Остали на валалє, дома робя и крашнє жию

автор Оленка ЖИВКОВИЧ 19. юний 2021

Часто чуєме же високошколовани, образовани млади людзе одходза до иножемства. Нє видза перспективу у своєй держави, та им одход до иножемства випатра як єдина можлївосц.  Заш лєм, єст и младих котри ту оставаю, и нє лєм же оставаю у держави, алє оставаю жиц на валалє. Живот у городзе их нє барз прицагує и кед ше им укаже можлївосц и условия, на валалє робя, сную свойо фамелиї… Єдна з таких и млада Гайдукова фамелия

Наташа, єй супруг Мирко и штирирочни двойнятка, Сташа и Ема, фамелия хтору зме нєдавно нащивели. Мирко по фаху електроинженєр, закончел и курс за програмованє, жадаюци пременїц фах. Наташа у Керестуре у котрим одросла, позната як Катончикова, ма зубну ординацию приватней пракси „С енд Е”.

ОД НАРОДЗЕНЯ У МЕДИЦИНИ

З оглядом на тото же Наташово родичи робели у вербаским Здравственим центре, оцец як рендґенски технїчар, а мац як зубни технїчар, Наташа ше одмалючка стретала зоз медицину. Прето и єй вибор после законченя основней школи бул напрям зубного технїчара у новосадкей медицинскей школи.

– Думам же сом ше за тото опредзелєла ище дзеведзешатих рокох прешлого вику, кед моя мац почала приватно робиц зоз Балетичову дохторку у Вербаше. Часто зме з братом и вєдно з ню ишли до Вербасу на роботу. Док мац робела свою роботу, я вше стала при дохторки и припатрала ше. Дохторка ме нїґда од карсцеля нє одґурла. Озда єй робота уплївовала же би сом и сама пожадала буц стоматолоґ. Часто сом, уж у седмей, осмей класи помагала мацери у роботи и кед сом ше уписала до медицинскей школи, виучуюци теорию, знала сом як то випатра у пракси.

Кед ше требало уписац на факултет, тиж нє було вельо роздумованя. На Медицинским факултету було три напрями: фармация, медицина и стоматолоґия. Вибор бул лєгки – стоматолоґия. Пременка нє була велька, бо ше велї мойо пайташки зоз штреднєй школи уписали на исти факултет. Було нове саме студиранє, алє нє и окруженє – гвари вона.

После законченя факултета, з оглядом на ситуацию у дружтве и нєзанятосц, родичи жадали помогнуц Наташи же би отворела приватну праксу. Як млади фаховец, почала дома робиц 2011. року, а приватну ординацию и урядово отворела на керестурски Кирбай 2019. року

ЖИВОТНИ СПОКУСИ

Наташа ше за свойого супруга Мирка одала 2012. року. Поведло би ше же роки анї нє таки важни у тей приповедки, алє…

– Як и векшина малженских парох и ми сцели такой мац дзеци, но, после одредзеного часу похопели зме же цошка нє у шоре. Завадзало ми кед ше ми людзе опитали же цо чекаме, цо нє маме дзеци, бо роки уж були ту… Я була свидома рокох котри сом мала, и знала сом же час нє на моїм боку, алє сом зачац нє могла. Шицки познати и блїзки знали яки маме бриґи. Нїґда сом нє крила и нє була тайна же зме були на звонкатїлесним оплодзованю и добре знам же ми двойо, з моїм супругом, нє допринєсли тому же нє можеме мац дзеци. Вше зме роздумовали же добре тото же постої и таки способ на котри мож помогнуц малженским паром же би мали потомство. Нїхто нє зна чом ше то случело и яка причина – толкує Наташа.

Одход до лїкарох, розпатранє опцийох и роздумованє о причинох, шицко то звичайне у таких ситуацийох, алє и психично барз напарте. Памета наша собешеднїца же кед першираз були у дохтора, вон им написал тринац можлївосци, кельо ґарадичи єст по тоту остатню – звонкатїлесне оплодзованє. Випатрало им далєко, процес потирвал, алє заш лєм станули и на тоту ґарадичу.

– Єст людзох хтори упарти и вельо вецей раз пробую, алє мнє тотеди випатрало як вичносц. Длуго зме чекали дзвичата, бо требало чекац док ше шицки коцочки нє поскладаю. Психично сам процес досц чежки, бо ше муша зробиц велї анализи, инсеминациї. Вельо раз сом плакала, одуставала, а нїхто ми нє могол помогнуц док я у своєй глави нє ришела же лєбо идзем далєй, лєбо пробуєм далєй жиц без дзецох. Теди ми то було барз страшне, а тераз, уж кед шицко прешло и нашо дзивчата ту, жиєме єден звичайни фамелийни живот –  здогадує ше Наташа на спомнути днї.

На початку яри, у марцу 2017. року, народзели ше двойнятка, Сташа и Ема. На питанє як то после велїх рокох нараз постац мац двойнятох, Наташа ше нашмеяла:

– Нормално, бо я такой мала двойо! Думала сом же ше то подрозумює. Жили зме зоз супругом Мирком обок при моїх родичох и вше кед сом ше нє могла сама зоз нїма вибориц, мац пришла о два минути и помогла. И мойо и Мирково родичи нам помагали и тераз помагаю.

На самим початку єдни родичи варели, други топели, знаходзели ше, приповеда далєй Наташа.

– Було ту и нервози, як и вше кед чловек нєвиспани, алє пошвидко сом почала робиц, дас о мешац, мешац и пол, по годзину дньово. Дома сом була нервозна, бо дзеци у тим периодзе часто плакали, та сом ше змирйовала на роботи. Похопела сом же сом лєпша ґу нїм кед дакус пойдзем до ординациї, як кед бим цали дзень була з нїма. Шицко було ту, дома, та ше було лєгко зорґанизовац.

ПРИВАТНА РОБОТА МА ДОБРИ БОКИ

Сташа и Ема того року наполнєли штири роки. Як и векшина занятих родичох, и Наташа и Мирко ришели же дзивчата пойду до яшелькох. Думаю же колектив добре ришенє, бо ше дзеци праве там починаю скорей старац о себе. Сцу, наприклад, пойсц ґу дзецом, а єдна з нїх кус ганьблївша, док друга шмелша, та помагаю єдна другей. Досц су зависни єдна од другей, повязани и вше су вєдно, толкує Наташа. Научели єдна зоз другу и знаю ше вєдно забавиц. Розлични су, нєєднаки су анї по характеру, анї по випатрунку, алє єдна другу потримую.

Наташа гвари же єй робиц у приватней пракси вельо лєпше як у державней, нє лєм пре роботу, алє и пре фамелию. Може ше подполно пошвециц и роботи и фамелиї. Живот на валалє єй одвитує и анї кус нє банує же остали у Керестуре. З другого боку, гвари же у валалє  потребни стоматолоґове, и гоч є нє сама зубарка у валалє, дума же шицки маю надосц роботи.

КОНТРОЛА БАРЗ ЗНАЧНА

Наташа ма пациєнтох зоз Керестура, з Лалитю, Крущичу, Липару, Кули… При старших ґенерцийох, кед слово о охореньох зубох и яснох, частейше ше завює запущеносц зубох, док при дзецох єст барз вельо погубени зуби. По Наташовим думаню, тому виновате часте шедзенє за комютером або екраном кед ше ровно єднак заєда, а зуби ше нє чуха и то главни виновнїк, вєдно зоз адитивами котри ше находза у тих намирнїцох.

– Зуби треба чухац голєм два раз дньово – рано и пред спаньом. Нашо людзе нє звикли ходзиц на контролу, а то барз значне. Так и кед настанє даяке охоренє, мож го на час одклонїц. Дзеци потребно одмалючка учиц о гиґиєни, та и же одход до зубара нїч нє страшне. Млєчни зуби треба оправяц, прето же вец дзецко одмалючка ма звикнуце одходу до зубара и нє бої ше. За таки зуби тераз єст и пломби у фарбох, та вец и дзецом интересантнєйше присц до зубара – толкує наша собешеднїца.

(Опатрене 571 раз, нєшка 1)