Од цеплотних пумпох по шорови облаки

автор дюв 5. септембер 2016

Звичайно концом лєта, зоз першима швижшима ноцами, почина ше роздумовац о зогриваню на жиму и зоз чим би було найлєпше топиц. Приповедки починаю од енерґетскей ефикасносци и обновююцих жридлох енерґиї, а вец ше прейдзе на реалносц наших буджетох – перше позатикайме дзири, заменьме облаки и дзвери котри нє дихтую, а вец рушме далєй.

За людзох котри жию у хижох, зогриванє значни трошок за домашнї буджет. Гоч зоз котрим енерґентом ше зогрива просториї, кажди ма свойо нєдостатки и предносци. Обновююци жридла ище вше на початку применьованя, вообще су нє тунї, єст вельо укладаня и нєпознати фактори, зоз чим поставаю ризик. З каждим дньом ше доходзи до нових спознаньох, алє усовершованє и їх ефикасносц иду помали.

ЦЕПЛА ВОДА З НЄБА

На закрицох новосадских хижох нєт вельо соларни плочи. Нєт их на закрицох анї по других местох, и фотоґрафиї цо видзиме на рекламох, поєдинєчни. Єдина хижа котра на закрицу ма два соларни плочи находзи ше у Карадьордьовей улїци. Єй власнїк, у ствари ма фирму котра поставя тоти панели, а заинтересованим преходнїком то колє очи и приходза до ньго ше розпитац о функционованю, и директно на самим месце ше упознаваю як то функционує.

– Же бисце од априла по новембер мали у обисцу цеплу воду, а шти35 solarna Eрочлена фамелия ю хасновала абсолутно задармо и без огранїченя, досц вам тоти два соларни плочи на поверху хижи. Цеплей води, односно, лїтней єст и у жимних мешацох, кед єст слунка, алє вельо менєй. Поставянє цалей системи, од плочох, цивох през мури, по чоп у купатилу и кухнї кошта 3 500 евра. Гоч то на перши попатрунок драге, вообще нє мали пенєж, то ше виплаци за даскельо роки. Ґаранция дзешец роки, а ви нє трошице анї динара за струю – гвари Стеван Стеванович.

Гоч людзе нє навалюю на соларне зогриванє води, вон по януар ма роботи на двох нових будинкох у городу, на котрих инсталує цалу систему соларней технїчней води.

ТУНЄ ПАТОСОВЕ ЗОГРИВАНЄ

Юлиє Еделински з Петроварадину, ширшей явносци познати як вельки прихильнїк и популаризатор рижних формох алтернативней енерґиї, тих дньох направел крочай далєй – поставя електричне патосове зогриванє, котре ше указало як ефикасне – мало троши енерґиї, а зогрива вельки поверхносци.

– Кладзе ше под ламинати, цегелки, каменя, паркет… Важне добре порихтац и обезпечиц подлогу, же би була ровна и добре изолована, же би цеплота ишла лєм до горе. Вец приходзиме ми и поставяме тоту електричну фолию. То, такволана суха система. Указала ше барз ефикасна и практична, добре вихаснована електрична енерґия, нє потребни котли и зогриванє води, зогривачи. Прейґ специялних електричних преводнїкох зогрива ше патос и цалу просторию – гвари Юлин Еделински.

ЦЕПЛОТНИ ПУМПИ ЗОЗ ЖЕМИ

Уж даскельо роки цеплотни пумпи постали прави гит у заходней Европи, а помали ше селя и до нас. Засновюю ше на вицагованю води зоз жеми, спущованю єй енерґиї за даскельо ступнї, и таку, розхладзену воду, врацаю назад. Пред даскельома роками цени тих пумпох ше рушали коло дзешец тисячи евра, а тераз их уж могло достац за три-штири тисячи евра. Правя их шицкии познати векши шветово енерґетски фирми, нєпреривно усовершую и виправяю гришки, алє и тримаю цени, и то досц високи цени. Китайски цеплотни пумпи мож купиц спод три тисячи евра, релативно су доброго квалитету.

Но, ґу трошком самого инсталованя пумпи, треба додац ище трошки – копанє студнї, радиятори под патос або на мур, а кед уж постої централне зогриванє, треба го дакус применїц ґу новому котлу, додац рижни вентили и електронїку… и трошки ше назбераю найменєй три-штири тисячи евра.

На концу, пумпа роби на струю, так же ше и ю плаци, а вжиме ше нє мож опрец на соларни плочи на поверху хижи.

35 sserpen

ВАЖНЕ ЗАЧУВАЦ ЕНЕРҐИЮ

Европска уния ище 2007. року дефиновала циль же би жеми, члени ЕУ, преходзели на обновююци жридла енерґия. По 2020. рок, котри помали сцигує, уж би 20 одсто требало хасновац обновююцу енерию. Богатши жеми превозишли тоту квоту, медзитим, худобнєйши заоставаю, и вироятнє ю анї нє виполня.

Наша влада, дзешка у истим чаше, зарисовала себе ище амбициознєйши циль, же би по 2010. рок аж 12 одсто прешла на обновююцу енерґию. Циль, нормално, нє виполнєти.

У нас ше найвецей уклада до демит-фасади и ПВЦ облакох и дзверох. Гоч то далєко од того цо ше сцело посцигнуц, фаховци гваря же и то барз добре, понеже ше на таки способ зашпорує досц енерґиї, а то уж єден крочай блїжей ґу цалей акциї очуваня енерґиї.

АКЦИЇ ШПОРОВАНЯ

Европска уния себе зарисовала же би у периодзе од 2007. по 2020. рок, за 20 одсто прешла на обновююци жридла енерґиї, Медзинародна аґенция за енерґетику преценює же ше трошенє енерґиї звекша за 40 одсто.

Прето барз важне же би влади шицких жемох запровадзовали окремни акциї за шпорованє и рационализацию енерґиї, односно применьованє обновююцих жридлох енерґиї. Сербия троши два раз вецей енерґиї од шветового просеку. Лєм прейґ нєефикасного зогриваня, трациме 25 одсто енерґиї.

ЕНЕРҐЕТСКА ЕФИКАСНОСЦ

Енерґетска ефикасносц значи зменшане трошенє енерґиї, односно мудре трошенє, котре би оможлївело трошенє менших енерґетских ресурсох. То ше посцигує зоз лєпшим процесом продукциї, источашнє продуковац електричну енерґию и цеплоту, рециклажу, зберац и вихасновац побочни продукти продукциї…

(Опатрене 306 раз, нєшка 1)