Основношколци и стредньошколци у борби за свойо права

автор С. Фейса
364 Опатрене

Покраїнски защитнїк гражданох омбудсман, принєсол одлуку о формованю Дзецинского совиту  як самостойного роботного цела тей институциї. Улога Дзецинского совиту уключиц дзеци кед слово о защити и унапредзеню дзецинских правох и приношеня одлукох. Хто буду активисти спомнутого Совиту и яка му будзе улога, дознаваме од пораїнскей омбудсманки  Драґани Чорич.

Пред вецей як мешацом принєшена одлука о формованю Дзецинского совиту,  и теди явно поволани  школяре основних и стреднїх школох у Войводини же би конкуровали за членство у Дзецинским совиту. То значи же би 15 члени того цела (школяре од 13 по 18 роки) информовали омбудсмана о  нє почитованю права дзецох, давали свойо думаня, совити, предкладали и участвовали у орґанизованю едукативних активносцох о правох дзецка и велїм иншим. На питанє хто годзен конкуровац и цо ше очекує од явней поволанки, омбудсманка Драгана Чорич гвари:

-То дзеци од седмей класи основней, по треци рок стреднєй школи, таки возрост  кед ше при нїх розвива активизем у рамикох школярского парламента. Одредзели зме же по треци рок стреднєй школи лєм прето же мандат на два роки, та би було нє поправдзе анґажовац дакого хто штварта класа стреднєй школи. Вибереме петнацецерих, тих хтори у  мотивацийних писмох укажу же наисце маю дзеку и жаданє занїмац ше зоз защиту и унапредзеню правох дзецка, вони би були нашо сотруднїки и союзнїки у цалей тей нашей борби. Надпомли зме им най нам напишу прецо би сцели буц члени того цела и цо думаю як би могли допринєсц перше у своєй заєднїци, а вец и заєднїци у Покраїни и наглашели им же би шлєбодно визначели кед су припаднїки даєдней националней меншини, або особи з инвалидитетом, и праве у даєдней обласци хтора им блїзша, сцу допринєсц заєднїци и вообще дружтву.  Бо, ми на дзеци патриме обути у наших ципелох, и то нагода же бизме дзецом гварели, ниа, ми институция хтора  вас вислуха, а ви поведзце цо маце з ваших ципелох. Сцеме знац цо им на тринац, штернац роки завадза, сцеме знац цо мож злєпшац, виправиц. Нє новосц же родичи иншак патра на проблем и нє исте мучи и їх и їх дзеци. Ми би ту сцели даяк  балансовац – гвари Чоричова.

ЧАСТО ЗАДОВОЛЄНА ЛЄМ ФОРМА НЄ И СУЩНОСЦ

На Сайту Покраїнского омбудсмана и конкурс и приявни лїсток, а допис послати и на адреси вецей як 500 основних и стреднїх школох  у хторим поволанка.  По 10. април би  ше требали  одволац шицки заинтересовани школяре. И то нє лєм поволанка. Источасно то и испит за дружтво у хторим жиєме,  бо ше часто случує же задоволїме лєм  форму и же зме нє порихтани активовац ше, зачириц до проблемох и ришовац их.

-Вельке питанє чи то у дзепоєдних школох лєм законска форма хтору треба сполнїц, бо кед наидзе инспекция, екстерна контрола, руководзаци муша повесц, указац, же у школи и Школярски парламент. Вони наглаша же маю и школяра хтори у школским одбору, алє кельо ше вони наисце „чую” и радза, то нє мож знац. Видзи ше ми же ше у дзепоєдних заєднїцох и у дзепоєдних школох спомнуте третира так  як руководзаци  у тей установи сензибилизовани. Любела бим кед бизме школярох з увагу вислухали, а ту може буц приклад  Нови Сад зоз Городским школярским парламентом дзе наисце  предклади хтори тот парламент упутел висшим истанцом, були и прилапени. То источашнє и апел наставнїком и класним старшином же би ослуховали дзеци. Же би знали цо им то завадза, цо их мучи. Знаце, прешол тот час кед дзеци дацо вистроєли и кара була тота же ше грожело з одходом до педаґоґа або психолоґа. Пандемийни условия нам указали кельо дзецом потребни спомнути фаховци по школох, а лєм єдно число, нє шицки, остали при тим становиску од пред 30 роками же з дзецми треба лєм строго. Дзецом треба потримовка, розумиц их,  же би знали же вше єст дакого хто их вислуха – гвари Чоричова.

Нашо дзеци уж на 15 роки приноша важни одлуки, наприклад, кед вибераю свою професию, односно до хторей школи ше упишу. Вони тиж одлучую и з хторим родительом буду жиц кед ше родичи розиду… 

-У нашим Праву стої же особа на 15 роки може мац свой перши тестамент, петнацрочни можу и робиц кед ше з тим зложа їх родичи, на 16 роки муша мац особну карту.  Тоти цо маю 16 роки можу порушац поступок еманципациї у смислу кед ше сцу повинчац. Тот поступок потвердзує же су психофизично дозрети и же знаю о пошлїдкох тей своєй одлуки. Закон им тото дошлєбодзує, гоч ше  з їх одлуку родичи нє зложа. И наисце, вони вельо того одлучую и скорей як наполня 18 роки кед поставаю полнолїтни,  а ми ище вше на нїх папатраме як на дзеци. Часто „умиваме руки” кед дзецом знаме повесц же най буду цихо бо вибрали тоту або гевту школу, а вец ше предумали. А, цо  вони знаю на свойо 15 роки…

РОДИТЕЛЬСКУ ЗАСТАРАНОСЦ МЛАДИ ОЧИ НЄ ВИДЗА

Так як заплановане, у фокусу  Дзецинского совиту Покраїнского защитнїка гражданох  ма буц защита и унапредзенє и права дзецох. Конвенция ЗН о правох дзецох найратификованши документ о людских правох у историї, а Сербия була медзи першима хтора подписала тоту конвенцию. То на єден способ и указує же би нашо дружтво требало мац розвиту свидомосц кед слово о дзецинских правох.   Омбудсманка гвари же ше на тим наисце роби, алє же єст простору за лєпше. А цо о тим цо мож злєпшац, односно хтори дзецински права найчастейше потупени, наша собешеднїца гвари:

-Право на шлєбодни час ше при младих найчастейше нє почитує, друге, дзеци маю право на безбрижне дзецинство и безпечносц. Вони сами себе загрожую з велїма стварами и думаю же им ше нїч нє може случиц. У тих дзецинских очох вони нє видза причину родительскей застараносци. При тим думам на їх живот хтори ше можебуц баржей одвива у интернет сфери як у реалним живоце. Або наприклад, право на образованє хторе  велї дзеци нє маю. Нє думам на векши вароши, алє на тоти мали места дзе нєт хто би з нїма робел, учел их. И тото право им загрожене.

А вец и ми старши на нїх рефлектуєме нашо особни предрозсудки спрам одредзених нацийох, релиґийох и вирох, и ище вше маце таке же дзивчата нє можу буц ровноправни зоз хлапцами. Предрозсудки виходза з фамелиї и стредку у хторим дзецко одраста, а дискриминация  тиж  онєможлївює же би  дзеци мали свойо права.

Снованє Дзецинского совиту мало би злєпшац довириє до нашей институциї. Ми нєзависни, и у тей хвильки зме прешвечени же им можеме помогнуц. А хто им поможе кед нє ми. Вони найлєпше розумя свойо бриґи, а ми треба же бизме им були найвекша потримовка – гвари на концу покраїнска омбудсманка Драґана Чорич.

Фото: Pexels

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ