Нїґда нє позно за даяку активносц

автор В. Дїтко 25. октобер 2015

Ана була скромне мале дзивчатко кед єй живот однял тото цо найволєла – родичох. Єй баба превжала вельку одвичательносц и старосц о унуки хтора себе зарисовала же ше вишколї и посцигнє цошка у своїм живоце. Удало ше єй мац живот таки яки сцела, а одкеди є у пензиї, анґажовала ше и на других польох.

Велїм живот преткани з почежкосцами, а таки бул и живот Ани Коїч, народзеней Папданко, ище теди, кед так повесц, до ньго нє крочела. На два и пол роки остала широта, без оца и мацери хтори концом Другей шветовей войни погинули. Прето ше о нєй старала баба.

ДЗЕЦИНСТВО ПРИ МЛЇНУ

У Беркасове Ана закончела основну школу по руски, дзе ю поучовали Сенка Бесерменї и Ана Ждиняк Кнежевич. Гвари же зоз школских лавкох ма лєм красни памятки. После нїзших класох Основней школи у валалє, ходзела до висших класох до Шиду. Свойо школованє добре памета.

– Наша хижа була у главней улїци нєдалєко од млїну, та я кажди дзень ходзела пешо до школи. Нє було лєгко, алє сом вше сцела буц точна и нїґда сом нє пожнєла. Була сом одлична школярка и  можем повесц же ми швидко прешли штири роки, а вец ше зявела нова спокуса – кадзи далєй? Теди у Шидзе нє була ґиманзия, та сом ше уписала до ґимназиї у Сримскей Митровици – памета Ана и тото же их було лєм три дзивчата у класи.

Кед закончела, уписала ше на стоматолоґию у Беоґрадзе, а 1968. року и дипломовала. Уж у марцу истого року почала робиц як приправнїца, а вец предлужела роботу у общей стоматолоґиї. После штвартого року факултета ше одала, и народзела першого сина Драґана, а познєйше и Милоша.

Ана ше усовершовала у своїм фаху, алє и на хасен пациєнтох, та порушала инициятиву же би ше основало дзецинску стоматолоґийну службу, цо и покончене, а специялизацию предлужела у Новим Садзе, на дзецинскей охрани (превенциї) и стоматолоґиї.

Же би цо вецей школяре мали здрави зуби, Дом здравя иницировал отверанє зубарских ординацийох по школох, та зубарка Ана почала робиц у школскей ординациї ОШ ,,Сримски фронт”.  Там дочекала и пензию до хторей пошла пред дзешец роками.

ВИКРОЧЕЛА ЗОЗ СВОЙОГО ФАХУ

Пред трома роками Ани понукнуте же би ше, як пензионерка, анґажовала до политичного живота. Понеже нїґда пред тим нє була членїца даєдней партиї, а анї у союзу комунистох, гвари же, заш лєм, мушела добре роздумац. Одлучела же ше и у тей обласци опробує и да од себе кельо лєм може, потамаль док годна. Припознава же було хвильки кед єй политика була и терха, алє верела же проблеми з хторима ше зочовала у роботи, вше мож ришиц.

Коїчова одборнїца у СО Шид и предсидателька скупштинского Одбору за нормативни предписаня. Кед ше нєшка после трох рокох огляднє, гвари же здобула одредзене искуство, и нє банує.

РОБОТА И ЧЕСНОСЦ ЛЄМ ДОБРОГО ПРИНЄШУ

Фамелия нашей собешеднїци вязана за медицину. Анов супруг Слободан народзени Беркасовчань, тиж пензионер. Бул ґинеколоґ, а по його драги предлужел и їх син Драґан. Ана ше  цеши же так, но вше ше здогада як хлапцох вєдно зоз супругом унапрямовали.

– У живоце найважнейше буц добри чловек, а вец и буц добри фаховец у своєй роботи. Так сом воспитовала и дзеци, бо думам же лєм то добра животна драга. Нїч нє придзе ,,саме од себе,” алє треба буц роботни и чесни, и вец живот вельо доброго принєше – гвари на концу  наша собешеднїца.

ФАМЕЛИЯ БАРЗ ВАЖНИ СЛУП

Ана Коїч, по походзеню з Беркасова, нє була уключена до културного живота Руснацох, алє руски язик нє забула.

– Найчастейше прейґ медийох дознавам о збуваньох у рускей заєднїци, як и о наших фестивалох – гвари Ана хтора свойо пензионерски днї найчастейше препровадзує з фамелию. Барз ше цеши у своїх штверих унучатох. И Ана и єй супруг найволя кед су з нагоди даякого векшого швета шицки вєдно.

(Опатрене 105 раз, нєшка 1)