На бициґли до нащиви найблїзшим

автор а. медєши
279 Опатрене

Пейц европски держави требало прейсц, и вон то поробел за 22 днї, а за собу охабел 1 600 километри. Тельо требало Диланови Рамачови, нашому собешеднїкови зоз Дижону у Французкей, же би на двох колєсох пришол до Руского Керестура.

Дилан Рамач свойо путованє на бициґли започал 18. октобра, кед рушел зоз родного Дижону, з цильом же би зоз нащиву нєсподзивал своїх найблїзших у Руским Керестуре и Кули. Нєзнаюци цо го на тим путованю дочека, „наоружалˮ ше зоз моцну дзеку, шмелосцу и витирвалосцу, а после трох тижньох, успишно сцигол на заплановану адресу.

СЦЕЛ ШЕ ОПРОБОВАЦ У ДАЧИМ НОВИМ

Дилан народзени у Французкей, алє за Керестур го вяжу окремни памятки. Зоз своїм оцом Славком и младшим братом Ноом приходзел до Керестура, звичайно през лєто, одпочинуц од варошского галайку и окупац ше на базену од хторого нєдалєко його баба и дїдо теди бивали. Тераз Дилан у Керестуре и Кули ма своїх найблїзших, бабу Златку, тету Сабрину и бачика Владка, хтори му були окремна мотивация же би ше упущел на таку далєку драгу на бициґли, а окрем того, як гвари, жадал ше опробовац у дачим новим, нєзвичайним.

– Же бим ше упущел до тей авантури, инспировал ме єден професийни виглєдовач и авантуриста, Майк Горн, хтори познати по тим же, медзи иншим, на бициґли наживел Сиверни пол. Сцел сом дакус висц зоз комфору и опробовац ше у дачим новим, а путованє на авту, або у даєдней другей моторизованей превозки, ми нїґда нє було интересантне, бо кед ше путує на авту нє мож так добре видзиц менши места, природу, нє мож упознац людзох, бешедовац з нїма, упознац їх обичаї – приповеда Дилан на своїм мацеринским французким, а його бачи и баба нам помагаю спорозумиц ше. Дилан рушел зоз свойого родного Дижону на восток до Швайцарскей, потим  прешол Нємецку, Австрию, Словению, а вец през Горватску сцигол до Сербиї. У зависносци од хвилї, дньово преходзел коло 60 километри. Кед нашол зґодне место, спал под шатром у природи, а кед нє було условия, знаходзел ше и на други способи.

У Австриї и Нємецкей Дилан спал у природи

ПРИРОДА ГО ОДУШЕВЕЛА

– Найвецей сом павзи правел у валалох, у менших местох, керовал сом вароши. Мал сом свой шатор зоз собу, алє кед сом ше даєдним людзом питал чи ме пуща же бим преспал у їх дворе, под своїм шатром, вони би ме углавним поволали же бим преспал нука у їх обисцу. Но, дас два раз сом преспал и у готелу, понеже сом нє нашол нїч инше. Кед сом, поведзме, бул у Австриї и у Нємецкей, спал сом у природи, у лєше дзе було медведзи. Там було назначене же єдзенє треба тримац у єдней шкатули хтора була поставена далєй, понеже у случаю кед наидзе медведз, же би пре єдзенє пошол ґу тей шкатули, а нє ґу кампером – приповеда Дилан и предлужує же окремни упечаток на ньго охабела прекрасна природа хтору ше потрудзел зазначиц на фотоґрафийох. 

– Природа наисце прекрасна. У Австриї сом, поведзме, бул барз високо, аж було и шнїгу, та сом у єдним моменту мушел ґурац бициґлу. Ишол сом до брега, нє могол сом обрацац, а бул сом и барз напаковани. На таких драгох ше досц и калориї страци. Схуднул сом коло 6 кили за тоти 22 днї. Кед сом станул у Нємецкей, у лєше, видзел сом з далєка дзиву швиню. Винял сом мобилни же бим ю висликовал, алє вона у тей хвильки збачела же ю знїмам. Станула и патрела на мнє, а мнє, мушим припознац, нє було шицко єдно. Но, баржей сом ше бал гонїц по варошох у Французкей дзе єст вельо людзох, як по тих малих местох и у природи – гвари Рамач.

ЛЮДСКА ДОБРОТА И ПРЕДРОЗСУДКИ

Окрем природи, моцни упечаток на ньго охабели и нєзвичайно добродушни людзе, дзечни помогнуц, а научел и важну лекцию о медзилюдских одношеньох у двох сушедних державох, тей часци Европи.

– Людзе вшадзи були барз добри и злюдни ґу мнє. Окреме у Нємецкей. Кед сом преспал у єдних людзох, у Нємецкей, двойо млади ишли рано на роботу, а я остал сам у їх обисцу. Мали подполне довириє до мнє, гоч зме ше вообще нє познали. Внєдзелю ше пошли зоз дзецми прешейтац, а я им порихтал лазанї, купел французке вино, и кед ше врацели, мали порихтани полудзенок. Нє наиходзел сом на проблематичних людзох. Но, интересантна ми була єдна подїя хтора ше ми случела у Горватскей, у єдней пекарнї.

Предавачка у нєй, кед чула же путуєм на бициґли зоз Французкей, була барз любезна. Випитовала ше ми одкадз сом, през хтори держави сом преходзел, а кед ше ми опитала кадзи идзем после Горватскей, а я гварел же идзем до баби до Сербиї, теди настала цихосц. Вецей нє прегварела зо мну.

Дилан Рамач

Познєйше сом у Горватскей стретал и младих хтори тиж були барз приємни, аж ме и з пивом понукли, алє кед ше ми опитали кадзи идзем, поучени зоз искуством, гварел сом же до Румуниї – приповеда у франти наш собешеднїк.

А док бешедовал о Горватскей и Сербиї, Дилан гвари же у обидвох державох условия за бициґлистох барз подли, та ту „дал по педалованюˮ же би цо швидше сцигнул до Керестура.

– Дньово сом гонєл коло 60 километри, медзитим, у Горватскей сом нє правел вельки павзи, прешол сом и по 100 километри на дзень же бим цо скорей прешол, понеже драги барз подли. Нєт бициґлистични дражки, а камиони преходза барз блїзко коло бициґлистох. Там сом ше найбаржей бал за безпечносц. Но, нажаль, нє лєпша ситуация анї у Сербиї – толкує Дилан.

За конєц, Дилан визначує же даяки окремни пририхтованя за таке путешествиє нє мал, та аж анї даяку луксузну опрему, но заш лєм, яку-таку физичну порихтаносц треба мац. А тим хторих його приповедка зацикави, совитує лєм же би ше нє бали.

– Любим мечованє, любим буц активни, так же сом бул у добрей физичней кондициї, алє сом нє мал даяки окремни пририхтованя за тоту драгу. Дас два мешаци пред тим як сом рушел за Сербию, бул сом на бициґли у Паризу, то даяки 300 километри, алє нїч вецей од того. Кед же ше дахто сце опробовац у таким дачим, поручел бим лєм же ше нє треба бац. Нє було анї мнє шицко єдно на самим початку. Бал сом ше же ме окрадню, же будзем мац проблеми з даякима людзми, алє на концу шицко прешло барз добре – закончує Дилан.

Його пребуванє у Керестуре тирвало по 3. децембер, дзе зоз своїма найблїзшима преславел 26. родзени дзень. Дому ше врацел на авиону, а як гварел, шлїдуюца дестинация хтору би жадал нащивиц тиж на бициґли, то  Исланд. Будзе то за ньго нове виволанє, а ми му у витвореню того його цилю жадаме вельо успиху.

НЄСПОДЗИВАНА РАДОСЦ

Дилан сцигол до Керестура, а ми були у Кули, у моєй дзивки, та пришол там. Було уж пред змерком, и кед зме го видзели на капури, перше зме ше злєкли, а вец зме ше му барз зрадовали. Наисце нас барз нєсподзивал. Нє гварел нам же приходзи, лєм ше одразу зявел з бициґлу у Кули. Вон ту люби присц, бо му ту його найблїзши, алє люби и тот єдноставни и мирни керестурски живот – приповеда Диланова баба, Златка Рамач.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ