Осиґуранє чува заробок

автор Мартица ТАМАШ 7. авґуст 2021

Польопривредна продукция виложена численим ризиком, на велї з нїх чловек нє може вплївовац, анї их онєможлївиц, бо су условени з пременками клими, як цо суша, барз високи температури и моцни бурї. Нєпогоди, а окреме каменєц, правя вельки чкоди, пре хтори мож страциц и тото цо уложене, и заробок

Того року у польопривредней продукциї у наших местох случели ше вецей файти чкоди. Каменєц з вельку бурю залапел часц хотара у Дюрдьове и побил бостан, сою, кукурицу, у Коцуре барз моцни витор повалял слунечнїки и кукурицу, на сої поотарговал мауни. Ярнї мраз направел вельки чкоди у велїх овоцнїкох, та того лєта нєт кайси, а шицкей другей овоци єст барз мало.

ОД ДЕРЖАВИ ШЕ ДОСТАВА СУБВЕНЦИЮ  40 ОДСТО

Шицки польопривреднїки у Сербиї можу раховац на два способи защити од елементарних нєпогодох и то процивкаменцово ракети и осиґуранє урожаю. Держава дава субвенциї же би ше землєдїлци осиґурали у цо векшим чишлє. З тогорочну Уредбу о розподзельованю у польопривреди и руралним розвою за 2021. рок предвидзени стимулациї за осиґуранє урожайох. Кажди ношитель польопривредного ґаздовства у Сербиї ма право на стимулацию осиґураня урожайох, плодох и статку до 40 одсто, а у подручох зоз очежанима условиями роботи и до 45 одсто од премиї осиґураня. Максимална сума стимулациї за землєдїлски шаца виноши 100 000 динари, за заградарство 500 000, овоцарство, винову лозу, хмель милион динари по гектаре, а за статок два милиони.

Окремну вигодносц маю пейц округи – Подунайски, Моравски, Златиборски, Шумадийски и Колубарски, хтори по Републичним гидрометеоролоґийним заводу найвецей виложени нєпогодом, та польопривреднїки з тих подручох, хтори ше осиґураю продукцию, од держави достаню субвенцию за осиґуранє и до 70 одсто.

ДАЄДНИ ОПШТИНИ СТИМУЛУЮ ОСИҐУРАНЄ

У просеку, пиятину цени полиси дотираю и велї локални самоуправи. Медзитим, учасц осиґураних шацох и статку нє велька. Вкупно осиґуране коло 15 одсто рошлїновей продукциї и лєм 5 одсто статкового фонду, цо благе повекшанє у одношеню на прешли роки. Єдна з причинох и неґативни искуства тих хтори плацели осиґуранє, алє вец нє були задовольни зоз надополнєньом чкоди, хторе им осиґуруюца хижа виплацела. Наприклад, кед польо потлуче ляд, так же власнїк оценї же ма 100 одсто утрати, а осиґуруюца хижа му надополнї 50 одсто чкоди. Тиж польопривреднїки наводза же нє у шоре же осиґуруюца хижа и осиґурує и преценює чкоду, алє же би преценьованє чкоди треба окончиц нєзависна комисия.

На нєдавно отриманим Сайме польопривреди у Сримскей Митровици, „Аґросирм” отримани и округли стол на тему финансованя польопривредней продукциї, на хторим о осиґураню у польопривреди бешедовали представнїки Министерства польопривреди, лєсарства и водопривреди и „Дунай осиґураня”, иншак водзацей компаниї по осиґураню у польопривреди.

На округлим столу гварене же свидомосц о значносци осиґураня у польопривреди рошнє, алє и же єст и вельо простору за унапредзенє интересованя за осиґуранє.

По податкох „Дунай осиґураня” у општини Сримска Митровица зоз осиґураньом у тим року закрите коло 12 одсто польопривредней продукциї, а 60 одсто од поверхносцох осиґурує „Дунай осиґуранє”, хторе понука осиґуруюцу защиту од основного ризику – од каменцу, огня, вдереня грома, алє и од дополнююцих ризикох, як цо бурї, вилїви, мрази. Осиґурує и системи за наводньованє, процивкаменцово мрежи, поживу и опрему у статкарстве.

Општина Сримска Митровица субвенционує премию осиґураня у своїм хотаре зоз додатнима 20 одсто, попри субвенциї  40 одсто хтору дава Министерство польопривреди. То допринєсло же би висина премиї осиґураня польопривредних продуктох була за осиґуранїкох вельо туньша.

„Ґенерали осиґуранє”, хторе иншак и ґенерални спонзор Польопривредного сайма на Новосадским сайме, друга найвекша осиґуруюца компания на домашнїм тарґовищу осиґураня, лидер у животним и здравственим осиґураню, занїма ше и зоз осиґураньом у польопривреди, у землєдїлстве и статкарстве. Тото осиґуранє понука и бенифит, безплатне осиґуранє од пошлїдкох нєщешлївого случая за власнїкох реґистрованих польопривредних ґаздовствох, хтори авансно уплаца премию вецей як сума одредзена.

КЕЛЬО КОШТА ПО ГЕКТАРЕ

Наприклад за гектар жита зоз урожайом од 5 000 кили, по цени од 20 динари за килу, зоз осиґурану суму на 100 000 динари, премия з порцию за основни ризики (од каменцу, огня, вдереня грома) у „Дунай осиґураню” виноши 2 195 динари. Од того осиґуранїк  при заключованю полиси плаци лєм порцию од 5 одсто, а остаток после знїманя роду. Кед ше порахує и врацанє пенєжу на основи субвенциї хтору дава Министерство, тото осиґуранє кошта лєм 1 300 динари.

МОЖ И ОД ВИТРУ И ОД БУРЇ

 Коцуре, Дїловней єдинки ДОО „Либела продукт” зоз Змаєва, єст „Дунай осиґуранє”, и як гвари руководитель задруґи Юлин Фейса, тото осиґуранє було коректне ґу продуковательом.

– Шаца на полю осиґурую углавним вше исти людзе, нєт даякого обачлївого звекшаня. Тоти цо осиґурую, сцу и далєй, а тоти цо нє, гваря же ше наздаваю ше им каменєц нє збиє польо. У Коцуре ше осиґурує кукурица, жито и слунечнїк, а маме кооперантох и у Савиним Селу, хтори осиґурую сою. Осиґуранє кошта нє вельо, окреме же держава каждому хто ма реґистроване ґаздовство у Трезору, да субвенцию  40 одсто. Шицки цо осиґурали свойо шаца на полю и маю полису осиґураня, до 15. новембра треба же би до Трезору придали вимоги, и кед ше то оброби, до конца рока достаню субвенцию  40 одсто од суми хтору плацели за осиґуранє. Нєт причини же би ше людзе двоєли коло осиґураня, алє у Коцуре маме вельо малих продуковательох, хтори маю жем на менших поверхносцох, на вецей местох, та ше наздаваю же  ше им нє случи даяка елементарна чкода – гутори Фейса.

Вон гвари же ше мож осиґурац и од бурї, и од витру, алє потераз ше  од того людзе нє сцели осиґурац.

– Того року у Коцуре людзе маю барз вельо чкоди од бурї и вироятно у наиходзацих рокох буду осиґуровац свойо шаца и од велького витру и бурї. То би требала буц порядна мира. Даєдни задруґи то робя, накеди ше направи контракт за репроматериял и одкуп, такой ше прави и контракт о осиґураню, та вец и продукователь хтори ше у задруґи задлужел за репроматериял и задруґа им обезпечи же нє буду на чкоди – гутори Фейса.

ПАПРИҐУ ОСИҐУРУЮ ШИЦКИ КООПЕРАНТИ

Душица Орос, директорка Землєдїлскей задруґи „Керестурска паприґа” зоз Руского Керестура, гвари же шицки продукователє осиґурую свою паприґу.

– Ми робиме зоз двома осиґуруюцима хижами, „Триґлав осиґуранє” и „Дунай осиґуранє”. У нас нє було нєзадовольних, реално оценьована чкода, маме лєм позитивни искуства. Прешлих рокох було вецей чкоди, а того року лєм двоме нашо продукователє паприґи, зоз Коцура и Лалитю, приявели чкоду од бурї и каменцу. О два днї комисия з осиґуруюцей хижи вишла на терен и направела записнїк.  Процедура така же о мешац ознова приду и вец ище треци раз пред обераньом паприґи. То знам зоз искуства, бо и я мала пред двома роками каменцу на полю, и вец глєдаю паприґу хтору нє побил каменєц, же би видзели як би то випатрало кед би нє було каменцу. Потим поровнаю и вец ознова виходза на терен и преценюю чкоду. Кед у мнє була комисия пред двома роками, питала сом ше им чом ми нє поведза яка будзе преценєта чкода, а вони ми гварели же ми поведза пред обераньом. И вец кеди пришло оберанє, рушели по польох, по шицких цо приявели чкоду и припознали чкоду од 50 до 70 одсто, у зависносци як хтори терен залапел каменєц. Аж и даєдни цо мали очкодованя на лїсцох, алє нє и на плодох, достали надополнєнє од 27 одсто, цо барз добре –гутори Душица Орос.

Вона гвари  же продукция паприґи велька инвестиция и у роботи, и у репроматериялу, и же людзе патра же би ю осиґурали на цо векшу суму пенєжу, та гоч и вецей плаца полису. Алє кед ше случи даяка чкода, вец маю и векше надополнєнє, покриваю трошки, а дакус будзе и заробку.

– Шицки нашо продукователє паприґу осиґурую, а почали и кукурицу и жито и сою, бо осиґуранє нє драге, за гектар кукурици дас два тисячи динари, а кед ше случи же побиє каменєц, барз людзом значи кед ше достанє надополнєнє, та голєм и кед ше враци уложене – гутори Оросова.

У Керестуре иншак роби и „Ґенерали осиґуранє” и ДДОР осиґуранє.

 

(Опатрене 45 раз, нєшка 1)