Огриви було, алє цени росли

автор м. джуджар 26. фебруар 2022

Векшина керестурских обисцох ше зогрива на класични способ зоз хаснованьом черствих енерґентох, якошик то найчастейши способ зогриваня на валалє. Правда того року обачлїве же ше звекшало число обисцох котри ше прикапчали на ґаз, алє процентуално то ище вше барз мало.

 Обачлїве ше же зоз огриву тарґує ище вше, и розпитуюци ше медзи тима котри предаваю огриву у валалє, дознаваме же цени шицких енерґентох влєце нагло поросли, кед ше обчековало же людзе буду куповац огриву за наиходзацу жиму, цо директно уплївовало же ше менєй тарґовело, и велї дочекали жиму, мож повесц, нєпорихтани.

Нєпорихтани були и тоти цо предаваю огриву. Потераз, скорейших рокох на каждим месце дзе ше предава огриву, вше було доступне и древо и углє тим котри пришли купиц, так повесц купец пришол, уплацел, а тарґовец му одвезол дому. Медзитим, тей жими ситуация була цалком процивна, за огриву ше требало записац, и почекац, скоро вшадзи, а и тоти цо ше записали та чекали, лєбо ше прилагодзовали, бо ше часто случело же на концу куповали тото цо сцигло, а нє цо наручели.

НАЙВЕЦЕЙ ШЕ ТАРҐОВЕЛО ОКРАЙКИ ПАКОВАНИ У ПАЛЕТОХ

 Зоз пороснуцом шицких ценох, людзе почали преважно куповац тото цо найтуньше, а то древово окрайки, чи коцочки и латочки зоз древеней индустриї, лєбо дещички. Вшелїяк же то постало досц популарне, того року така палета окрайкох велькосци 2 до 2,2 кубни метери ше тарґовело по 11 000 динари. Прешлого року, иста така палета коштала коло 9 000 динари. Таке древо ше понука на даскелїх местох у валалє, єдно з нїх то и древара „Хела”, та зме ше ту презнали яка була ситуация тей жими.

– Людзе ище вше досц заинтересовани за огриву, ми понукаме древо – гевто порубане и зложене, и окрайки, шицко паковане у палетох. Обачлїво ше вельо вецей интересую за окрайки, гоч перше шицки розпатраю тото рубане, алє нажаль, цена му нє така прицагуюца. Ґу тому, тей жими мож обачиц же ше огриву купує покус, накадзи ше потроши єдна палета, та купци приду по другу – потолковал нам заняти у „Хели” Дюра Сабол.

У спомнутей древари зме єдино и нашли древа, тераз, у тей хвильки нїґдзе нє було доступне, вшадзи обчекую нову туру тих дньох. И вони тиж розвожа палети на адреси купцох.

 ДОМАШНЬОГО УГЛЯ МОЖЕБУЦ АНЇ НЄ БУЛО

 Чекали и тарґовци, випоручованє ишло спомалшено, нєурядово приповедки, а и зоз виявох по медийох могло заключиц же на тарґовищу тей сезони, випатра, анї нє було домашнього угля зоз рудокопу Колубара. Пре бриґу зоз колубарским угльом, озбильни проблеми настали и у продукциї електричней енерґиї у Термоелекрарнї Никола Тесла. Проблеми пре нєвипоручованє догварених и напредок виплацених количествох угля зоз Колубари мала аж и локална самоуправа Општини Кула, котра ше знаходзела на рижни способи, а будинок Дома култури у Руским Керестуре з векшей часци тей жими остал без зогриваня, о чим зме уж писали у скорейших написох.

Накратко поведзено, ситуация була цалком нєвигодна. На вецей местох зме дознали же ше тей жими хасновало углавним углє зоз Чарней гори, ткв. плєвальске. Сушене углє було барз ридке на тарґовищу, було каменого, и якеш подобне каменому, а найвецей тарґовци понукали лиґнит, углє найгоршого квалитету, но заш лєм, тото и було найтуньше та ше го найвецей и куповало.

З тей нагоди нащивели зме стоварище у Сания Колошняя, котри предлужуюци длугорочну фамелийну традицию, роками предава огриву, преважно углє и древо. Правда, їх витоварище зме нащивели можебуц кед сезона зогриваня при концу, алє на лаґеру нє мали нїч.

– Мнє ше видзи же цена огриви нє поросла так страшно, якош ше нам удало отримац прешлорочни цени, алє факт же чежко було набавяц. Но, донєдавна зме мали угля, лиґнит и сушене котре було креме глєдане у валалє. Тераз нє маме нїч, а як дознаваме, там одкаль ми набавяме древо, тераз спаднул вельки шнїг, и уж даскельо днї нє маме нїч на лаґеру, гоч обчекуєм же чим ше хвиля стабилизує, та вироятно и ми наполнїме наш двор – толкує Сани Колошняї, и визначує же то уж и набавка огриви при концу, бо накадзи оцеплєло,  людзе вельо менєй заинтересовани за огриву.

ПО ОГРИВУ КАЖДИ ДЗЕНЬ

Донєдавна цалком нєзвичайна ситуация, кед ше по предавальнох зявела пакована огрива у мещкох, понайвецей древа або брикети, мож повесц остатнї роки, а окреме тей жими, постала реалносц. О тим же ше огриву купує на мали пакованя, кажди дзень, або кеди кельо хто ма пенєжи, дознали зме и у древари Ґрмеч, дзе ше тиж у валалє предава огриву, насампредз древо, готове рубане у палетох и у мещкох, и брикети тиж у мандих пакованьох.

– Такой при нас обок ше находзи предавальня, и єст вельо людзох котри рано кед там купя  хлєб и основни продукти, приду и до нас купиц мещок огриви, чи то брикети, або рубане древо. Очиглядне же куповна моц досц слаба, и же на таки способ людзе пробую балансовац власни буджет – толкує Дарко Бабич, заняти у древари „Ґрмеч.”

У тей древари, древо розвожа на адресу, алє кед зме ше пошли розпитац, на лаґеру нє була анї єдна велька палета, доступни були лєм мали пакованя. Надалєй зме предлужели приповедку о ценох, поровнуюци их зоз прешлорочнима.

– Ми у нашим понуканю маме лєм древо паковане у палетох, готове порубане, и єдна поскладана палета, количества 1,8 метери кубни, тераз кошта коло 15 000 динари, а прешлого року исту зме предавали за коло 11 000 динари. Тераз ту цени одступаю, зависно од тури до тури, алє мож повесц же просеково подражело коло 30 одсто – заключує Бабич.

(Опатрене 64 раз, нєшка 1)