Озбильна робота, вельки укладаня, а мали заробок

автор ол. русковски 20. юлий 2020

През пластенїки у Дудаша прейду шалата, парадичи, паприґи, огурки, а на полю и други файти паприґи, кромплї, капуста и карфиол – праве мале заградкарске богатство.

Ґаздовство Йовґена Дудаша уж 14 роки пласує на домашнє тарґовище вецей заградкарски култури. Тот польопривреднїк у тих крайох роками уж познати же продукує добру желєняву, як у своїх пластенїкох, так и на полю. Од  коло 20 гектарох жеми кельо тераз обрабя, на коло 3-4 гектарох пестує заградкарски култури.  У тим периодзе рока, попри землєдїлских културох котри тераз дозреваю, узрети плоди мож видзиц и у заградкарстве. Як гвари Йовґен, тих дньох обера ше парадичи, паприґу, реже ше капусту, вибера кромплї и, затераз, шицко добре идзе.

– През жиму сом у пластенїкох мал шалату, по марец, април. Тераз мам парадичи и будзе их до єшенї, а вец ознова придзе шалата. Попри кромпльох котри тиж тераз актуални, продукуєм и вецей файти паприґи – парадичову паприґу, рогову, бабуру котру уж обераме, а ту и ярня и єшеньска капуста, як и карфиол котри будзе на єшень – почина Дудаш приповедку о своїм широким продуковательству.

Як гвари, зоз пласманом и предаваньом своїх продуктох нє ма проблеми, понеже квалитет шицкей желєняви на високим уровню, и у тим ше цеши. Шицку желєняву мож купиц и у Дудаша дома, тиж ю мож найсц и у маркетох „Любоєвич” у Коцуре, а предава и на велько за пияци, гоч сам на пияц нє ходзи бо нє сцигує од роботи и числених обовязкох.

– Барз ше вельо роби, алє до шицкей роботи уключена и моя фамелия. Помагаю ми и браца, як и братово синове, ту и нєвести, алє кед даяка векша робота, теди анґажуєм наднїчарки. Роботи єст през цали рок, и як почнєме 10. януара, нє преставаме по 15. децембер – щиро приповеда Дудаш.

ТЕРАЗ АКТУАЛНИ ПАРАДИЧИ

Кед слово о тераз актуалней и глєданей желєняви – парадичох, робота коло тей култури почина у першей половки януара, кед Йовґен садзи нашенє до ґайбочкох, котри потим кладзе до пластенїкох же би ше грало и так сам випродукує свою пресаду.

– После 2 мешацох, кельо ше зогрива, кед вирошнє пресада по 5-6 цм, вец ю кладзем до гумусу. Хаснуєм гумус стерилизовани од бактерийох, од хоротох и коровча. Окремни гумус ше хаснує за нашенє, окремни за пикиранє, розликую ше и по составу. Так випикирани рошлїнки рошню по 15-20. марец, док нє вирошню коло 20 цм. Теди ше их пресадзує до вельких пластенїкох, до жеми котра пред тим порихтана и нагноєна и дзе поставена фолия – толкує Йовґен.

Як гвари, тидзень пред тим як ше пресадзує, виключує ше зогриванє, же би рошлїнка змоцнєла, же би ше нє похорела од того кед нагло прейдзе зоз цеплого до жимного. Дудашово углавним пресадзую концом марца, односно завиши од хвилї.

– Шлїдзи поставянє манилох по котрих ше парадичи цагаю, а за опращковйованє квиткох, же би бул векши урожай у пластенїку, хаснуєм донґови. Шицко треба нєпреривно надпатрац, прикармйовац, залївац по потреби. Того року парадичи пожнєли 15 днї, прето же цали април и май були жимни, та зме коло 15. юния почали оберац, а обераме и далєй. На коло 8 ари пластенїку пресадзене коло 2 тисячи рошлїни, од чого ше обчекує урожай коло 7-8 тони. Цена им тераз 90-100 динари – гвари наш собешеднїк.

ПРЕД ПАР РОКAMИ ШИЦКО ЛЄПШЕ ФУНКЦИОНОВАЛО

По Дудашових словох, гоч шицка робота добре идзе и рошлїни добре напредую, заш лєм його заключенє же, нажаль, у шицким тим нєт такого заробку яки би требал буц. А як гвари, пред пар роками вельо койцо иншак и лєпше функционовало.

– Пред, поведзме, 8 роками таки мали ґаздовства, як мойо, доставали нафту и директни даваня по гектаре, на жем були вельо векши субвенциї, 110-120 еври по гектаре. Тераз то зменшане на 25-30 еври по гектаре, та нє маме нїч. Цени шицких польопривредних продуктох спадли, ми нє доставаме помоц котра нам барз значела, углавним шицки пенєжни средства унапрямени на вельких продуковательох. Думам же поента у шицким же би ше погашели мали ґаздовства и же бизме шицки прешли робиц за нїх – щиро визначує Дудаш свойо становиско.

БОРБА ЗАГРАДКАРОХ ЗОЗ РИЖНИМА ПОЧЕЖКОСЦАМИ

По його думаню, проблем и у цени нашеньох у Сербиї, котри за 30-40 одсто векши як у сушедних державох, а продуковательом нє допущене же би нашенє увезли.

– Купуєм гибридни нашеня, за шицку желєняву котру продукуєм. Наприклад, у нас мещок нашеня парадичи кошта 100 еври, а у других жемох 60 еври. Така ситуация и зоз прикарму за рошлїни, гумусом, нафту, аж и субвенциї котри доставаю од своїх державох вельо векши як у нас. Наприклад, у Албаниї, Македониї, Турскей, Греческей польопривреднїки у вельо вигоднєйших условийох. Маю менши трошки, нє муша тельо зогривац пластенїки пре цеплу климу, а шму  хасновац и пестициди, гербициди и фунґициди котри у нас забранєни, прето же ше находза на лїстини ЕУ як нєздрави. И вец таку желєняву наша держава увеже и людзе купую, гоч є затрованша, алє є туньша. И то нїкому нє бриґа. А ми вец мушиме спущовац цену же бизме могли предац, гоч нашо продукти нє пирскани, нє третирани з тима отровами и крашнє узрели на слунку – визначує Дудаш.

Пре шицко тото, додава вон, кед ше зрахує на концу – роби ше од рана до вечара, вельо ше  уклада, нєпреривно ше фахово усовершує, провадзи други искуства, як и совити фаховцох, сучасни досцигнуца, а заробок на концу мали. Та мож повесц же велька борба заградкарох зоз шицкима почежкосцами.

– Хвиля тераз кус прави проблем. Жима була цепла, шицки инсекти, паразити, бактериї, шицко прежило, и чкодлївци нападаю нашо култури, зявюю ше вецей хороти, та мушиме пирскац. Уж дас 15-20 днї нєт дижджу, моїм културом хиби вода, мушиме их залївац. То значи же ше звекшую трошки, потроши ше вецей нафти, а з тим ше зменша заробок.

Як гвари Йовґен, нєзадовольни є и з тим же субвенциї котри достаню продукователє часто пожня, осиґуранє кед треба же би було виплацене пре даяку нєпогоду тиж пожнї, а польопривреднїки свойо обовязки муша на час вимирйовац.

– Алє, на концу, мож робиц, лєбо нє робиц, инше нєт. И нє мож повесц же вообще нєт заробку. Алє, кед пойдзе шицко по плану, з оглядом кельо ше вельо роби, мали заробок. Кед ци ше случайно трафи даяка нєпогода, нападню ци култури инсекти, хороти, лєбо дацо, вец ши препаднул – щиро закончує приповедку заградкар зоз Коцура, Йовґен Дудаш.

(Опатрене 147 раз, нєшка 1)