Нє сказка є, то живот

автор с. фейса 21. марец 2021

Думала же свойо место найдзе у модней индустриї. Так почало, алє ше пошвидко указало же живот перши скравал тото цо вон сцел. З Нового Саду пошла до Нємецкей, з Нємецкей до Америки. Нєшка є успишна дїловна жена на чолє власней компаниї, супруга и мац трох синох. Тих дньох пришла нащивиц найблїзших.

Одкеди робим, нїґда сом ше швидше нє порадзела з даским же кеди будзе мац часу за розгварку за новини. До прешлей стреди. После двох порукох, о годзину сом стала на удзверйох.

– Я Ксения – гвари вона, и такой почина бешеду же ту дзе зме тераз, на Сайлову у Новим Садзе, була дакеди бабова хижа, а тераз ту жиє єй брат з фамелию, и мац, хтора раз ту, а раз при нїх у Америки.

По чистей и точней бешеди нїхто би нє подумал же Ксения уж велї роки длужей там як ту, а ту пришла на кратко, покончиц тото цо прейґ океану нє мож и, гвари, напоїц душу. Бо, накадзи одхилї фиронґу, видно цали край у хторим ше дакеди зоз сушедовима дзецми бавела на джмурки. А було их тельо же их нє мож було швидко почитац, алє анї угнац нука.

– Ту зме жили, мой оцец Петро Радич, мац Хелена, дакеди Надьова, а Керестурци би додали – Сарачова, старши брат Ненад и я. З оцом по сербски, з мацеру по руски, одвше так було, а одходзели зме и до Босни, до оцових, и до Керестура, и до Коцура, до мацерових найблїзших. Нє могла сом дочекац лєтни розпуст и одход на валал, на керестурски базен, а познєйше и до диска. Бул то цали мой швет – приповеда Ксения о одрастаню и вчасней младосци, о школских обовязкох у школи на Детелинари хтори вше з лєгкосцу звладала, о таланту за ґлуму, главней улоги у єдней дзецинскей представи, о любови ґу уметносци и жаданю уписац ше до стреднєй уметнїцкей школи.

– Мац ми була шивачка, вше скравала и дацо шила, вироятно з таку любову хтору сом анї нє обачовала, а знала сом одмалючка же сцем буц модна креаторка – предлужує наша собешеднїца о снох, теди младей, праве законченей школярки осмей класи, хторей було лєгко ше уписац на тото цо сцела. Школованє прервала война на бувших просторох тедишнєй держави Югославиї.

ОДХОД…

Оцец Пера теди одлучел ше приявиц там дзе дудняло и през дзень и през ноц, з ясним цильом – син, хтори праве з войска пришол, мал остац дома и нїхто го до войни нє шме гнац… Од страхотох и нєизвесней будучносци мац Хелена вжала свою дзивку за руку и з куфром ше вибрали до швета. Мирнєйше спала аж кед ше з дзивку становела у власней шестри у Нємецкей. Ксения ше нє одмагала.

– Прилапела сом же так муши буц, купела словнїк и почала сом учиц язик. Пошвидко сом почала студирац релиґийну филозофию и була щешлїва же гоч сом нє задоволєла мой креативни бок, духовни ме ище як заинтересовал. У тим ми помогла Саєнтолошка церква, гоч вона анї нє церква у тим смислу як, поведзме, грекокатолїцка або православна… Можеце буц гоч котрей вири, а сущне помогнуц людзом, любиц людзох и цо баржей розвиц людски потенциял, з єдним словом – спознац самого себе… Добре сом ше чувствовала, учела, та аж и напредовала, и о три роки достала можлївосц пойсц до Америки, до Клирвотеру.

Бул 14. фебруар  1995. року кед сом зишла з авиона у Тампи, а вєдно зо мну путовала и моя тета и єй двоме синове. Шедзела сом у авту и док вожач гонєл, я нє могла зняц попатрунок з прекрасного белавистого моря и палмох коло драги. Мнє ше видзело же сом як до раю спущена.

 ЛЄМ ВЕЛЬКА ДЗЕКА И РОБОТА…

Ксения мала лєм 18 и пол роки, и знала же зоз праве звладаним нємецким язиком нє годна предлужиц студиї так як би любела, та и кед слово о роботи. Одлєгчало єй кед єй у америцкей амбасади вдерели штембиль и одобрели визу, и то єй медзи иншим дало нови порив, звладац шицко цо поставене на драги хтору себе зарисовала. Нє занягац науку. Так и було, упартосц и нєпреривна робота на себе, алє и поучованє других на нємєцким и русийским язику, прешвечели ю же нєт тото цо нє мож научиц и звладац кед дзека така велька. Вше любезна, комуникативна  и нашмеяна, попачела ше и єдному Ґватемалцови.

– Естуардо Ґрамахо (Стйуарт по „америцки”) бул инжинєр и робел у спомнутей церкви дзе и я. Мали зме по 20 роки кед зме ше повинчали, а 1999. року ше народзел наш найстарши син Адриан. Теди сом надумала же ше опробуєм и у иншим, та сом ше уписала на студиї за програмованє на компютерох. Робела сом и як учителька, односно помоц, перше у трецей, а вец у другей класи єдней приватней основней школи, и то було наисце драгоцине искуство – предлужує вона.

З роздумованьом же вше треба патриц напредок и буц шмели  научиц и опробовац ше у велїх обласцох, зоз знаньом даскелїх язикох, Ксения закончела велї курси, даєдни и обновела, як тоти вязани за родительство, алє и за комуникацию. Як кед би знала же праве тото „ремесло” потребне за нову роботу у хторей єй компаниї осиґураня дзечнє заплаца же би их повязовала з аґентами осиґураня. Сцела ше опробовац и у обласци менаджмента и маркетинґа, свидома же така робота вимага вельки труд. Посцигла завидни резултати, була на самим верху тей компаниї, док єй супруг теди робел у єдней консултантскей фирми, совитовал и поучовал як треба водзиц  власну фирму.

А фирма у хторей Ксения робела предата, познєйше престала з роботу. Теди Ксения пришла на идею же би ше вєдно зоз супругом одшмелєли и отворели їх власну фирму.

СНИ ШЕ ЗИСЦУЮ…

– Сцела сом же бизме лєпше жили, мали лєпши финансийни бок, а у тей роботи цо сом за других робела, шицко сом знала. Так и мой супруг, хтори знал цо важне же би фирма добре робела и просперовала. Почали зме вєдно робиц, спочатку сами, крочай по крочай, справела сом сайт, глєдали зме клиєнтох… Нєшка то фирма з тринацецерима занятима, и задовольна сом. Бориме ше як знаме и можеме. Було ту вельо нєизвесносци, поготов на початку, було и нєпреспани ноци, алє якош нам ше удало и, ниа, вецей як дзешец роки робиме и розвиваме нашу компанию.

А за тот час народзели ше ище двоме хлапци, Джулиен и Даниел, та требало найсц часу и за нїх. Ускаковали до помоци и Естуардова мац, а  ище и нєшка подпора, помоц и потримовка була мац Хелена. Оцец Петро ше упокоєл ище 2000. року.

За шицко требало сили.

– Нє вше шицко ишло так як подмасцене, було бриґи, як и вшадзи. И у роботи, и медзи нами у малженстве. Нє дали зме ше. Кед зме видзели же зме спадли, ставали зме на ноги, бешедовали, починали ознова… А тота моц, сила хтора нас наганяла, зоднука приходзела. Знали зме цо сцеме. Знали зме же ше сни сами нє сполнюю, же треба дац шицко од себе и запнуц, алє и застановиц ше – гвари на концу Ксения Ґрамахо.

ДЖОН ТРАВОЛТА

– Найвекше шедзиско Саєнтолоґох праве у Клирвотеру и подзековна сом же сом праве там стретла  велїх добрих, та и барз познатих людзох. Джон Траволта бул єден з нїх. Раз пришол и розпитовал ше же чи єст даєден Серб медзи нами, бо ґлумел Серба у єдним филму и сцел правилно вигвариц текст. Станула сом. Познєйше ми послал сценарий, бул прави професионалєц, а цо найважнейше, барз добри чловек. Препоручела сом му мойого пайташа, и вони предлужели з роботу… Поволал нас на вечеру до його дому, и вигосцел.  Дахто би подумал, га, шицко ма, и на авиону злєци най так повем, по власни конк у своєй палати… А вон таки єдноставни, скромни чловек… Озда є прето и таки вельки – гвари Ксения.

 И ТО ВОНА

Робота у индустриї осиґураня и финансийней индустриї нє єдине Ксенийово занїманє.  Вона роби и з нєрухомосцами, видава их, єден час аж  ушорйовала и ентериєр, и гвари же у тей роботи барз ужива. Природна, орґанска козметика обласц за хтору ше однєдавна завжала. Цеши ше же орґански продукти нашли свойо место аж у Аризони.

Ксения и єй супруг зоз своїма роботнїками

(Опатрене 267 раз, нєшка 1)