Общи интерес найдзе драгу

автор розгварку водзел: иван сабадош, фото: сен 27. новембер 2016

Актуалне зволанє Националного совиту Руснацох, конституоване у новембру 2014. року, тих дньох уходзи до другей половки мандату. Попри предсидателя, по важацим Закону о националних совитох, ключну улогу ма Вивершни одбор, а окреме його предсидатель. То одвичательна функция дзе ше на дньовим уровню комуникує зоз цалу заєднїцу и єй окруженьом.

О стану у рускей заєднїци, каждодньовим функционованю Националного совиту Руснацох, резултатох дотерашнєй роботи и цо треба поробиц у наступних двох рокох бешедує предсидатель Вивершного одбору Желько Ковач.

РС Цо бисце визначели як найзначнєйши резултати у перших двох рокох того Совиту?

– Формално, найзначнєйше же Плани роботи за обидва тоти роки сполнєти, алє то резултат порядних активносцох хтори у компетенцийох националного совиту. По моїм думаню, значнєйше же досц поробене и  понад того, цо на хасен рускей заєднїци, и останє и после нашого мандату. Указали ше даскельо нагоди поробиц цошка вецей и то зме вихасновали, дзекуюци атмосфери у якей роби Совит. Окреме кед слово о материялних аспектох, купени квартель у Новим Садзе, у улїци Матици сербскей за потреби наших институцийох –увидзиме чи Заводу за културу, чи за „Руске слово”, а у Керестуре Совит на Вельким шоре одкупел найстаршу руску хижу, хтора под защиту Покраїнского заводу за защиту памятнїкох. У Коцуре одишло реновиранє простору за Руски дом.

РС Цо потераз бул фокус у штирох обласцох за хтори компетентни Национални совит?

– По моїм особним думаню, найвецей поробене у обласци образованя по руски. После двох рокох прерви зме обновели порядну наставу по руски у Дюрдьове, а з вельку усиловносцу велїх актерох нашого националного живота очувана основношколска настава по руски у Коцуре. Уж други рок отримуєме стипендованє предшколских дзецох у тих двох валалох, а порядно додзелюєме и други стипендиї за шицки уровнї руского образованя. Злєпшана ситуация кед слово о друкованю учебнїкох по руски, а окреме значне же наша Катедра уключена до пририхтованя специялизованих просвитних семинарох хтори буду акредитовани у шлїдуюцим циклусу. Влєце зме отримали другу Школу руского язика у Словацкей хтора ше нашим дзецом барз попачела. Же нам образованє по руски, хторе предусловиє за успих шицких других обласцох националноґо живота Руснацох приоритет, гутори и факт же зме  звекшали буджет за тоти активносци.

РС Обачиц и викрок зоз „руского швета”, односно же ше мушиме научиц представиц и тим цо нє Руснаци…

– Национални совит потримал представянє Руснацох у Етноґрафским музею у Беоґрадзе хторе влєце реализовал наш Завод за културу, а тераз ше пририхтуєме за заєднїцке представянє меншинских заєднїцох хторе з нагоди 10. децембра, Медзинародного дня людских правох  будзе у Беоґрадзе под покровительством держави. Алє, „отверанє” нє лєм у тим напряме. Обачуєм же наймоцнєйши упечатох дзецох хтори були на спомнутей Лєтней школи у Словацкей, же и индзей єст людзох хтори бешедую як и ми.

Думам же у тим шицким заєднїцка робота руских институцийох достава нову димензию. Барз добре же кед хтошка з нас достанє, лєбо себе сам  „справи” нагоду поробиц дацо добре за руску заєднїцу, вец ше и шицки други уключую и помагаю.

РС У мандату того Националного совиту Република Сербия почала прегварки о членстве до Европскей униї, дзе медзи найзначнєйшима темами и права  меншинских заєднїцох. Кельо ми можеме уплївовац на цек того процесу?

– Свидоми зме же ше вельки и далєкосяжни ствари  одлучую кед слово о будучносци и статусу меншинских заєднїцох, алє зме тиж свидоми и своїх лимитох. Прето за нас найвигоднєйша опция наступ у рамикох Координациї националних совитох. З єдного боку, место же би кажди Совит сам за себе „гартушел” тот диялоґ зоз державу, ми наступаме вєдно, бо шицки маме подобни проблеми. То и випатра, и наисце є озбильнєйше, як да кажде водзи свою политику.  З другого боку, векши заєднїци маю векши вибор фахових кадрох хтори можу формуловац способи як витвориц права хтори нам ґарантує держава и закони. Медзитим, з особного искуства можем повесц же на роботних сходох дзе сом участвовал, шицки заєднїци, та и тоти менши, даваю найвекше доприношенє яке можу. Твердзим же Национални совит Руснацох медзи тима лєпше орґанизованима.

РС Випатра же нєшка институцийни рамик, формални, та и материялни условия за сполньованє меншинских правох лєпши и стабилнєйши як скорей, на терену маме проблеми…

– За тоти два роки, два раз зме нащивели шицкKelja i Ivan 036и нашо подручни канцелариї у местох дзе орґанизовани културни и национални живот Руснацох. Почежкосци вшадзи  иншаки, бо нє иста ситуация у новим садзе лєбо Орахове, Дюрдьове, лєбо Митровици. Пробуєме помогнуц, же би ше прекрочело тоти препреченя. Даґдзе досц лєм телефонска поволанка лєбо допис у мено Совиту, даґдзе треба пойсц ґу чолнїком локалней самоуправи, алє кажди контакт значни. Ми их змоцнюєме, чи материялно, чи з фахову лєбо институцийну потримовку, правну пораду. Думам же на локалу тоти нащиви похопени так як треба, же ми нє контролуєме, надпатраме и мишаме ше до роботи, алє сцеме помогнуц и потримац нашо дружтва там дзе пожеме. Медзитим, маме и иншаки, повед бим, нєприємни искуства, як наприклад кед з наших местох було барз слабе одволанє на танєчни семинар у Шидзе  Значи, ми ту вше помогнуц, алє успих и отриманє єдней локалней рускей заєднїци найбаржей завиши од активносци єй членох, людзох хтори там жию, знаю ситуацию, потреби, можлївосци и проблеми. Инициятива муши приходзиц з терену, нашо людзе хтори ше прилапели анґажованя у нашей култури и аматеризме сами муша препознац цо им потребне на локалу и як им Совит  може помогнуц.

Добри приклади най буду же так обезпечени комби за потреби Руснацох у Сриме, а потримали зме инициятиву з Нового Саду же  би ше по подобним моделу обезпечело и превоз за дзеци на секциї и активносци до РКЦ.

РС Вшадзи проблем же ше зменшує число особох активних у заєднїци…

– Видно же єст вше менєй ентузиязму, енерґиї, пременєли ше часи и интересованя. Я мам искуство у фолклору, и видзим же младшим секцийом нє мож затримац увагу и интересованє кед повторюю и вежбаю стално исти крочаї, лєбо хореоґрафиї. Аматере даваю од себе кельо можу и аматеризем ноши наш културни живот, а на фаховцох, вец, же би препознали тото цо може мотивовац и затримац дзеци на пробох. Можебуц найвекши задаток почувствовац момент, ситуацию и порушац заєднїцу през можлївосци хтори у компетенциї Националного совиту. Ми нє можеме ришиц проблеми пре хтори людзе чежко жию, бежа за еґзистенцию и нє маю кеди ище и чувац руснацтво. Барз єст мало особи з  ґенерацийох хтори одрастали през дзеведзешати роки хтори вообще видза мотив анґажовац ше, а требали би  буц наша водзаца моц. Нє можеме ше операц лєм на помоц зоз Словацкей лєбо України хтору з дзеку доставаме, дзекуюци медзиреґионалним спорозуменьом у хторих и Руснаци.

Прето одмалючка мушиме правиц драгу ґу нашим дзецом, тримац их при себе. Формовани Пододбор за демоґрафию у хторим заступени члени з шицких наших местох, хтори найлєпше знаю яки там стан и яки инициятиви и акциї можу дац резултат. За каждого хто сце, найсц место у заєднїци, понукнуц дацо цо го интересує. Нє кажде зна шпивац и танцовац – прето маме Спортски бависка „Яша Баков”… З єдним словом, вихасновац кажду нагоду бешедовац по руски. Ґу тому, ходзиц на нашо манифестациї, читац кнїжки по руски, провадзиц нашо медиї. Хто будзе, кед нє ми?

РС Цо бисце визначели як  водзаци циль по конєц мандату того зволаня Националного совиту?

– Волїм бешедовац о тим цо зробене як цо сцеме робиц, бо єдно план, а друге реализация, медзи хторима ше може случиц дацо нєпредвидзене. Закончиц шицко цо розпочате, як цо наприклад Руски дом у Коцуре. Особнє, думам же приоритет муши буц леґализованє пребуваня школярох з України у школским интернату керестурскей Ґимназиї, под истима условиями як и домашнї школяре. То велька робота на державним уровню, од министерства по министерство, алє ю уж длугши час  кончиме. Тераз АП Войводина и представителє Покраїни заинтересовани и порихтани помогнуц же би ше вихасновало шицок потенциял керестурскей школи, хтори наисце вельки. Тиж тримам же мушиме ище цеснєйше сотрудзовац з нашима зоз Словацкей як и Закарпатскей обласци України, насампредз прето же така дзека єст и з другого боку.

РС До Совиту сце вибрани як ношитель локалней, керестурскей  лїстини, а тераз сце одвичательни за цалу руску заєднїцу. Мож сполнїц обчекованя, а и робиц у общим интересу?

– Вше пробуєм одвагац, дзе може буц векши хасен и хто цошка може лєпше поробиц. Муши ше правиц вельо компромиси, алє робим так да ше нїхто нє почувствує занєдзбани.

Верим же тото добре цо поробиме за Руснацох, то муши буц добре и за Керестур, а и обратно. Бо, кед оталь, з Керестура, нє будземе черпац моц, я нє видзим одкаль индзей будземе.

РС Упечаток же атмосфера у хторей роби Национални совит тераз вельо релаксованша и конструктивнєйша як цо випатрало на початку. Велї гваря же то Ваша заслуга…

– Основне у роботи Вивершного одбору же би общи руски интерес найдзе драгу и да обкеруєме нєпорозуменя. Вивершни одбор ефикасни найбаржей дзекуюци технїчней служби Совиту, хтора наша каждодньова оперативна потримовка. Кед ше шицко добре порихта, кед шицко прейдзе през фахово одбори и цела, през технїчну службу и Вивершшни, и формално обгрунтоване придзе на схадзку, вец лєгчейше одлучовац и нєт дилеми при добронамирних, а верим же членство совиту ту у найлєпшей намири. Нормалне же ми нє исто патриме на ствари, кажде ма право предкладац даяку свою драгу а  розличити лїстини маю розлични приоритети, єст нєскладаня и зауваги алє кед придзе по одлучованє, окреме о тих вельких, далєкосяжних стварох, Национални совит одлуки приноши з прешвечлїву векшину. Дакеди то вимага вельо компромиси, енерґиї и вичерпа чловека, алє кед на концу маме резултат, чувствуєм же вредзело плациц цену.

Kelja i Ivan 021

(Опатрене 189 раз, нєшка 1)