Окрипенє и за душу, и за цело

автор анм 30. юлий 2019

Як синтеза менталней и физичней дисциплини, йоґа ше сучасному швету понука як идеална защита за здравє. О тим нам бешедую двоме искусни учителє йоґи зоз Руского Керестура, Владимир Виславски и Владимир Емейди.

Медзи питанями хтори би себе чловек модерного дружтва требал поставиц то же кельо ма часу  през дзень ослуховац свойо цело, роздумовац о своїх думкох,  та и о способе на хтори диха. Таке швидке дружтво у хторим жиєме, вєдно зоз сучасну технолоґию, женю нас же бизме стално оганяли за чимшик лєпшим, новшим, у страху же дацо препущиме, або же нє сцигнєме лапиц крочай зоз иновациями хтори ше пребарз швидко зменюю. Нагромадзованє материялного, нєдостаток часу за себе и нєреални амбициї приноша стрес, нєзадовольство, а нажаль, вельо раз и хороту. Праве пре таки способ живота, у швеце уж децениями єст интересованє за ученьом йоґи. Остатнї роки и у нас тото интересованє звекшане. Як синтеза менталней и физичней дисциплини, йоґа ше сучасному швету понука як идеална защита за здравє. О тим нам бешедую двоме искусни учителє йоґи зоз Руского Керестура, Владимир Виславски и Владимир Емейди, обидвоме заступнїки виключно здравого способу живота.

ПЕРШИ СТРЕТНУЦА З НОВИМ

Владимир Виславски

Владимир Виславски памета же перши контакти з йоґу мал ище у основней школи, кед му до рук пришли кнїжки на тоту тему. Йоґа го перше заинтересовала пре єй  рекреативни аспект и єй практични вежби (Хата йоґа), алє тото цо го конєчно прицагло то нєвироятна физична схопносц, кондиция и витримовносц тих людзох хтори йоґу роками практикую.

– Так сом и почал вежбац, лєм з кнїжкох, понеже у тедишнїм чаше учительох йоґи у Югославиї нє було. З початку ме лєм саме вежбанє прицаговало, а кед сом почал читац кус вецей о тим, вец ме и єй филозофия и таки способ живота баржей заинтересовали. Глєдал сом даякого учителя йоґи, медзитим то було досц нєуспишно. На пар заводи сом ишол до Нового Саду, медзитим, теди у позних 80-их рокох, тота „дисциплинаˮ була релативно нова, нєвиглєдана, та у нас нє була така заступена. У Новим Садзе нє сцели прияц членох хтори нє порядни, а понеже вежби були три-штири раз до тижня, нє могол сом так часто путовац, та и приступиц ґу тому озбильнєйше. Єден час сом йоґу вежбал сам, а вец сом цалком случайно упознал дохтора Теодоровича хтори теди робел у Кули. Вон ше уж теди, окрем йоґи, занїмал и зоз акупунктуру. Поволал ме до ньго на йоґу, и я пристал.

Зоз дохтором Теодоровичом, наш собешеднїк сотрудзовал коло дзешец роки. Ишли на рижни семинари, були у Мадярскей, та и у велїх городох у Югославиї. Теди, як толкує Виславски, найвизначнєйши учитель йоґи у Югославиї, односно, у цалей Европи бул Индиєц Свами Махешварананда автор и снователь напряму под назвву ,,Йоґа у каждодньовим живоцеˮ. Способ вежбаня хтори вон обдумал нєшка практикую людзе у Европи, Сиверней Америки, Австралиї, Африки… Теди шицки робели по його системи, та ше и наш собешеднїк приключел ґу його школи.

Главни циль Свамиджийових (як го ище волаю) ученьох то здобуванє физичного, менталного, социялного и духовного здравя, а тиж и толерантне одношенє ґу другим релиґийом, културом, националносцом, ґенерално мир и любов ґу шицким живим єством.

Други наш собешеднїк, Владимир Емейди, тиж учитель йоґи у Керестуре. Зоз йоґу и єй предносцами упознал ше початком 2000-тих рокох, а на вежби тиж ходзел до Кули, як и на рижни семинари до Нового Саду.

– У Югославиї Ясмина Пульо и єй дїло „Йоґа за каждогоˮ були досц популарни. Тота кнїжка була и перша кнїжка такей файти хтору написал югославянски автор. Вона йоґу приблїжела векшому числу людзох, медзитим, и попри тим, людзе теди на йоґу патрели на єден подозриви способ. Вежби цела (асани), преходзели, алє медитациї и вежби контроли диханя чежко хто прилапйовал. Нєшка, поведзме, аж и сучасна медицина припознава вежби диханя як цошка цо хасновите за здравє, велї инструкторе йоґи участвую у рижних наукових симпозиюмох на хторих бешедую о йоґи як способу релаксованя у борби процив стреса. Вельо того ше од теди пременєло у свидомосци людзох по тим питаню.

ФИЗИЧНИ ВЕЖБИ

На годзинох йоґи хтори нашо собешеднїкове отримую два раз до тижня по годзину и пол, почина ше зоз єдноставнима вежбами – поздравянє слунка, положеня на стояцо, асани на шедзацо и на концу на лєжацо. Потим шлїдза кус чежши асани. Положенє цела у обратней пози („швичкаˮ або „стойˮ на глави) то вежби хтори оможлївюю вельки прицек креви до мозґу, зменшую и одстранюю знємиреносц и злєпшую функцию гипофизи.

– Йоґу маме  два раз до тижня, вовторок и штварток од осем вечар по годзину и пол у Гали. На годзинох прейдземе вежби зогриваня, правилного диханя, концентрациї, робиме главну часц асани, односно физични вежби, а вец окремни вежби диханя и опущованя. Нє робиме нїяки духовни, спиритуални вежби. Дакус одвежбаме, подружиме ше, одпочинєме,… то праве тото цо людзох найвецей и интересує кед ше спомнє йоґа – вид рекреациї и релаксациї. – толкує Владимир Емейди.

Владимир Емейди

Вежби, або асани, прилагодзени шицким возростом, понеже, як инструкторе толкую, затераз нє можу направиц оддзелєни початни и напреднєйши ґрупи. Програма им така же би кажде, у шицких возростох, могол одробиц цо вецей асани. Людзом у позних рокох, пензионером, тиж ше препоручує таки способ рекреациї. У йоґи исную осем розлични ступнї вежбох, а у Керестуре нашо собешеднїки на своїх годзинох акцент кладу на тїлесни вежби (асани), вежби контроли диханя (пранаями) и вежби концентрациї (дарани).

НЄ ЛЄМ РЕКРЕАЦИЯ, АЛЄ И СТИЛ ЖИВОТА

Як поведзене, затераз на сеансох керестурских йоґинох акцент на тїлесних вежбох. Медзитим, йоґа, окрем физичней активносци подрозумює и одредзени духовни похопеня и животни начала. Циль вшелїяк, приблїжиц ше ґу природи, пренайсц мир, злєпшац свойо квалитети, постац лєпши ґу другим, а з тим и моцнєйша карика у дружтве. Йоґа оможлївює же би ше людзе чувствовали приємно, без огляду на животни обставини.

– Єст даяки правила цо ше стилу живота дотика, медзитим, то нє таке обовязне. У сущносци, кед хтошка уж у тим, вец ше якош сам и пременї, то якиш природни цек при чловекови. Я поведзме веґетариянєц од ‘95. року. Звикнуца ше при мнє сами од себе меняли. Кед чловек физично порихтани, може лєпше и роздумовац, змиренши є, сам зоз собу є вельо задовольнєйши, та вец приходзи и до поцагованя и охабяня даяких других звикнуцох. Йоґа ма, наприклад, даяки ступнї по хторих ше дзелї, Яма и Нияма, а то даяки основни законїтосци цо би требало, а цо нє.Поведзме, цошка цо ше у швеце, та и у нас, досц пропаґує у остатнїм чаше, то тото лєганє вчас, и ставанє зоз виходом слунка. То у теориї добра задумка, медзитим, у пракси, у дружтве у хторим жиєме, то нє таке виводлїве и часто нє завиши лєм од нас – толкує Виславски.

Пре свою мистичну ноту, йоґа часто нєправедно обвиньована.Медзи тима хтори поверхово познавателє йоґи, а таких єст надосц, утвердзене думанє же йоґа подрозумює строге одреканє шицких животних задовольствох, а прихильнїком тей дисциплини приписує ше же жию якиш окремни, аскетски способ живота звонка реалного швета. 

– У вязи йоґи предросудки углавним маю людзе хтори о нєй мало знаю, або маю даяки поверхово информациї и вец ю зрозумя на погришни способ. Медзитим, нєшка людзом тото шицко уж вельо познатше, та з тим и прилаплївше. Йоґу треба дожиц як єдну „антистрес програмуˮ – наглашує наш собешеднїк Владимир Емейди и поволує заинтересованих же би ше ґу нїм придружели на годзинох и видзели чи им таки способ вежбох и рекреациї одвитує, чи нє, бо як гвари – о йоґи нє треба бешедовац, йоґу треба робиц.

(Опатрене 241 раз, нєшка 1)