Обрациц ше ґу новим жридлом финансованя

автор б. сакач 11. октобер 2019

Спатраюци потерашнї стан у финансованю порядней роботи Националного совиту рускей националней меншини, обачлїви конзервативни приступ ришованю тей файти одвичательносци. То потераз у пракси значело, у першим шоре, операнє на домашнї финансийни жридла з боку републичних и покраїнских институцийох и орґанох локалней самоуправи котри то сполньовали поряднє уж роками. Медзитим, вкупни обсяг витворених средствох стаґнує, або ше зменшує, а потреби и вимоги рошню. Источасно ше критериюми за розподзельованє средствох пооштрую и до конца зужую, цо шицко вєдно приводзи функционованє Националного совиту до прикрей финансийней ситуациї, котра окреме виражена у тим року, бо зме по нєшкайши дзень нє достали розпис финансийного плану, а уж зме у остатнїм кварталу 2019. року!

Понеже цали час сотрудзуєме зоз Координацию националних совитох, евидентни таки нєвигодни финансийни обставини и при других заєднїцох, медзитим, вони ше у такей ситуациї операю на свойо матични держави, рижни файти финансийней помоци и донациї котри им оможлївюю лагоднєйше ришованє вше векших потребох. Наш Совит нє у такей ситуациї, та ше мушиме обрациц на други можлїви жридла финансийох, на иножемни ресурси.

Ту сом препознал вецей можлївосци котри исную, а потераз су нєдосц вихасновани:

Наприклад, у бешеди зоз представнїками рижних амбасадох достал сом информациї о можлївим сотруднїцтве на вецей уровньох, як цо то обласци економиї, култури, образованя и информованя, прето же кажда страна держава ма свойо аґенди котри запровадзує спрам датих обставинох и жада сотруднїцтво. Медзитим, ту нам часто хибя потребни медзидержавни контракти без котрих ше таки сотруднїцтва нє можу цалком витвориц. Длугорочно патраци, то би було праве, квалитетне ришенє, но нажаль, ту потребна обсяжна дипломатска робота котра вимага часу и ресурси зоз котрима ми углавном нє розполагаме.

Цо ше дотика иножемних ресурсох за финасованє и софинансованє, окрем державох, ту зацикавени и мултинационални компаниї як цо то Microsoft, котра понука рижни вигодни програми потримовки и сотруднїцтва котри ше уж часточно и хасную у процесу образованя, а верим, же би и други таки компаниї могли допринєсц на свой способ и на взаємни хасен.

Цалком „нова” и нєвихаснована можлївосц, то сотруднїцтво зоз Европску унию. Ту иснує концепт, так повесц, нєвичерпних програмох и фондох котри маме право хасновац, як Република Сербия, котра ище 2008. року подписала документи о приступаню ЕУ. У тей хвильки барз важне визначиц же улога и робота националних совитох коло таких програмох круциялна, бо у терашнїм чаше то ткв. предприступни програми котри нам як держави кандидату понукаю безповратни средства за рижни дїялносци и обласци каждодньового живота, та и роботи националних совитох. Кед у датей хвильки Република Сербия постанє полноправни член ЕУ, така пракса финансованя ше предлужує, лєм тоти програми и фонди вецей нє буду по своїм характеру предприступни, алє буду стаємни и єдини жридла финансованя. Праве прето и формоване окремне Роботне цело Проєктни Биро у терашнїм зволаню Националного совиту Руснацох, бо зме без тей файти активносци вецей нє годни функционовац.

Ту мож обачиц вецей файти програмох. Насампредз, такволани окремни транснационални програми як цо то: Ядранско-Йонска програма, Дунай, Horizon 2020, Cosme, Erasmus+, EaSI и велї други котри исную уж вецей децениї, а розликую ше по своєй намени. Окрем тих, маме и програми прейґгранїчного сотруднїцтва котри ше одноша на сотруднїцтво рижних правних субєктох зоз териториї АП Войводини, а облапяю сушедни жеми: Горватску, Мадярску, Румунию и Болгарску. То такволани IPARD и IPA II програми. Перши ше одноши на прейґгранїчне сотруднїцтво у польопривреди, а друге, зоз полну назву Interreg-IPA II CBC (InterRegional – InstrumentforPre-Accession II CrossBoarderCooperation), ше одноши, медзи иншим, и на туризем и охраньованє културного нашлїдства, дзе наш Национални совит, а и други правни нєпрофитни субєкти можу апликовац. Тоти програми ше планую на вецей роки тирваня, та, хронолоґийно патраци,  почали зоз CARDS (2004–2007), потим IPA (2007–2013), IPA II (2014–2020), а доґмало будзе IPA III (2021–2027). Финансийно патраци, тоти програми инвестицийни и поєдинєчно су „чежки” по даскельо дзешатки, та и стотки тисячи евра, дзе ЕУ обезпечує 85% средствох, а 15% муши обезпечиц апликант. У АП Войводини исную институциї котри нам можу ґарантовац и обезпечиц тих 15% средствох, так же анї то нє представя вельки проблем. Тиж так, конкурованє зоз проєктами на таких програмох нє завиши од медзидержавних контрактох и спорозуменьох, бо тоти сушедни нам жеми, маю обовязку як члени ЕУ, то робиц и поволовац на розписани конкурси.

Думам же у наиходзацим периодзе тота концепция додатного финансованя у значней мири допринєше злєпшаню роботи нашого Националного совиту Руснацох, на взагальни хасен нашого руского народу.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую шорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 98 раз, нєшка 1)