НЄМИРИ ПРЕБУДЗЕЛИ ПАТРИОТИЗЕМ

автор бас 25. май 2016

Оля Ґнип до Києва пошла пред штернац роками закончиц студиї на Националней академиї уметносци и архитектури. Пошвидко  достала роботу у своїм фаху на Криму дзе ше и преселєла. Почала робиц на будованю велькей и комплексней резиденциї, у чим сотрудзовала зоз велїма иножемнима фирмами и збогацовала свойо професийне искуство. А вец ше шицко обрацело…

По законченю штреднєй уметнїцкей школи у Новим Садзе, Оля барз жадала предлужиц студиї у України. Дзекуюци Союзу Руснацох  Українцох Сербиї, жаданє єй витворене и оможлївени одход до  Києва. После пририхтуюцого року на хторим учела українски язик и предмети з архитектури, уписала жадани факултет и напрям. Пред шейсцома роками достала фахову приготовку – маґистер архитектури и проєктованя. Роботу нашла о рок у сербскей фирми на Криму, хтора ше  занїмала зоз проєкт-менаджментом.

– Таку роботу сом могла лєм пожадац. Нєдалєко од  моря и горох, будовали зме вельки приватни комплекс зоз резиденцию, а коло нєй базени и сауну, водопади, простор за геликоптери… – гвари Оля.

После трох рокох идеалних условийох за роботу и живот о хторих ше старала фирма, порядней плаци и места за пребуванє на побрежю моря, нараз ше шицко пообрацало. Теди, 2014. року, Русия анексовала Крим. По конєц рока на Криму тирвалo адаптованє и потамаль ше шицки документи мушело преложиц на русийски язик. Нови реформи спомалшели роботу, даєдни фирми ше поцагли, бо им ше вецей нє виплацело робиц, а други заш пре уводзенє санкцийох. Українски теве-канали и мобилни операторе були претаргнути, престала робиц банковна система…  З єдним словом – настала економска блокада и озбильни проблеми зоз горивом, ценами и курсом иножемней валути. Медзи Україну и Кримом бул претаргнути транспорт гайзибанох и автобусох, а аеродроми престали  робиц на медзинародних линийох.

– Инвеститор престал виплацовац плаци и було очиглядне же наша фирма нє годна ище длуго робиц. Даєдни колеґове одпущени. З дня на дзень ситуация була вше напартейша, нє лєм у материялним смислу, пре барз зменшани плаци, алє и психично. Фирма нам нє дошлєбодзовала хасновац рочни одпочивок, було чежко робиц и чувствовац ше безпечно у каждим смислу. Супруг и я ше нашли у цудзим и нєодвитуюцим штредку – приповеда Оля.

На початку 2015. року, после вицеку документох за леґалну роботу, Оля ше зоз своїм супругом врацела до Києва.

olja gnip 2

РЕВОЛУЦИЯ  ДОСТОЇНСТВА

– Пре шицко цо ше теди случовало у України, гражданє постали повязанши, орґанизованши и зложнєйши. Волонтере орґанизовали кухню, медицински пункт и штаби одпору, а пожива, напой, огрива, жимске облєчиво и лїки сциговали зоз шицких крайох України. Майдан постал каждодньова часц живота велїх Українцох, и  праве теди ше подзвигла самосвидомосц при лоюдзох. Отворено критиковали власц, вєдно ше борели за свойо права, помагали єдни другим у нєщесцу як нїґда по теди. По фебруар 2014. року у Києве и других варошох України, случели ше велї страшни подїї. Тедишня власц применєла репресию процив людских правох, а мирни демонстрациї на Майданє преросли до масових кирвавих зраженьох и вельких людских жертвох. Нємири ше преширели до восточних часцох, на гранїцу зоз Русию, зоз чию помоцу настала нєоглашена война котра ище вше тирва. А под час войни, кажде „бави” свою улогу. Дахто орґанизує гуманитарни концерти за помоц вибеженцом цо остали без обисца, и вояком котри морално и физично страдали. Дахто воює, дахто гинє, а дахто на тим шицким зарабя – гвари Ґнипова.

ЗА МЕНЄЙ ТРЕБА ВЕЦЕЙ

Понеже українска национална валута, гривня, девалвовала и досц є обезвредзена, Оля приповеда же условия за живот постали барз чежки. За мали плаци и пензиї векшина гражданох себе може обезпечиц лєм найосновнєйше. У остатнїм чаше, окрем продуктох з увозу, барз подрагшели и комунални услуги, пожива и други средства потребни за живот. На пияцу мож обачиц пензионерох же купую овоц и желєняву на фалат, а меса по 200 ґрами.

– Цени скочели на домашнї и продукти з увозу. Медзитим, зявела ше патриотична инициятива гражданох котра почали куповац националне, цо прешлих рокох ридко хто робел свидомо. Русийски продукти Українци углавном бойкотую. Просекова плаца у України коло 150 евра, а пензия дупло менша. Менєй ше путує до иножемства, а дутяни з половну робу поставаю вше нащивенши. Млади ше часто одлучую за роботу у других жемох и одходза до Польскей, Австриї, Нємецкей, Италиї и индзей – толкує Оля.

Велї держави мали подобни, та и горши реформи, и наша собешеднїца вери же пременки наступя нє лєм док власц надвлада корупцию, алє и док буду применєни нови социялно-економски мири, та други закони, и док кажди чловек почнє меняц себе и свойо околїско. Ґнипова прешвечена же Україна ма перспективу, бо є богата з природнима ресурсами, и прето трима же барз важни мир и стабилна политична ситуация.

ВШЕ ПОПУЛАРНЄЙШИ ФРИЛАНСЕРИЗЕМ

Пре политичну кризу, войну и корупцию, хтори ище вше нєзагартушени, реформи ше у бирократичней державней барз помали применюю. Мали и штреднї бизнис у критичним стану, бо куповна моц слаба, а порциї вельки. Велї приватнїки препадаю, места у державних установох ше утаргую, и  людзе оставаю без роботи. У держави єст вельо интерно розселєних зоз зони конфликту и преселєнцох зоз Криму. Вони примушени прилапйовац гоч яку роботу, а поднїмателє таке часто злохасную. Як велї, так и Оля и єй супруг ознова ше нашли на початку. Припознаваю же чежко найсц роботу з  таку плацу хтора годна подмириц пристойни живот. Прето, док  глєдаю роботу, обидвойо ше источашнє усовершую у своїм фаху,  нових програмох на комютеру.

– Приємно сом нєсподзивана же ше у України людзе и далєй едукую. Уча язики, бизнис лекциї и закончую курси котри маю перспективу у ЕУ. Кед слово о моєй обласци, обачуєм же ше вельо менєй будує як скорей. Єден час сом робела за фирму котра проєктує на основи принципох орґанскей архитектури. Понеже нє мала вельо роботи,  з часу на час ме анґажовали. Векшина моїх колеґох робя як фриленсере, односно, за вецей фирми. На интернет-сайтох находза роботу нє лєм у України, а роботу окончую з дому, гвари Оля.  На сайтох за фрилансерох мож найсц роботу за велї профили. Найглєданши дизайнере, проґрамере, алє и новинаре, архитекти и ґрафичаре. Мож заробиц вецей од просековей плаци, и нє трациц час по роботу и назад дому.

НЄШКА ИНШАК РОЗДУМУЮ

4

Оля у плєбодним чаше малює (акварел „Українєц”)

Ище як студент, Оля жила у студентским доме и велї ше єй теди випитовали же о чим роздумую млади у Сербиї.  З другого боку, була приємно нєсподзивана же українска младеж, гоч нє богата, безбрижна, шлєбодна у своїх думкох, активна у саморозвиваню и нє обтерхована зоз проблемами одроснутих. Вони теди нє розумели  чом Ольова ґенерация у Сербиї тельо роздумує о социялно-политичних темох. Медзитим, остатнї роки и млади у України  часто бешедую о своєй держави и єй гранїцох, о пременкох, о войни и миру, о достоїнству… Ситуация ше цалком пременєла, а Олї мило же є шведок того часу кед ше при  младих людзох у України пребудзел патриотизем, свидомосц и сочувствиє за согражданох, любов ґу свойому язику и держави.

(Опатрене 161 раз, нєшка 1)