизоване видавательство за Руснацох грекокатолїкох.

По Другей шветовей войни у Социялистичней Югославиї спочатку видаванє духовней литератури було барз онєможлївйоване и огранїчоване, та так длуго нє було таки виданя за Руснацох грекокатолїкох. Пионир пририхтованя и видаваня духовней литератури за Руснацох Крижевскей епархиї у повойновим чаше о. Михайло Макай, од 1966. року керестурски парох, кед практично и почина тоту роботу.

– Импозантне число виданьох о. Макая кед ше ма на розуме же то зробел єден чловек попри своєй порядней роботи на парохиї и без церковного фонду котри би тоту роботу провадзел – наглашел др Рамач.

Кед о. М. Макай пре старосц и хороту претаргнул свою видавательну дїялносц, о. Роман Миз ю розпочал у Новим Садзе. И знова на исти способ: без векшей потримовки Крижевскей епархиї и єй ординария, знаходзаци ше за средства, о. Роман Миз зоз даскелїма грекокатолїцкима священїками и представнїками рускей интелиґенциї основал видавательство „Библиотека 250” же би ше з тоту дїялносцу означело 250-рочнїцу од початку присельованя Руснацох до Бачки. Так у тей едициї виходзели публикациї духовного и шветовного змисту – гварел Рамач.

У своїх закончуюцих розпатраньох, вон наводзи же знова слово о вельким ентузиязму єдней особи, пароха Р. Миза, котри, правда, знал коло себе позберац и своїх собратох священїкох и представнїкох рускей интелиґенциї, алє без потребней потримовки Крижевскей епархиї, котра би и финансийно и орґанизацийно станула як патрон того видавнїцтва.

– Нє мам намиру судзиц або глєдац прецо так було. Нє твердзим анї же би було лєпше кед би за таку видавательну роботу стала Крижевска епархия. Лєм ми нє ясне прецо епархия нє указовала векши интерес прейґ видавательней дїялносци кончиц свою духовну мисию медзи своїма вирнима.

Еґзархат за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори на чолє з преосвященим др Георгийом Джуджаром щиро потримовал роботу на прекладаню перше Нового завиту, а вец и Старого завиту и обезпечел средства за їх видаванє. Верим же новооснована Епархия св. Миколая будзе мац добре орґанизовану и розвиту видавательну дїялносц котра будзе дзбац о духовних потребох вирних – заключел др Янко Рамач.

МАМЕ ШИЦКО ЦО НАЙВАЖНЄЙШЕ

Декан беоґрадско-банатски, протоєрей ставрофор Владислав Варґа оценєл же маме добру, обсяжну и рижнородну духовну литературу по руски хтора на задоволююци способ може покриц потреби и оспособиц вирних за квалитетне пестованє и розвой духовного живота.

– Маме Святе писмо на мацеринским язику, кнїжки, часописи, брошури и шицко цо нам найважнєйше за вирски живот. Маме побожносци призначени ище од владики Нярадия, а од о. Романа Миза о екуменизме, о нашей вири, традициї, священїкох, шветох…

Мож повесц же вирни углавним провадза духовну литературу и маю тото цо им доступне. Наприклад, вишло уж треце виданє кнїжочки о Водици за хаснованє у народзе, а предходни два виданя давно розпредати. Скоро же тото мож повесц и за треце виданє. Календари, часопис „Дзвони”, як и молитвенїки тиж популарни у народзе и познати, аж и гевти хтори видруковани медзи першима и хтори могло доробиц, алє су заш лєм на задоволююцим уровню – гварел о. Владислав Варґа.

ПРЕЛОЖЕНИ СТАРИ И НОВИ ЗАВИТ

Року 2006. тедишнї Апостолски еґзархат за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори видал Нови завит, хтори зоз жридлового греческого язика преложели тераз покойни францискан о. др Тадей Войнович, Михал Рамач и др Янко Рамач.

Прешлого, 2018. року, др Янко Рамач и Михал Рамач придали владикови кир Георгийови Джуджарови преклад шицких 47 кнїжкох Старого завиту. Руски текст доручени членом Библийней комисиї и шицким священїком Еґзархата, односно Епархиї.

Цале Святе писмо по руски видруковане и представене на промоцийох, а цали тираж за людзох, на библийним паперу, будзе видруковани на єшень 2019. року.

Пред тим, „Илустрована Библия младих” вишла у Заґребе 1988. року, прекладатель о. Михайло Малацко. Тиж, 2003. року,  „Псалми” у прекладзе Михала Рамача видруковани у виданю НВУ „Руске слово” и „Дзвонох” з Руского Керестура.

(Конєц)

(Опатрене 148 раз, нєшка 1)