На далєки восток по лекциї з духовносци

автор Андреа МЕДЄШИ 25. юлий 2021

За Єлену Ачански, могло би ше повесц же є предходнїк велїх идейох и нєконвенционалних животних стилох хтори нєшка вшадзи у швеце таки популарни. Од диґиталного номадства, писаня блоґа о путованю, виучованю йоґи, медитациї, чи ґонґу, сущносци психолоґиї, духовносци, розвиваню цела и розуму, та по, з часу на час, виходзеню зоз „матриксаˮ. Єй авантуристични дух и провадзенє власних алтернативних страсцох, одведли ю на Далєки востох же би пренашла одвити на власни дилеми, а врацела ше богатша за єдно огромне животне искуство.

Єлена Ачански 2003. року дипломовала на ґрупи за  анґлийски язик и литературу на Филозофским факултету у Новим Садзе, после єдного рока почала робиц у „НИС”-у як прекладатель, там робела пейц роки, а потим пожадала одпутовац на восток. После виглєдованя дестинацийох, вибор спаднул на Непал, после хторого вецей нїч нє було исте.

– Вше ме прицаговал Далєки восток. Учела сом японски, аикидо, карате, медитациї… Шицко ми то було досц познате прейґ кнїжкох хтори сом читала – започина Єлена о своїм богатим номадским живоце.

До Непалу, теди 2008. року, Єлена пошла преподавац анґлийски язик будистичним монахом, прейґ нєвладовей орґанизациї, а з оглядом же пошла сама, як 29-рочна дзивка, за одход до Непалу Єлена до куфра найвецей „спаковалаˮ шмелосци.

– У тедишнї час на интернету нє було тельо податки о путованьох як тераз, та шицко було вельо ризичнєйше. Но, я ше нє бала. Жаданє же бим пошла було моцнєйше як страхи – гвари Єлена и приповеда далєй:

– Кед сом сцигла до Непалу, дочекал ме єден локални чловек и єдна Италиянка. Шедла сом з нїма до джипа, зоз подполним довирийом. За змесценя и рижни трошки дала сом им 400 долари за єден мешац, кельо сом остала, и за тот час обиходзела сом рижни места. Но, кед сом ше о мешац врацела до Сербиї, цошка у мнє преробело. Теди ше „НИС” приватизовал, на роботи була досц чежка атмосфера, та сом одлучела же дам задзекованє и же започнєм иншаки стил живота як потеди – приповеда Єлена.

ПИОНИР ДИҐИТАЛНОГО НОМАДСТВА

Понеже свою роботу прекладателя Єлена нє мушела робиц з дому, похопела же би єй нова „канцеларияˮ могла буц „цали шветˮ. После посиланя мейлох же би волонтирала на Тайланду або у Индонезиї, на концу закончела на Балию.

– Шейсц мешаци док сом волонтирала у оводи, була сом змесцена у єдней дзивки хтору сом потеди нє познала. После трох мешацох тота овода ше заварла, а я у Азиї остала ище 9 роки. Робела сом як прекладатель и путовала на релациї Бали–Тайланд–Индия–Непал – гвари вона.

На Балию Єлена остала 6 мешаци, и ту ше перши раз упознала зоз рижнима модалитетами йоґи, хтори нєшка шицким доступни. Потим пошла знова до Непалу, до Катмандуу, до будистичного манастиру у хторим єден мешац слухала преподаваня о будизму.

– Були зме змесцени у єдней часци манастиру, а правило було же нє шмеш мац анї телефон, анї компютер при себе, же би ци нє одцаговали повагу. Но, я ше знашла за телефон тельо лєм же бим ше явела моїм,  же би од бриґованя нє ошалєли – у франти приповеда Єлена и предлужує нас водзиц на юго-заход Индиї.

– После Катмандуу, одпутовала сом на Ґоу, дзе єст барз вельо туристох зоз заходу. Потим сом рушела южно од Ґои, до держави Керали, дзе було даскельо ашрами. Ишла сом сама, на гайзибану и автобусу, драга тирвала 36 годзини, и нє знам анї сама як сом сцигла по тот город. Знала сом цо ше може случиц, алє сом робела на тим же бим остала присутна и отворена ґу людзом – здогадує ше Єлена и предлужує о своїх шмелих подвигох.

– Свидома сом же то бул вельки ризик. Ти уходзиш до автобусу на 4 рано, гуториш вожачови дзе маш зисц, алє тото место нє остатнє, лєгко вожач може забуц же ци ма стануц, и предлужиц далєй. А ґу тому ши и єдина жена у полним автобусу Индийцох. На тото шицко, треба и же биш ше опущела, бо ше треба виспац, шицки ствари при це, а ризик вше постої. Но, я поведзме вше зоз собу мала интересантни єдзеня зоз других жемох. Дакус их понукнєш з тим єдзеньом и на тот способ их „припитомишˮ, придобиєш, вецей ши нє оддвоєна од нїх. Нє треба ше бац. Приповедаш з нїма, алє зоз дозу дистанци и вец на це патра як на туристу, та ше аж и остараю о це – прешвечує нас Єлена.

– На концу, кед зме сцигли по тото место дзе сом мала зисц, такой путнїки скочели ґу вожачови най станє, вишли зо мну вонка найсц ми такси, помогли ми коло стварох, понеже то було на автодраги, и потолковали чловекови хтори ме мал одвесц дзе треба, най ме зохаби… Шедла сом з нєпознатим чловеком до авта и вон ме одвезол на автобуску станїцу. Анї у єдним моменту сом нє була парализована од страху. Мушиш остац присутни и зоз тим становиском же шицко будзе у шоре, а нє подумовац на найгорше – гвари наша шмела собешеднїца.

У Керали Єлена остала 3 тижнї, учиц у ашраму о шивананда йоґи и обиходзиц южни часци Индиї. Потим пошла на Тайланд, до городу Чиянґ Май дзе ше повязала зоз йоґи заєднїцу и дзе упознала учителя чи ґонґ филозофиї, хтора ше єй так попачела же єй ученю познєйше пошвецела два роки. После даякого часу, знова ушлїдзело путованє до Индиї же би цо вецей научела о медитациї, а потим з истим цильом Єлена одходзи до сиверней Индиї, до городу Меклод Ґандж, дзе жиє велька заєднїца Тибетанцох хтори вигнати зоз Тибету, як и сам Далай Лама хторому ту направени нови дом. Як гвари, у каждей держави дзе ше затрима длужей, пробує научиц и язик, а од шицких найвекше виволанє єй бул тайландски, понеже є тонски язик и за ньго потребни одлични слух. Од шицких жемох у хторих була, кажда на ню охабела окремни упечаток, медзитим Бали и Индия єй були як дом, зоз окремну енерґию.

– Нє можем видвоїц єдну жем, бо сом од каждей достала тото цо ми требало. Но, Индия це заш лєм „робиˮ на якиш чудни способ. Там ше даєдним людзом случую и неґативни ствари, алє нє пре Индию, алє прето же вони уж у себе маю цошка цо виходзи з нїх. У тим смислу Индия иншака. Бали ма исто вельки ступень манифестациї. Нє як Индия, алє тиж є потентни. Бали ма вецей женску енерґию. Нєпреривно за богох правя рижни дарунки, на Балию прекрасни пахи, квеце, алє єст вельо билей и чарней маґиї. Мож видзиц людзох або аж и пси зоз хторима цошка нє у шоре. Алє їм то нормалне видзиц таке. Як кед дахто ма ґрипу. Пойду до исцилїтеля и вец су ОК – приповеда Єлена.

ЯК ЗАРЮЄШ ТАК ПРИЦАГУЄШ

Велї ше боя пойсц до Индиї. Гваря, треба ше добре порихтац, и ментално и физично, алє и емотивно и духовно. Бо Индия „розрушаˮ каждого и розбиє шицки нашо осторожно зложени и розвити концепти.

– Цело ше у Индиї нє може „депрограмовацˮ за єден мешац. Треба остац длужей. Я аж после 6 мешацох чувствовала же сом ше „депрограмовала”. Кед пойдзеш на даяки будистични курс, або до ашраму, дакус ше збунїш кед ци потолкую даяки ствари о хторих ти нїґда потеди нє роздумовал на тот способ, и кед похопиш же то исто так правда як и тоти прешвеченя хтори ши потеди мал роками. У єдним моменту дожиєш благи „нервни сломˮ, бо похопиш же ши живот вибудовал на дачим цо илузия. Тоту збунєтосц мож претолмачиц як траценє идентитету. Потим ше „депрограмуєш” од шицкого и маш нагоду свидомо правиц нови „програмиˮ. Будуєш свойо нови вредносци, вибераш цо сцеш, цо у складзе з тобу. Но, ту проблем може настац кед ознова почнєш функционовац у „нормалнимˮ швеце, понеже ше зоз тима освидоменима стварами барз чежко прилагодзиц. Людзе ше теди изолую, роздвоя од фамелиї, приятельох, бо их вони нє розумя. Кед сом у тих 9 рокох накрадко приходзела до Сербиї, було ми чежко, бо сом мала „осудзуюциˮ розум, о тим яки людзе були нєсвидоми. Тот розум найопаснєйши, бо нєпреривно маш чувство же ти цошка висше, ти знаш цошка цо други нє, сцеш их освидомиц, виратовац, а вони то нє сцу и так ше оддалюєш од нїх. Медзитим, кед сом ше врацела 2018. року, одлучела сом же останєм ту, у Сербиї, бо сом похопела же я нє ту же бим дакого пременєла, або же бим судзела дакому пре тото яки є, як ше справує, або цо патри на телевизиї… Треба прилапиц и себе и других таких яки су, нє осудзовац их, алє жиц у складзе зоз собу – заключує Єлена.

НУКАШНЇ УНИВЕРЗУМ

Кед сом пошла до Индиї, велїм людзом то було чудне. Думали же сцем пойсц прето же ми ту подло, або же сцекам од дачого. Мала сом и добру роботу, финансийно сом була нєзависна, нє мала сом нїяки розчарованя. Медзитим, мнє вше интересовала психолоґия и тренинґ розуму. Шицки тоти места хтори сом нащивела, природа, култура, єдзенє… шицко то барз красне, алє то лєм материялни ствари. Достанєш надраженя и сензациї, алє тото цо уствари мойо найвекше богатство з тих путованьох, то тот нукашнї универзум хтори нєпреривно рошнє и розвива ше.

(Опатрене 256 раз, нєшка 1)