Оддавна аж и роздумує по руски

автор Андреа МЕДЄШИ 17. април 2021

У мултикултуралним и вецейязичним штредку як цо Войводина, мишани малженства вше були звичайне зявенє, а уж роками, и у Руским Керестуре єст вше вецей дзеци праве з таких малженствох. Векшина „нєвестох и жецохˮ хтори ше застановя у валалє ше швидко „асимилує”, прилапя руски язик, културу и обичаї, но єст и таких хтори думаю же дзецко досц же би знало лєм векшински язик.  Кед слово о почитованю люцкей култури, Нада Антич, тераз уж Сабадош, керестурска нєвеста за приклад

 

За Керестурца, Звонка Сабадоша, одала ше 2010. року, а до Керестура пришла з родней Червинки. Свойо почитованє ґу мужови и його фамелиї указала так же за кратки час цалком прилапела нови язик и нову културу, а и нови штредок єй нєодлуга прироснул ґу шерцу. Свойого супруга Звонка упознала 2008. року, истого року ше и заручели, а два роки познєйше и повинчали. Спочатку вагали дзе „пуща коренїˮ, алє на концу одлука спадла на Керестур.

– Ламали зме ше чи жиц у даяким квартелю у Кули, чи у Керестуре, алє понеже Звонко мал хижу у хторей и тераз жиєме, а хтору нашлїдзел од своєй баби, лоґичне було же то будзе Керестур – почина Нада свою приповедку.

БАБА НАТАЛА ЗА ШИЦКО „ВИНОВАТА”

– Теди кед зме ше повинчали и почали жиц вєдно, Звонко вельо робел и прето ридко кеди бул дома. Понеже сом у Керестуре нє мала нїкого, найвецей часу сом препровадзовала зоз його бабу Наталу, швекрову мацеру. Натала слабше знала по сербски, та єй якош зґоднєйше було бешедовац зо мну по руски, и праве вона найвецей заслужна же сом ше так швидко прилагодзела ґу новому штредку и же нєшка так добре бешедуєм по руски – приповеда Нада.

Гоч єй родне место лєм даскельо километри оддалєне, Нада гвари же розлики у менталитету, заш лєм, чувствує. За Керестурцох твердзи же су вредни и скромни, алє нїяк скупи.

– Кед сом ше приселєла до Керестура барз ми завадзало же прецо сушеди так барз сцу шицко знац. Кед сом чула гевто – „Здраво сушедо, кадзи же идзеш?” або „Дзе же ши була?” завадзало ми, бо сом думала же то дакус нєкултурне випитовац ше так до детальох. Медзитим, после ми було ясне же ше Керестурци так оздзиваю єдни ґу другим, нє зоз цильом же би наисце дознали дзе тота особа идзе, або дзе була, понеже думам же их то анї нє тельо интересує, алє то баржей лєм способ на хтори людзе сцу започац даяку комуникацию. Сцели ше зо мну упознац, та то робели так, най повем, индиректно – приповеда Нада, и предлужує:

– Знам же нє мож ґенерализовац, бо вшадзи єст вшелїяких людзох, но заш лєм бим поведла же ше менталитет у Керестуре и у Червинки досц розликує. Людзе у Червинки ше барз любя скаржиц. Кед ци ше сушед пита: „Як ши?ˮ, обчекує даяке поносованє, та им вец, озда, лєгчейше же им самим анї нє так подло. З другого боку, нє раз сом чула же ше поносую же нєт роботи, а кафичи у Червинки полни. У Керестуре людзе вреднєйши, вецей ше трудза дацо створиц, як би ви поведли, „хвастаю” ше за живот, нє ганьба ту анї робиц на полю, анї ходзиц на наднїци, док велїм Червинчаньом ходзиц на наднїцу понїжуюце – твердзи Нада и надпомина же гоч Руснаци за себе твердза же су скупи, вона иншак дума.

– Тото же Руснаци за себе гуторя же су скупи, то сом чула вецей раз. И мой супруг так нєраз за себе пове у франти, алє я то нє видзим. За цо ґод требало дац пенєжи у обисцу, нїґда нє сановал. Нє здобула сом таки упечаток же Керестурци скупи, можебуц баржей скромни – прешвечує нас наша собешеднїца.

 

ЧИТАЦ УЧЕЛА З „РУСКОГО СЛОВА”

На початку, як гвари, бешеда по руски єй ишла на силу и спомалшено. Пре гришки хтори правела у бешеди нє вишмейовал ю нїхто, алє ю ридко кеди и виправяли. Аж после рок и пол ше зошицким одшмелєла, та єй супруг дзекеди у франти пове же по руски бешедує лєпше як на своїм мацеринским язику.

– После пол рока, розумела сом вельо того, алє ми бешеда ишла досц на силу. Мушим повесц же скорей як цо сом почала бешедовац по руски, перше сом научела читац, а читац сом учела праве зоз „Руского словаˮ. То бул мой перши контакт зоз писаним руским язиком. Дакус сом мишала букви, окреме „г” и „х”, алє тераз ми нє проблем анї тото. Знала сом дзекеди и пермутовац даяки слова, та сом длуго место „могла” хасновала „молга”, но нїхто ме нє виправял. У медзичаше ше ми и Керестур барз попачел, упознала сом велїх людзох и шицки були нєсподзивани як сом добре научела бешедовац по руски. После, одприлики рок и пол, бешедовала сом чечно. Здогадуєм ше же як ми, кед сом после длугшей павзи як сом пре положнїцтво нє ходзела на роботу до „Яфиˮ, до Червинки, колеґове у фабрики гуторели же сом постала права Рускиня, бо сом уж превжала и руски акцент. Гуторели ми и же кед почнєм роздумовац по руски, вец то значи же сом права Рускиня. А я уж оддавна роздумуєм праве так, по руски – гвари вона.

ШИЦКИ ШВЕТА ПОМНОЖЕНИ

Надово становиско же ше нє треба бриґовац же дзеци буду очкодовани або же буду мац даяки бриґи кед буду знац язики обидвох родительох. Як гвари, кельо важне чувац и почитовац свойо походзенє, тельо важне  почитовац и културне нашлїдство других, окреме кед то особа зоз хтору твориме фамелию. Як гвари, дзецом нє будзе хибиц нїч кед прейґ родичох упознаю и прилапя два култури. Напроцив, буду богатши за два язики, два Вельки ноци, два Крачуни…

– Кед сом ше одала, роздумовала сом так же, кед сом ше уж одала за Руснака, до Керестура, лоґичне же бим знала бешедовац по руски, а тиж и почитовала руски обичаї.  Роздумовала сом и о тим же кед ми дзеци почню ходзиц до школи, будзе ми требац знац по руски же бим им могла помагац коло ученя. Так же, кед мойо дзивче, Тияна, почала до школи, и я уж подполно була порихтана за школу – покус у франти приповеда Нада.

У обисцу Сабадошових означую ше и сербски швета, а од руских, Нади ше найвецей пача обичаї за Пасху. Попри тим, и руска кухня єй интересантна, окреме, як гвари, нєзвичайна комбинация сладко-сланих єдлох.

– Мнє ше, наприклад, барз пача вашо обичаї коло Пасхи, и барз ми фино видзиц же людзе тото почитую. Научела сом правиц и сирец, и капущанїки, и пачи ше ми же кед дахто сце дацо научиц, людзе отворено помагаю и указую. И руска кухня ше ми пачи, точнєйше, нєзвичайни комбинациї сладко-сланих єдзеньох. Поведзме, сирец хтори таки сладкави у комбинациї зоз слану шунку, желєна шалата зоз шметанку и цукром або поведзме вишньова мачанка зоз месом… Барз смачне. Док сом ище нє була одата, швекра ми окреме рихтала слану парадичову мачанку, а вец сом ше єй раз опитала прецо мнє так окреме рихта, а вона озда думала же ше ми тота сладкава нє будзе пачиц. Медзитим, я ше одушевела з парадичову мачанку и ґенерално зоз вашу кухню, понеже тоти нєзвичайни комбинациї сладко-сланих смакох, даваю єдлу якуш окремносц – закончує руска нєвеста.

МОЖ И ИНШАК

У дзепоєдних руских штредкох, у мишаних малженствох, пракса нажаль, гутори же кед мац нє Рускиня, дзеци найчастейше нє науча бешедовац по руски, понеже праве вона тота хтора ше учи зоз дзецми и з нїма препровадзує найвецей часу. Як пошлїдок и того,  медзи иншим, з часом ше барз зменшали, а даґдзе и скапали оддзелєня на руским наставним язику. Медзитим, фамелия Сабадошових, контра приклад такей пракси.

 

(Опатрене 745 раз, нєшка 1)