Нє треба одступац од своїх жаданьох

автор А. Папуґа 21. новембер 2015

[vc_column_text pb_margin_bottom=”no” pb_border_bottom=”no” width=”1/1″ el_position=”first last”]

Ивана Будински зоз Руского Керестура мастер биолоґ и зоолоґ. На докторски студиї ше уписала у октобру 2011. року, и такой почала робиц як виглєдовач сотруднїк на Институту за биолоґийни виглєдованя „Синиша Станкович” у Беоґрадзе.

Интересованє за природни науки указала ище у основней школи, кед першираз була у Еко-кампу на Паличу.

– У тим кампу були мойо перши стретнуца зоз виглєдовацку роботу. Уживала сом, од теди сом знала же док вирошнєм будзем биолоґ. Задумовала сом же будзем як Индияна Джоунс, ходзиц по джунґлох и виглєдовац – здогадує ше Ивана.

У штреднєй школи ше приявела до виглєдовацкей станїци „Петница”. Прияли ю, и одтеди уж три роки и по штири раз до рока ходзела до „Петници” на семинари зоз биолоґиї.

– Дзекуюци „Петници” сом була на теренских виглєдованьох зоз студентами биолоґиї з Беоґраду на гори Беляници, дзе сом ше першираз стретла зоз пергачами. Як сом ше уписала на факултет, поволана сом буц студент сотруднїк на програмох биолоґиї у „Петници”, а на мастер студийох сом раз була и орґанизатор програми – гвари вона.

Як ше уписала на докторски студиї, Будинскова такой почала робиц на Институту за биолоґийни виглєдованя „Синиша Станкович”. Медзитим, нє забула на „Петницу”, тераз є преподавач по поволаню, преподава даскельо раз рочнє, або трима лабораторийни вежби и орґанизує теренски виглєдованя у тей науковей станїци.

Предлужела виглєдовац пергачи. На факултету була член наукового виглєдовацкого дружтва студентох биолоґиї „Йосиф Панчич”, а после другого року основних студийох шейсц тижнї  була на IAESTE роботней пракси на Институту за орнитолоґию у Бирминґему (Анґлия). Ивана вонкашнї сотруднїк Природняцкого музею у Беоґрадзе, єдна є зоз штверих науковцох у держави хтори маю дозволу за лапанє и персценьованє пергачох. Член є Академского спелеолоґийного алпинистичного клубу зоз Беоґраду, та може виглєдовац пещери, и то  єй помага при виучованю пергачох.

– Пергаче строго защицени животинї. Людзе их часто повязую зоз вампирами, алє вони барз нїжни ноцни животинї и вообще су нє опасни. Єст вецей як 1 300 файти у швеце, а лєм єдна файта ше карми зоз креву цицарох. Брем Стокер у роману „Дракула” обєдинєл пергачох, ґрофа Дракулу, хтори бул барз сурови, и людзох хтори пию крев, та так настал мит о вампирох, хтори абсолутно нє точни – прешвечує Ивана.

На Институту є тераз занята на єдним проєкту за виглєдованє ткв. Бе-хромозомох.

– Слово о хромозомох хтори ше зявюю як звишок при даєдних файтох рошлїнох и животиньох. При людзох звичайно звишок гоч хторого хромозома значи хороту, лєбо нєдостаток, одредзени синдром и подобне. Медзитим, при лєсових мишох хтори ми виучуєме ше указало же им звишок Бе-хромозомох помага, вельо су успишнєйши у борби процив паразитох. Мой задаток випитац тото зявенє – толкує Будинскова.

Ивана ходзи на теренски виглєдованя по цалей Сербиї, а источашнє пририхтує докторску дисертацию о пергачох. Виглєдованє, нажаль, мушела претаргнуц на два и пол роки, понеже нє були випоручени потребни хемикалиї за ґенетични анализи, без хторих нє може предлужиц робиц у лабораториї. Потребни материял сцигол, и тих дньох ше планує  врациц до лабораториї и цо скорей закончиц тезу, а хтора перше муши буц публикована як наукова робота, же би могла докторовац.

– Нїґда сом нє побановала же сом вибрала праве тот факултет. Нє вше шицко приходзи на час. Нє треба ше предумовац и одступац од своїх жаданьох, бо лєм так мож посцигнуц успих – закончує Ивана Будински.

[/vc_column_text] [vc_column_text pb_margin_bottom=”no” pb_border_bottom=”no” width=”1/1″ el_position=”first last”]

Мено и презвиско: Ивана Будински

Датум народзеня и место одрастаня: 10. VIII 1987, Руски Керестур

Основна и штредня школа: Основна школа и Ґимназия „Петро Кузмяк”, Руски Керестур

Основни и мастер студиї: Универзитет у Новим Садзе, Природно-математични факултет, Департман за биолоґию и еколоґию, напрям – биолоґия. Дипломовала 2010. року. Мастеровала 2011. року (модул: зоолоґия)

Докторски студиї: Универзитет у Беоґрадзе, Биолоґийни факултет, напрям – еволуцийна биолоґия, на хтори ше уписала у октобру 2011. року

Награди и стипендиї: Стипендия Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою, стипендия Републичней фондациї за розвой наукового и уметнїцкого подмладку, награда Природно-математичного факултета за посцигнути успих, стипендия Фонда за млади таланти „Доситея”

Науково конференциї: VII Симпозиюм о защити красу у Билей Паланки 2011. року, II Симпозиюм популацийней и еволуцийней ґенетики у Беоґрадзе 2012. року, I Симпозиюм еколоґиї и еволуцийней биолоґиї у Истамбулу (Турска) 2014. року, XIII Европски симпозиюм о виглєдованю пергачох у Шибенику (Горватска) 2014. року, VIII Симпозиюм о защити красу у Пироту 2015. року

Роботне место: Виглєдовач сотруднїк на Институту за биолоґийни виглєдованя „Синиша Станкович” у Беоґрадзе, оддзелєнє за ґенетични виглєдованя. Фахови сотруднїк на програмох биолоґиї у виглєдовацкей станїци „Петница” и вонкашнї сотруднїк Природняцкого музею у Беоґрадзе

[/vc_column_text]

(Опатрене 300 раз, нєшка 1)