Од нуклеарней физики по телекомуникациї

автор м. зазуляк гарди 30. марец 2021

Ясна Папуґа зоз Руского Керестура уж вецей як дзешец роки жиє у Лувену у Белґиї, дзе докторовала нуклеарну физику, як и єй супруг Ґерґей. Медзитим, после докторованя закончели у цалком других фахох, о чим зме и бешедовали зоз Ясну, як и о їх живоце у Белґиї, о путованьох, корони, 5Ґ мрежи, рускей Ґимназиї…

 Основни студиї Ясна закончела на ПМФ-у у Новим Садзе и гоч рок була и абсолвент, дипломовала перша у своєй ґенерациї, исто як и єй тедишнї леґинь, а тераз супруг, Ґерґей. Кед ше вон уписал на докторски студиї у Белґиї, Ясна пришла на його место на новосадским факултету, алє ше там нє затримала длуго, бо пошвидко и вона пошла до Лувену.

– Професор нє знал же зме вєдно, алє знал же му будзе требац нови студент, кед Ґерґей гварел же идзе до Белґиї. Рок и пол сом остала як асистент на ПМФ-у, на нуклеарней физики, а вец сом 2010. року пошла до Белґиї и пейц роки познєйше сом докторовала на Институту за Нуклеарну физику на Католїцким Универзитету у Лувену. У Белґиї ше вельо озбильнєйше патри на докторски студиї, наприклад, ту би нє прешло преписованє. Єдна од обовязкох нам була же бизме як асистенти тримали вежби студентом, та єдного студента „лапели” же преписовал на семинарских роботох и то бул конєц. Мал познєйше вельо бриґи и на других предметох, та одустал… Тиж, муши ше у шветовим часопису публиковац роботу, хтору ше пред тим преверює и потвердзує, а єст и особи хторим ше нє уда публиковац, та вец нє можу анї докторовац. Можем повесц и же ту студентох одшмелюю же би сами робели, а ми на вежбох у Сербиї робели на старих апаратох и мушели зме мерковац же бизме дацо нє погубели. Ту, гоч ше и случи же ше дацо погуби, нє важне, ту ци други, та роб. Ми нє мали тото искуство и наисце нам хибела експериментална часц, гоч думам же зме з теориї були добри – бешедує Ясна о искустве на докторских студийох у другей держави.

ТЕРАЗ МА ЧАСУ И ЗА СЕБЕ

Ище под час докторских студийох, Ясна видзела же найвироятнєйше нє останє у науки. Так и було, та после докторованя прешла до индустриї.

– После докторату коло 90 одсто людзох напущи академию и прейдзе до индустриї. Понеже сом докторовала експерименталну физику, була сом вязана за лабораторию, а таки єст лєм даскельо у швеце, цо значи же бизме ше на кажди даскельо роки мушели селїц до другей держави, а я нє сцела таки живот, та ми було ясне же нє останєм у науки. Ґерґей винял мадярски пасош, та сом прейґ нього достала дозволу за пребуванє и же бим могла робиц, бо зоз сербским пасошом треба мац роботну визу, а велї фирми патра на тото неґативно, та даваю предносц тому кому ю нє треба – гвари Ясна и предлужує як зоз нуклеарней физики прешла до телекомуникацийох.

– Щиро, нє знала сом цо точно сцем, бо сом под час студийох нє мала часу роздумовац нї о чим другим, лєм о науки, та мушим повесц же сом була дакус и потрацена кед сом закончела. Перша робота хтору сом нашла була повязана зоз пошоренями за телекомуникациї, алє сом мушела путовац на гайзибану, вец ище и на бициґли, и дньово сом трацела вецей як два годзини, цо ми було барз напарте, та сом после рока и пол гварела же будзем глєдац роботу у Лувену. Швидко сом ю нашла и тота фирма ми вельо лєпша, бо прави свойо пошореня. Кед сом почала робиц, нїч сом нє знала о тим, мушела сом ознова читац и учиц ше. Розуми ше, я и далєй любим физику, алє видзим же тераз мам вецей часу и за даяки други ствари, медзи иншим и за себе, цо сом нє мала попри докторских студийох, хтори знаю буц барз стресни – припознава Ясна.

Папуґова роби як сертификацийни инжинєр у фирми хтора прави пошореня хтори хасную wireless technologies, а од хторих найпознатши 4G/LTE5GBluetooth и велї други.

– Кажде електричне пошоренє муши одвитовац одредзеним стандардом и у зависносци од того яки ма характеристики, муши ше тестирац у одредзених лабораторийох хтори акредитовани за сертификованє тих пошореньох. Наприклад, кед нам телефон при глави, же зарйованє нє очкодує мозоґ, скору… Потим меранє чи телефон пороби дацо кед є блїзко при другому телефону, лєбо у кухнї при апаратох, же ше нє прегреє итд. Я провадзим чи нашо пошореня иду по тих стандардох, комуникуєм зоз акредитованима лабораториями, зоз рижнима клиєнтами, а мам и часц проєктного менаджерства – толкує Ясна, а о теорийох „завери” же 5Ґ мрежа шири корона вирус, лєбо же ше хаснує за провадзенє людзох, гвари:

– Думам же ше людзе муша лєпше едуковац и муша мерковац цо читаю на интернету. Видзела сом дзешка, нє знам чи то наисце и так, же Сербия нє сце прейсц на 5Ґ. Думам же то барз подле, бо швет прейдзе, то нєминовне, и тот хто нє будзе порихтани, швидко го преґажи час – визначує вона.

КОРОНА И РОБОТА З ДОМУ

Ясна и єй супруг уж рок робя з дому, вона за спомнуту фирму, а вон у ИТ сектору. Виприповедала нам же у Белґиї од новембра позаверани ресторани и кафичи, док ше школи нє заверало, а анї раз нє було забраньоване анї шейтанє, аж напроцив, гражданох ше мотивує же би на таки способ оддихли од роботи з дому.

– Ту вельке довириє до того цо нам поведза. Нєт такого стресу. Одшмелюю людзох же би ше вишли прешейтац, а кед раз хтошка зоз штабу сцел забранїц же нє мож пойсц на бициґли далєй як 30 км од пребувалїща, други у штабу гварели же то нєт смисла и нє було прилапене. И ми патриме кажди дзень висц ше прешейтац. Нєвязано за тоту ситуацию, тото цо ми у Белґиї барз одвитує то же кажде патри свойо. Тиж, вельо су свидомши о климатских пременкох, о правох животиньох, людзох, о заґадзованю штредка, а то праве теми хтори мнє барз интересую – наглашує вона.

Спочатку два раз рочнє приходзели до Сербиї, а тераз пре тоту шицким добре познату ситуацию нє були длугши час, а вона им погубела плани и за други путованя.

– Потераз зме нащивели Голандию, Белґию, Луксембурґ, Французку, Нємецку, Италию, Шпанию, Финску, були зме и у Истанбулу, Израелу, Южноафрицкей Републики, Канади… Од шицких местох у Европи, природа нам була найкрасша у Словениї и лєдво чекаме ознова там пойсц – гвари Ясна, а на концу додава же им на лїстини жаданьох за путованє Нови Зеланд, Синґапур, Австралия и Япон.

РУСКИ ЯЗИК НЄ ПРЕПРЕЧЕНЄ ЗА ДАЛЬШЕ ШКОЛОВАНЄ

Ясна закончела руску Ґимназию, за хтору ю вяжу лєм красни памятки, а дзекуюци велькей потримовки професорох з предметох хтори ю интересовали, лєгко ше унапрямела за дальше школованє.

– Участвовала сом у онлайн стретнуцу алумнистох нашей Школи. Нє знала сом же таки проблем зоз числом школярох и була сом наисце нєприємно нєсподзивана. Абсолутно ше нє складам зоз роздумованьом даєдних родичох же дзецко треба же би ше уписало до штреднєй школи на сербским язику лєм прето же би му було лєгчейше на факултету. З другого боку, нє знам яке би було найлєпше ришенє за тот проблем, я ше наздавам же то можебуц лєм тераз таки перод, бо би наисце була чкода кед би ше єдного дня загашело таке єдинствене оддзелєнє – визначує бувша кузмяковка.

(Опатрене 287 раз, нєшка 1)