На валалє мож барз крашнє жиц

автор м. зазуляк гарди 16. май 2021

У Руским Керестуре, а и далєй, велї вешеля уж роками нє преходза без младого музичара Кристияна Нярадия, члена и єдного зоз сновательох „Пицикато бенда”, хтори настал як тинейджерски состав, а нєшка є скоро єдини „шоу” бенд  хтори грає и руску музику.

 У „Пицикато бенду” Кристиян шпивач и клавиятуриста, а на тим инструменту почал грац кед мал дас седем роки, гоч познєйше закончел кларинет у Основней музичней школи. Вишколовал ше за електротехнїчара, познєйше студирал на Факулету технїчних наукох и гоч музика нє повязана зоз його фахом, заш лєм му вона одредзела занїманє.

– Перши бенд зоз хторим сом грал бул „РК бенд”, думам же зме ше так волали. Теди зме були штредня, дахто и основна школа, и зоз нїма сом першираз грал за пенєжи, єдней нашей родзини под шатром, на остатнєй. Так почало мойо гранє на вешельох. После того сом грал и у єдним бенду у Новим Садзе, дзе зме були позберани дасельме зоз штреднєй електро школи. Потим зме сцели пробовац и зоз єдним колеґом зоз Вербасу, алє то препадло. У медзичаше Алексей Сивч и я почали грац у такволаней „ґайби” у Керестуре, дзе ше єден час зиходзела младеж у валалє – здогадує ше Кристиян як почала приповедка зоз „Пицикатом”, у хторим перше бул вон и Алексей, а познєйше достали и трецого члена, шпивачку Николаю Сивч.

– Николая мала 13 роки кед почала з нами шпивац. Алексей бул фолклораш, а я ше ходзел ґу нїм дружиц. После того ше ишло до тей нашей „ґайби” и лапало ше чи ґитару, чи гармонику, та зме забавяли добру екипу хтора ше там зиходзела. Вец ми оцец купел звучнїки, клавиятури сом мал, однєсло ше то шицко до тей хижи и так настал бенд. Грали зме на журкох, родзених дньох, под шатрами, у кафичу, а єден час и кажди пияток у диску. Теди нас поволала єдна пара же бизме им грали на свадзби. Ми були „клинци”, грали зме дас рок-два, так же зме ше дакус и злєкли, бо кед бизме дацо „зезли”, погубели бизме свадзбу. Було нам ясне же то уж цошка озбильнєйше, же зме ище нє доросли такому, алє вони були упарти, нагваряли нас, та зме прилапели. Замодлєли зме Мирона Сивча же би нас порихтал, та зме у тей уж спомнутей „ґайби” вежбали и рихтали ше за нашу першу свадзбу. После того нас и други почали волац – гвари Кристиян.

БЕНД У МЕНШИМ И ВЕКШИМ СОСТАВЕ

За тоти вецей як дзешец роки, у „Пицикату” ше зменєли даєдни члени, а тераз ше бенд и преширел.

– Кед Николая престала з нами шпивац, придружела ше ґу нам Саня Полдруги, тераз Дивлякович. Познєйше Алексей почал шпивац у єдним бенду у Новим Садзе. Теди було ваганє чи ше заозбилїме, запнєме и будземе ше ище з тим занїмац, чи престанєме. Глєдали зме трецого члена, та нам Алексей предложел свойого оца Мирона, Винцриля як го шицки познаю. Думал сом же я за такого єдного професийного музичара „шалабайзер”, алє вон заш лєм прилапел и од теди є член „Пициката”. Од таких музичарох як вон мож вельо научиц, а ми тераз добри пайташе и колеґове. Наш бенд дакус дозрел, та маме и буґнара, то Янко Крайчик, басиста Александар Човс, а на ґитари грає Михаил Рамач, та тоти хтори нас анґажую можу виберац чи сцу „Пицикато” у меншим, чи у векшим составе. Тераз, док Саня нє роби, Танита Ходак з нами шпива. Нє лєгко отримовац проби кед у бенду єст вецей людзох, а окреме кед су зоз розличних местох, як ми. Зиходзиме ше лєбо у Новим Садзе у даяким приватним студию, лєбо вежбаме у Керестуре. Жанр музики хтори „Пицикато” грає остал исти, то руска музика, даяки сербски поп-рок, „благи народняки”, алє и то завиши од места до места дзе граєме, бо нє вшадзи любя исте. Я найволїм руску музику, алє ше дакеди розчаруєм кед ю людзе нє сцу, лєбо поведза же цо допиваме зоз тима рускима писнями. Медзитим, тиж так ме младеж остатнї час приємно нєсподзивала, бо кед им пойдзем грац на гармоники, сцу и знаю руски шпиванки – визначує Няради и додава же зоз „Пицикатом” наступал и у иножемстве, у Словацкей, Польскей, Горватскей, Нємецкей, Италиї…

МУЗИЧАРЕ У ЧАШЕ КОРОНИ

Гоч можебуц збоку нє випатра же то так, робота музичара нє лєгка. Грає ше дакеди и по дванац годзини, после свадзби ше такой рано бежи на бичак, а у валалє нє нєзвичайне и же ше гармоникаша, гоч и после полноци, зорве зоз сна же би пришол на даяке вешелє. На тото ше мушела звикнуц и Кристиянова супруга Клаудиа, зоз хтору є вєдно осем роки, а побрани су дакус вецей як рок.

– Помирела сом ше же то його робота и зоз тим же сом на каждим вешелю сама, без пари, бо вон грає. Прилапела сом же то так, гоч ми спочатку було нєзвичайне, алє, ша, нє єдина сом – гвари Клаудиа, дефектолоґ у Дружтве за помоц МНРО „Белава птица” у Кули.

– „Белава птица” ше вше баржей розвива, отвера и нови обєкти и нови услуги. Робела сом на нашим салашу як фахови роботнїк, вец сом прешла до дньового пребуваня як воспитачка, а робим и индивидуални третмани зоз дзецми. Пред тим сом закончела руску Ґимназию, нє лєм я, алє и мойо два шестри, Настася и Мартина, и шицки три зме ше после уписали на факултети. У Ґимназиї сом здобула добре знанє и професоре були барз добри ґу нам, а видзим же у нєшкайшим чаше маю и модернєйши приступ, односно, же нє маю вецей лєм тото класичне викладанє, алє уключую и школярох же би правели презентациї, цо думам же барз важне, бо ше и на таки способ пририхтує школярох на тото цо их чека на факултету – наглашує вона.

Понеже пре корону прешлого, а и того року, одказани велї збуваня, то було вельке вдеренє и на буджет музичарох. Кристиян толкує же им вшелїяк хибя тоти „свирки”, алє тоту ситуацию, гвари, заш лєм баржей почувствовали гевти хтори жию лєм з музики, док його фамелиї заробок од музики додатни приход, понеже ше занїмаю и зоз продукованьом паприґи. Млада Нярадийова фамелия без роздумованя остала жиц на валалє, дзе себе справели и хижу, а майстор, за скоро шицко цо требало поробиц коло нєй,  бул Кристиян.

– Од початку нам єдина опция була валал. У Новим Садзе крашнє, єст вецей можлївосци, алє на валалє нам якошик милше, мирнєйше, окреме кед ше почнє роздумовац о фамелиї. Тераз маме и тромешачну Антонию, ту нам и родичи як помоц, а и дружтво остало у Керестуре – гвари Клаудиа, а Кристиян ше надовязує:

– Кед зме купели хижу, була до поли готова. Скоро шицко зме сами робели. Мулярски роботи ми дакус оцец поуказовал, дацо сом нашол на интернету, малярски роботи ми указал бачи, струя мой фах, та сом то знал, ґипсово плочи сом ше ту учел класц итд. Кус по кус, та пошло – толкує Кристиян, хтори на добре вихасновал тот период у корони кед нє було роботи и „преквалификовал” ше од музичара до езер майстра.

ПИЦИКАТО ТО  ЦОШКА ДОБРЕ

Гоч даскельо раз наступал и на даєдних збуваньох у Доме култури, Кристиян гвари же го нє прицагує наступ на бини, та го прето и керує, а одгаднул нам и як настало мено „Пицикато”.

– На „свирки” шицко мам под контролу, нє ма ше цо нєпредвидзене случиц. Кед забудзем трецу строфу, предлужим зоз нову шпиванку, а на наступу то так нє мож. Мено бенда „Пицикато” рушело праве зоз Дома култури, точнєйше од Чаму, хтори за дацо цо добре гуторел же то пицикато, та так и нам фоклораше гуторели же граєме – пицикато. Но, у музики пицикато то способ граня, „тарганє” струнох з пальцами на смикових инструментох – толкує вон.

 

(Опатрене 526 раз, нєшка 1)