На грозну уж докторовал

автор а. медєши 18. септембер 2021

Якима Чизмара зоз Руского Керестура, нащивели зме пре два причини. Насампредз прето же його винова лоза у совершеним стану, як би ше гварело, „под конац”, а педантносц приписує свойому фаху тишлїра, односно столара, хтори цали живот од нього вимагал точносц и прецизносц. Друга причина тота же Яким Чизмар у своїм 88-им року, та би шлєбодно погло повесц же вон найстарши продукователь, найсмачнєйшого грозна у Руским Керестуре, а можебуц и ширше. 

Приповедка почина давного 1994. року кед Яким пошол до пензиї и свойо пензионерски днї одлучел хасновито препровадзовац.

– Кед сом 1994. року пошол до пензиї, понеже нє маме жеми, а сцел сом ше зоз дащим занїмац, мац даяки гоби, одлучел сом ше пошвециц овоцарству. Шицко почало кед ми Владо Салонтаї, хтори теди робел у польопривредней апатики на Вельким шоре, понукнул грозна, а вон вельо сотрудзовал зоз Силвом Козаром, хтори бул Українєц и хтори робел у ПК „1. Май” як фаховец за овоцарство. Принєсол ми теди три файти лози, а кед после даякого часу пришол до нас, и кед видзел же ми лоза розцагнута по жеми, гварел – „так грозна нє будзеш мац!” – здогадує ше Яким, и од теди пестованє грозна похопює озбильно, велї би поведли, аж пребарз озбильно.

ПЕДАНТНО ВОДЗИ РАХУНКА О ЛОЗИ, ЛЇСЦУ И ПЛОДОХ

Яким од Салонтая з початку учел о основних стварох коло допатраня лози, алє нє знал же ю треба и гноїц и пирскац. Куповал фахово часописи о тим, та ше так учел о рижних препаратох хтори треба хасновац. О шицким водзел рахунку, як гвари, „яґод даяки професорˮ, а тей педантносци ше притримує и нєшка.

– Шицкей лози цо ту єст, за кажди єй ластар знам кеди и цо з нїм треба робиц. Сам виберам препарати за пирсканє, о шицким барз водзим рахунку. Кеди єй треба води, хлївского гною, кеди треба желєза, рижни витамини… Шицки датуми и нариси о лози ми зазначени. Кед раз пришол єден паноцец зоз Шведскей до нас, понеже и мой син паноцец у Паризу, нє могол ше начудовац яке шицко „барз точне ”, а я му гварим „нє лєм „барз точне” алє и под водну меру и под винклу.ˮ – франтує дакедишнї тишлїр Яким Чизмар.

МА 28 ФАЙТИ

З початку Чизмарово лозу посадзели лєм до преднього двора, а познєйше ю преширели. Тераз маю 28 файти, а як гвари Яким, файти ма зоз цалого швета. Но, окреме ше цеши у файти Нехелескол чийо ґиризди можу нарснуц и до нєвироятних 90 центох.

– Ище ше нє случело же би мой син пришол зоз Паризу, а же би ми нє принєсол даяку саднїцу лози. Мам 28 файти, нє знам им шицким анї мена, а мам их и зоз иножемства и зоз других континентох, як поведзме зоз Африки. Наприклад, файта хтора ше вола Нехелескол, може досцигнуц ґиризди вельки и до 90 центи. Нашо ґиризди тей файти мали коло 70 центи, алє тота файта баржей за украс, нє тельо за єдзенє – гербно визначує Яким.

ПОДЛИ РОК ЗА ГРОЗНО

Тот рок за грозно, по словох нашого собешеднїка, барз подли, найвироятнєйше пре жимну яр, хтора длуго тирвала и пре нагли „скокиˮ температурох. Скорей ше, як гвари, овоц менєй допатрало, а вецей родзела.  

– Зоз грозном робим уж 27 роки и анї єден рок нє бул таки подли як тот. Грозно нє сце дозрец, алє гнїє. На єдним чокоту єдна ґиризда ше зродзела. Вельки горучави го уварели. Ище нє дозрело, а пофришко пришли нїзки температури. Температури ше часто зменьовали, раз цепло, раз жимно, а лоза таке нє сце. Но, проблем и тот же нє шицки 28 файти сцу буц на таким поднєбю. Прето мам и таки файти цо маю вельки бобки, вельки и красни ґиризди, а мам и таки хторим лїсца полиловели и препадли. Єдней файти нє одвитує жем, другей температура. Но важне и место дзе посадзена лоза, бо наша под стреху, та пол ґиризди у хладку, а друга половка на слунку. Кед є под стреху, предносц у тим же є защицена од витру и ляду, а тиж и ми маме хладку од нєй, алє за грозно лєпше кед є на слунку. Лоза сце буц цали дзень на слунку – толкує Яким и здогадує ше же овоц скорей нє мушело тельо допатрац.

– Скорей нє було так. Нє мушело ше тельо гноїц. Мой оцец мал даскельо домашнї файти, хтори лєгко дозревали, було их вельо и нє вимагали тельо допатраня. Були одпорнєйши. Яблука зме тиж мали як блата – гвари вон.

У ОБИСЦУ ТРЕБА МАЦ З КАЖДЕЙ ОВОЦИ ПО ДАКУС

Маю Чизмарово и яблука, вельки и смачни, и даскельо грушки. Но, поставя ше питанє, цо робя зоз овоцу, окреме з грозном, понеже єй маю вельо за себе, а нєдосц за предай на велько. 

– Потераз зме грозна мали лєм за себе, а пред двома роками зме го одлучели понукнуц до дутяну. Предали зме го по 80 динари за килу. Грозно було барз фине, мало целово-били бобки. То була млада лоза и барз добре зродзела. За тото цо зме предали грозно, достали зме коло 5500 динари. Но то мнє було мало з оглядом на тото кельо сом дал за препарати, гної, прикарму… а ту и моя робота кажди дзень од яри до жими. Кажди дзень мушим прейсц коло лози голєм два раз. Так же предац нє вредзи, та волїм вец давац задармо най людзе єдза. Мойо думанє же у обисцу треба тримац лєм з каждей овоци по кус, тельо лєм кельо мож поєсц – заключує Яким.

Чизмаровим зме пожадали ище вельо родни роки за грозно, а бачикови Якимови же би цо длужей очувал виталносц, як физичну так и менталну, понеже просто нєвироятне з яким еланом и розположеньом окончує свою роботу, з оглядом на датуми у його особних документох.

(Опатрене 157 раз, нєшка 1)