Нє дайме достоїнство чловека

автор м. горняк кухар 28. фебруар 2020

– Злоба ше намага знїщиц достоїнство чловека хторе Бог усадзел до людскей природи, алє наздаваме ше же добро и любов надвладаю зло и же победза Божо плани за людски швет – гварел наш епарх кир Георгий Джуджар.

Маме Святе писмо на руским язику, алє у нєподзековним контексту за читанє и розуменє, бо ше пропаґує же ше важнєйше „знайсц” и вибориц процив другого, як бориц ше процив своїх слабосцох, любиц и пребачовац. Патрено ище ширше, обачлїве же цивилизация у остатнїх лєм даскелїх деценийох фантастично технїчно напредовала, алє источасно нєт досц людскосци и любови за хтору ше заклада найтиражнєйша и найпрекладанша кнїжка на швеце – Библия.
Добитнїк тогорочного Оскара за найлєпшого главного глумца Гоакин Финикс, хтори ґлумел контраверзну улогу ”Джокера”, з тей нагоди гварел:
– Виновати зме же зме превжали еґоистични попатрунок на швет. Боїме ше пременїц сами себе, бо думаме же прето дацо жертвуєме. Алє людзе можу мац мрию, можу буц кретативни и ґениялни. Верим же кед любиме и кед зме милосердни, можеме створиц добри пременки за шицких. Найлєпши зме кед помагаме єдни другим и кед водзиме єдни других на драги викупеня и спашеня – наглашел Финикс, цо медиї пренєсли по цалим швеце.
У єдней анкети медзи науковцами Зєдинєних Америцких Державох пред даскельома децениями, значи теди кед утвердзени фундаменти за тот фантастични технїчни розвой, на питанє же чи веря же єст Бога, 40 одсто науковцох одвитовали же гей, 40 одсто одвитовали же нє веря до Бога и 20 одсто же нє знаю.

ВАЖНЕ ТОТО ЖЕ ЧИ ВЕРИМЕ
ДО БОГА, ЧИ НЄ

Важне то як вериме, чи єст Бога и яки є, чи го нєт, бо свидомосц о тим питаню може одредзовац, а менєй-вецей директно и индиректно и одредзує як будземе патриц на швет, других людзох и на себе. У одредзених случайох пресудзує и чи дахто будзе жиц, чи нє.
– Злоба ше намага знїщиц достоїнство чловека хторе Бог усадзел до людскей природи, алє наздаваме ше же добро и любов надвладаю зло и же победза Божо плани за людски швет – гварел на початку того року наш епарх кир Георгий Джуджар.
По його словох, Бог сиґурно запровадзи свойо плани, алє од конкретного чловека, од нас завиши чи будземе зоз нїм у шветлє и благодати, чи останєме у цмоти и мукох.
Православни священїк зоз Чикаґу у ЗАД протоєрей ставрофор проф. др Милош Весин бешедуюци концом прешлого року на тему „Страцени библийни ум” гварел же зме библийни ум мали ище од святих Кирила и Методия (у 9. вику, кед Церква ище нє була подзелєна).
– Библийна порука дошла до народу на тих просторох и до манастирох пред велїма виками. Наприклад, у єдней народней писнї ше гвари „Сину, нє бешедуй фалшиво, анї по оцови, анї по бачикох, алє по правди Бога правдивого”.
Маме и приклад Олимпияди Пупин, мацери познатого науковца Михайла у ЗАД, хтора була нєписмена, алє заш лєм знала ского цали Псалтир напамят, и хтора зоз библийнима цитатами значно уплївовала на наукови ум Михайла Пупина – визначел др Весин.

Як гварел о. Милош Весин, мац библийни ум, то значи, насампредз, модлїц ше, а потим и знац повязовац Стари и Нови завит.
Медзитим, нєшка велїм литературни досяг то поруки на Фейсбуку. Стари Израїлци ше дакеди кланяли златному целєцу, а Серби нєшка каждому позлаценому курчецу, з нїма ґаздую мобилни телефони и занїмаю ше зоз поверховима стварами.

БЕШЕДА ЖИВОГО ГОСПОДА
ЖИВОМУ ЧЛОВЕКОВИ

По думаню епископа бачкого др Иринея, аж и у теолоґиї нєшка єст тенденциї же би ше вигнало библийни ум.
– И у теолоґиї єст намаганя же би ше Святе писмо нє похопйовало як живу бешеду Бога чловекови. Таки людзе Святе писмо толкую през историю, язичну анализу, археолоґию и подобне, а занєдзбує ше бешеду живого Бога живому чловекови – потолковал епископ бачки др Ириней.

ФУНКЦИОНАЛНА
(НЄ)ПИСМЕНОСЦ

Як знаме и як дознаваме же цо вредзи, хто и цо вредне у живоце? Зоз самого питаня видно же то процес, а завиши од того же зме биолоґийни єства, социялни, психолоґийни и духовни єства, зоз барз зложенима медзисобнима уплївами. То значи же нєт фахови, лєбо наукови рецепт, алґоритем, по хторим будземе исц и сиґурно дойдземе до цилю.
У християнстве ше гвари же треба исц ґу Богови, алє сами то нє знаме и нє можеме, треба нам помоц Божа. Треба ше модлїц.
Ученє, глєданє цильох и блуканє у живоце почина ище у дзецинстве. У фебруаре того року у медийох обявене же резултати ПИСА тестираня поражуюци и же функционално нєписмена скоро половка наших петнацрочних школярох. У ПИСА тестираню ше преценює знанє хторе повязане з реалнима животнима ситуациями и схопносци и порихтаносц за будуце участвованє у дружтве одроснутих.
Компетентни особи преценєли же то ефект заоставаня ище у основней школи. Обачене и же школяре у Сербиї вецей виоставаю зоз годзинох и пожня, як їх парняки у жемох ОЕЦД.
– Вецей нє досц преношиц знанє у школох, алє наставнїки муша унапрямиц школярох як треба розвивац критицке думанє – прекоментаровала ПИСА анализаторка Мария Виденович.
Кед же сцеме розвивац критицке думанє, вец треба роздумовац и о тим же як одвитовац на питанє цо циль розвою чловека (хтори на концу умера), цо смисел живота, на цо и на кого ше опрец кед нєт людскей помоци и розуменя… Иншак достанєме тото цо уж з добрей часци и маме – културу купованя, велїчаня богатих, младих, здравих, моцних и красних, а гевти други менєй-вецей на марґинох.
У пракси то значи же дзеци у школи лєгко нападню и „заджубу” слабшого и нєатрактивного парняка, же ше за худобнєйшого чловека пове же є нєспособни, а мало кому бриґа кельо є чесни, лєбо кельо ше стараме о старших людзох… 

ЗАНЇМАНЄ З ПОВЕРХОВИМА ИНФОРМАЦИЯМИ

Ми, а окреме младши, нє лєм же нє знаме и нє почитуєме вредносц Святого писма, алє обачене и опадованє общого образованя и информованосци и їх заменьованє з поверховима, краткотирвацима и нєвреднима информациями.
Компетентни фаховци спозорюю же масовне хаснованє кратких СМС порукох на мобилних телефонох и специфичне комуникованє на дружтвених мрежох, доведли комуникованє до крайнїх гранїцох.
Нє лєм же охудобнєни язик, алє зменшана и способносц виражованя власних думкох, хтори поставаю тиж єдноставнєйши и поверховши.
Єдно виглєдованє пред даскелїма роками у розвитим заходзе, указало же язик на дружтвених мрежох завиши од полу, возросту и прикметох особи. Наприклад, неуротични особи вельо частейше хасную слова „мука ми” и „депресивне”, хлопи баржей хасную „моя”, як цо жени „мой”, а адолесценти вельо частейше „хаха”, „хехе”, :р, „лол” и так далєй.

ТАРҐОВЦИ ЗНАЮ ЖЕ НАМ ТРЕБА ЛЮБОВ

Кед же ми нє знаме, свидомо чи нєсвидомо, же кажди чловек ма душу и шерцо и же нам треба любов (чия сущносц найлєпше указана у найтиражнєйшей  кнїжки, у Библиї) – добри тарґовци то знаю.
У авзлоґу єдней новосадскей кнїжкарнї у центре, хтора ше уж роками нє поносує же им нє идзе предаванє, мож видзиц виложену робу у знаку шерцох и написох „Любим це”, „Шицко цо ци треба то любов”, „Любов найкрасша”, „Освой шерцо милей особи”, „Мелем за душу”…

(Опатрене 114 раз, нєшка 1)