Уж длугши час нашу малу заєднїцу терхую вецей проблеми зоз хторима ше зочуєме, а остатнї роки яґод кед би кулминовали. О нїх ше бешедує на, так повесц, шицких сходох на рижних уровньох, бо су нє терха лєм нам, алє шицким меншином, та и векшинскому народу.
Насампредз то резултати после Попису жительства хторе запровадзене 2022. року, а друге цо нас трапи то проблеми у хаснованю и сполньованю наших меншинских правох.
Прешло точно 273 роки кед у зомборским будинку Державного дистрикту подписани контракт о насельованю 200 руских фамелийох на простори тедишнєй пустари Вельки Керестур. Хаснуюци прости математични и статистични операциї, то би було коло 1.000 души хтори ше населєли на пусте, мочварне подручє дзе нєшка Руски Керестур. За тоти скоро три столїтия наш Руски Керестур постал центер нашей меншини у Републики Сербиї. То место дзе жию найвецей Руснаци, хторе ше як Феникс воздзвигло и розвило на тей пустей жеми.
Кельо руски души було 1834. року, кед бул запровадзени перши Попис на просторе тедишнєй держави, нє пренашли зме податок, а тиж так и прето же Войводина ище нє була у составе Сербиї. Резултати Попису хтори видати 31. януара 1921. року, на териториї тедишнєй Кральовини Сербох Горватох и Словенцох було 25.615 Руснацох. Найвецей их було на просторе Войводини. Потим шлїдзел Попис 1931. року, а о дзешец роки пре Другу шветову войну нє бул покончени. После тей войни перши Попис, як пише у историї, бул 1948. року, а перши комплетни бул 1953. року.
Розумлїве же числа и резултати пописованя у тим периодзе були вшелїяки и варирали, алє правда же праву експанзию числа жительства ше призначує у пописох хтори покончени шейдзешатих рокох. На попису по Другей шветовей войни на тих просторох жило 22.667 Руснацох. Єдини период кед було призначене звекшанє популациї Руснацох, указую податки Попису за 1961. рок. Нєшка на тих просторох жию 11.483 Руснаци. Найвекша популация Руснацох жиє на териториї Войводини, алє наших єст у цалей Сербиї, та и у окруженю. По численосци благу предносц маю жени у одношеню на хлопох – пописана 5.861 жена, а 5.622 хлопи.
Но, упрекосц шицким почежкосцом хтори ше приписує малому наталитету, миґрацийом и асимилациї, зачували зме свойо мено и руски язик, праве ту написани нашо буквари, збудовани церкви, школи, доми култури…
Алє, без огляду на шицко цо нашо предки збудовали и орґанизовали, же зме после законченя Другей шветовей войни припознати як меншина, неґативни тренд нїяк нє мож застановиц. Нїяка порада, напруженя наших преднякох и стратеґия розвою нє дава очековани резултати.
Нєдавно Нови Сад бул домашнї сходу, округлому столу на тему: „Язики меншинских заєднїцох успихи и проблеми”. Тема спатрена зоз аспектох образованя и информованя, дзе по хто зна хтори раз повторени слова же 4 национални заєднїци (мадярска, словацка, румунска и руска) у тих обласцох маю добре орґанизовану структуру и систему. Образовна система запровадзена од предшколских установох по универзитет. У обласци информованя призначени препущеня, насампредз кед слово о локалних медийох, хтори менєй-вецей анї нє исную як дакеди.
Нє так давно, осемдзешатих рокох, числени делеґациї приходзели нащивиц информативни, образовни, та и други институциї прешвечиц ше до добрей орґанизациї нашей держави праве у обласци почитованя права меншинох. Но, треба припознац же од дзеведзешатих рокох на тих просторох свойо меншински права у спомнутих обласцох (а и у других) нєшка витворюю 24 национални меншини. Алє, ознова остава нєдоповедзене же цо проблем у нашей „грудки”.
Права меншинох защицени зоз двома документами – Европску повелю о реґионалних и меншинских язикох и Локалну повелю. Кед слово о Европскей повелї о реґионалних и меншинских язикох, ище 2002. року, кед є подписана, руски язик вошол до тих 13 лєбо 14 язикох хтори припознати. То значи же язик препознати як язик меншини през хтори би ше требало унапредзовац културни идентитет Руснацох. Односно Европска повеля у реґулативи позна язик. Локална повеля хтора подписана 2022. року у трох локалних самоуправох – Кули, Канїжи и Сримскей Митровици, одношела ше на штири язики – руски, українски, мадярски и нємецки. Вона прецизнєйше одредзела язики хтори на локалним уровню препознати, односно меншини хтори препознати.
Европска повеля, односно леґислатива Европи нє позна меншини у таким смислу як су познати у Републики Сербиї. Вона позна лєм меншински язик зоз шицкима елементами хтори приводза до того же би ше виражовало и хасновало тот язик и у образованю, и у култури. Кед слово о Локалней повелї вона би требала буц инструмент же би и други меншини досцигли права хтори мадярска, словацка, румунска и руска меншина уж хасную. З другого боку, за спомнути штири меншини, локални повелї би требали буц инструмнет контроли, инструмент унапредзованя, понеже велї елементи у Локалней повелї нє дефиновани у Европскей.
Кед слово о обласци информованя винєшени проблеми ше углавним одношели на проблеми финансованя хтори ше призначує углавним у друкованих меншинских медийох.
Кед би требало подцагнуц смужку, випатра же шицко маме. Институцийну потримовку, законодавну, професийну… Дзе вец „квачка” з оглядом на тото же ше и далєй трапиме зоз истима и спомнутима проблемами. Чи вони у нє хаснованю здобутих правох, чи индзей – у наших обисцох и фамелийох.