Од 19 проєктох, три нє достали средства

автор а. паланчанин
451 Опатрене

РУСКИ КЕРЕСТУР – Прейґ Зум платформи вчера, 16. мая, отримана заєднїцка схадзка Одбору за културу и Вивершного одбору Националного совиту Руснацох. Схадзка мала кворум спрам числа и єдного и другого цела нашого Совиту, а на Дньовим шоре найзначнєйша тема було даванє предкладу о розподзельованю средствох по Конкурсу за орґанизованє манифестацийох у 2022. року.

За шицки проєкти вимагани 2.707.103, 22 динари, цо два раз вецей од того кельо за тоту намену було видвоєне, бо у буджету єст лєм 1.150.000 динари.

На розписани конкурс сцигли 19 апликациї од хторих, спрам предлогу, найвецей пенєжи за реализацию достали Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї, КПД „Карпати” за Фестивал хорского шпиваня, РКЦ за дзецинску манифестацию „Веселинка”, КПД „Дюра Киш” за Фестивал „Мелодиї Руского двору” и КУД „Жатва” хтори достали по 120.000 динари. КУД ”Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова за Фестивал жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе” достали кус вецей – 150.000 динари, як було и порадзене на єдней з предходних схадзкох кед Дюрдьовчанє за єден проєкт достали менєй средства. КУД „Петро Кузмяк” зоз Нового Орахова достало 40.000 динари за анґажованє руководительох секцийох, КПД „Иван Котляревски” за манифестацию „Пришли нам Русадля” достали 45.000 динари. За два апликациї Дружтво за руски язик и литературу (Подобова колония „Стретнуце у Боднарова” и „Днї Миколи М. Кочиша”) достало 20.000, односно 30.000 динари. РКУД „Др Гавриїл Костельник” зоз Кули за Стретнуце рецитаторох у рамикох „Костельниковей єшенї” достало 25.000 динари и 50.000 динари за анґажованє руководительох достало Дружтво Руснацох у Сримскей Митровици. Апликациї КПД „ДОК” зоз Коцура, НАР-у и Хору „Розанов”зоз Дюрдьова нє достали потримовку, а з тим анї средства за реализованє проєктох.

Друга точка Дньового шора ше одношела на вимогу Рускей матки за уключованє двох манифестацийох до Календара репрезентативних манифестацийох Руснацох. Слово о 4. подобовей колониї „Еуфемия Гарди” у Руским Керестуре и 7. Стретнуцу поетох, литературних и музичних творительох Рускей матки. Як поведзене на схадзки, у нашим Календаре манифестацийох хтори маю националне значенє таки, з подобну лєбо исту програму, уж маме. Прето як єдно з ришеньох би було же би тоти манифестациї могло отримац у даєдней з постояцих. После гласаня о вимоги з векшину гласох вимогу Рускей матки о уписованю тих двох манифестацийох до Календара нє прилапена.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ